Смекни!
smekni.com

Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудит та аналіз основних показників (стр. 21 из 27)

Розрахунки свідчать про те, що досліджуване підприємство володіє достатньою кількістю ресурсів оборотних активів для погашення поточних зобов’язань за кредитами та розрахунками, оскільки значення коефіцієнта поточної ліквідності оптимальні. До того ж за звітний період стан підприємства покращився: коефіцієнт поточної ліквідності суттєво збільшився. Це сталося через зменшення поточних зобов’язань за звітний період від 1963 тис.грн. до 1339 тис.грн.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) – це відношення грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, коштів, вкладених в дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав, та готової продукції до поточних зобов’язань (короткострокової заборгованості). Цей коефіцієнт характеризує рівень покриття поточних зобов'язань за рахунок найбільш ліквідної частини оборотних активів: грошових коштів, поточних фінінвестицій і очікуваних грошових надходжень (за одержаними векселями, дебіторською заборгованістю). Виходячи з визначення, цей показник можна підрахувати двома способами [9, с. 12]:

, (3.4)

. (3.5)

Орієнтовне найнижче значення цього показника 1, іноді допустимим вважається 0,8 і навіть 0,7. Цей коефіцієнт визначає спроможність фірми у разі падіння обсягів реалізації покрити свої зобов’язання перед кредиторами. Якщо значення Кшл більше 1, це характеризує низький рівень фінансового ризику і непогані потенційні можливості для залучення додаткових фінансових ресурсів зі сторони.

Відоме правило «acid – Test», згідно якого необхідним є дотримання умови: Кшл ³ 1, тобто А1 + А2³ П1 [14, с. 74].

У нашому прикладі коефіцієнт швидкої ліквідності:

- на початок звітного періоду:

;

- на кінець звітного періоду:

.

На початок звітного періоду досліджуване підприємство, в разі падіння обсягів діяльності або при швидкій ліквідації, могло погасити свої зобов’язання перед кредиторами на 52% – це не досить високий показник, але в кінці звітного періоду становище значно покращилося. І в кінці звітного періоду підприємство може погасити 108,6% зобов’язань. Це сталося через сумарне збільшення оборотних активів і зменшення поточних зобов’язань впродовж звітного періоду.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) – це відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів, грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень (швидкореалізовуваних цінних паперів) до поточних зобов'язань. Він показує, рівень негайного погашення на конкретну дату поточних зобов'язань за рахунок грошових коштів та поточних фінансових інвестицій. Його розраховують за такою формулою [13, с. 289]:

.(3.6)

Це найбільш жорсткий критерій ліквідності. Він показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити негайно. Нижня межа цього коефіцієнта 0,2, допустимий діапазон коливань до 0,7 [16, с. 273; 8, с. 118]. Однак, деякі автори вважають, що на сучасному етапі для українських підприємств обов’язковою умовою ефективного функціонування є встановлення нижньої межі цього коефіцієнта на рівні 0,25 [9, с. 12].

Розрахуємо цей коефіцієнт за даними нашого балансу:

- на початок звітного періоду:

;

- на кінець звітного періоду:


.

Розрахунки коефіцієнта абсолютної ліквідності показали, що підприємство могло негайно погасити лише 0,5% зобов’язань на початку звітного періоду, що нижче допустимої нижньої межі. А в кінці звітного періоду цей показник значно збільшився і склав 49%. Це зумовлено значним збільшенням грошових коштів з 26,0 тис.грн. до 642,0 тис.грн.

Отже, можна сказати, що ліквідність – це спроможність будь-якого з активів підприємства трансформуватися в гроші (кошти), а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого цю трансформацію можна здійснити. Що коротший цей період, то вищою є ліквідність.

Ліквідні ресурси використовуються підприємством для погашення першочергових зобов'язань з оплати праці, банківських кредитів і відсотків за ними, заборгованості постачальникам, перед бюджетом і позабюджетними платежами та ін.

На підставі даних показників неможливо безпомилково оцінити фінансовий стан підприємства, так як даний процес дуже складний, і дати йому повну характеристику 2-3 показниками не можна. Коефіцієнти ліквідності – показники відносні і протягом певного часу не змінюються, якщо пропорційно збільшуються чисельник і знаменник дробу. Сам же фінансовий стан за цей час може істотно змінитись, наприклад, зменшиться прибуток, рівень рентабельності, коефіцієнт обіговості, тощо. Отже для подальшого і більш детального аналізу фінансового стану ВАТ «Львівагромашпроект» проведемо аналіз платоспроможності підприємства, під якою розуміють його здатність виконувати свої зовнішні зобов’язання, використовуючи власні активи. Іншими словами, платоспроможність – здатність підприємства витримувати збитки.

Останні покриваються, перш за все, за рахунок власного капіталу, тому для забезпечення фінансової стійкості підприємства необхідно щоб активи перевищували залучений капітал, тобто власний капітал мав позитивне значення. Якщо розмір збитків особливо великий, то вони покриваються за рахунок залученого капіталу. В такому випадку залучений капітал перевищує активи, і підприємство вважається неплатоспроможним.

Показники платоспроможності називаються іноді показниками структури капіталу. Вони характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, які мають довготермінові вкладення в компанію.

В першу чергу розраховується загальний коефіцієнт платоспроможності (Кп) або коефіцієнт концентрації власного капіталу [12, с. 130]:

,де ВК – власний капітал; А – активи.(3.7)

Цей коефіцієнт характеризує співвідношення інтересів власників компанії і кредиторів, тобто частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих в його діяльність. КП повинен підтримуватися на достатньо високому рівні для забезпечення стабільності фінансової структури капіталу і захищеності від великих втрат в періоди спаду ділової активності. Його рекомендоване значення – 0,6 [15, с. 275].

Розрахуємо цей коефіцієнт за даними нашого балансу:

- на початок звітного періоду:

;

- на кінець звітного періоду:

.

Досліджуване підприємство на початку року мало достатню частку власного капіталу у загальній сумі коштів для забезпечення фінансової стабільності – 61,6%. А впродовж звітного періоду ця частка збільшилася і склала 74,2%. Це було зумовлено збільшенням власного капіталу за рахунок збільшення резервного капіталу і, значною мірою, збільшенням нерозподіленого прибутку.

Розраховуються також обернений показник до загального коефіцієнта платоспроможності – коефіцієнт фінансової залежності (Кфз) [15, с. 275].

.(3.8)

Коли значення цього показника наближається до 1, це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Розрахуємо цей коефіцієнт за даними нашого балансу:

- на початок звітного періоду:

;

- на кінець звітного періоду:

.

Із розрахунків коефіцієнта фінансової залежності можна зробити висновок, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу (КПК) відбиває долю позичкового капіталу в джерелах фінансування і доповнює коефіцієнт платоспроможності до одиниці, тому його рекомендоване значення – 0,4 [10, с. 263].

, де ПК – позичений капітал. (3.9)

Якщо цей коефіцієнт сягає 0,5 і вище, то вважається, що підприємство знаходиться у складному фінансовому становищі, кредитори мають підстави вважати свої вкладення в таке підприємство ризикованими.

Розрахуємо цей коефіцієнт за даними нашого балансу:

- на початок звітного періоду:

;

- на кінець звітного періоду:

.

Відповідно до визначення коефіцієнта позичкового капіталу і розрахунку коефіцієнта платоспроможності можна сказати, що значення коефіцієнта позичкового капіталу нашого підприємства відповідає стабільному фінансовому стану.

Отже, ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення, якими воно керується для досягнення успіху на ринку, умовам ринкової економіки. В ході такого аналізу всі сторони діяльності підприємства оцінюють з позиції досягнення максимального економічного результату (прибутку) за рахунок оптимально ефективного використання наявних ресурсів.

Метою фінансового аналізу є оцінка фінансового стану підприємства, вивчення економічного рівня роботи підприємства, оцінка результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності, а також діагностика банкрутства. Оскільки фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, що відображають процес формування і використання його фінансових ресурсів, то він відображає кінцевий результат діяльності підприємства. Оцінка ліквідності і платоспроможності, яка проведена в даній роботі є одною із складових фінансового аналізу. Вона дозволяє визначити ступінь надійності підприємства перед кредиторами.