Україна офіційно оголосила формування соціально орієнтованої ринкової економіки як стратегічного курсу своєї державної економічної і правової політики. Сьогодні завдання полягає в тому, щоб зробити своєчасний вибір оптимального варіанта того чи іншого тактичного руху, виходячи з ситуації, яка реально складається в країні. І, як уявляється, такими головними пріоритетами економічної політики українського уряду мають ставати відбудова державної керованості економіки, стимулювання виробництва на підвищення ефективності праці, створення сприятливих умов підприємницької й в цілому трудової активності.
Проведення в Україні економічної реформи, спрямованої на застосування ринкових принципів регулювання господарської діяльності, не могло не відновити в господарській і цивільно - правовій практиці правових інститутів, притаманних ринковій економіці, зокрема інституту - аудиту. Цей інститут існував ще у дореволюційний час і досяг значної досконалості у багатьох зарубіжних країнах.
На мою думку, сьогоднішній рівень національної економіки України знаходиться в кризовому стані і це супроводжується деформаціями механізмів економічних відносин.
В умовах ринкового господарювання, виникнення підприємств, установ, організацій різних форм власності і здійснення підприємствами господарської діяльності як підприємства, так і кредитні установи зобов’язані суворо дотримуватись чинних законодавчих актів, банківських правил, вдосконалювати системи економічних відносин в Україні, і тому питання контролю та аудиту є досить актуальним на цьому етапі становлення національної економіки України.
Успішне здійснення економічних реформ неможливе поза становленням впорядкованої, ефективної, синхронно діючої системи контролю та аудиту.
Якщо говорити про ступінь дослідженості теми дипломної роботи, то слід відмітити, що вона розроблена не досить детально, як в законодавстві України так і в юридичній літературі.
Мета роботи - більш детально вивчити економічну і правову природу аудиту в Україні, а саме з’ясувати поняття, принципи і систему аудиту; види аудиту і їх використання в банківський діяльності; поняття, принципи та особливості банківського аудиту в Україні; здійснити аналіз нормативної бази, яка регламентує питання аудиту.
Дана дипломна робота складається з вступу, трьох розділів та висновку.
Розділ 1. Теоретичні засади аудиту у комерційному банку
1.1.Визначення і сутність аудиту
Аудит має досить давню історію. Перші незалежні аудитори з'явилися ще в 19 столітті в акціонерних компаніях Європи.
Аудит – це вид діяльності, що полягає в зборі і оцінці фактів, що стосується функціонування і положення економічного об'єкта, і здійснюваний компетентною незалежною особою, що, виходячи з установлених критеріїв, виносить висновок про якісну сторону цього функціонування.
Потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку з відокремленням інтересів тих, хто безпосередньо займаєтьсякеруванням підприємством (адміністрація, менеджери), хто вкладає кошти в його діяльність (власники, акціонери, менеджери), а також держави як споживача інформації про результати діяльності підприємств. [122, стр.10].
Аудит – це підприємницька діяльність атестованих незалежних юридичних і фізичних осіб (аудиторських компаній і окремих аудиторів) – законних учасників економічної діяльності, спрямована на підтвердження вірогідності фінансової, бухгалтерської і податкової звітності, для зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для зацікавлених користувачів бухгалтерської звітності, що представляється підприємством (організацією) власникам, а також іншим юридичним і фізичним особам [122, стр. 11].
Згідно Закону України “Про аудиторську діяльність” (ст.2) аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. [4].
Банківський аудитє одним з видів аудита. Його основна мета - установлення вірогідності бухгалтерської (фінансової) звітності кредитних організацій і відповідності зроблених кредитними організаціями операцій чинному законодавству України і нормативним актам НБУ. [70, стр. 8-9].
Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
Прибуток (дохід) від аудиторської діяльності оподатковується згідно з чинним законодавством.
Згідно ст. 4 цього Закону, аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.
Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).
Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України. (ст.5) [4 ].
Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог цього Закону та інших законів України.
Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен на підставі чинного сертифікату отримати ліцензію. [4]
Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.
Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.
Аудиторська фірма - це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг.
Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності.
Загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30 відсотків.
Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор.
Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.
Згідно ст.7. цього Закону аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.
Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.
Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або господарюючому суб'єкту України підлягає підтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором.
Публічна бухгалтерська звітність складається із аудиторського висновку, балансу, звіту про прибутки і збитки, іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційну таємницю і визначені законодавством для надання користувачам та публікації.
Аудиторський висновок про достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам балансу та інших форм публічної бухгалтерської звітності повинен грунтуватися на аналізі достатнього обсягу інформації щодо наслідків фінансово-господарської діяльності, в тому числі на вивченні бухгалтерської звітності і документів, які становлять комерційну таємницю і не підлягають публікації.
Відкриття бухгалтерської звітності, що становить комерційну таємницю, для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюється користувачами бухгалтерської звітності.
Користувачами бухгалтерської звітності можуть бути уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади, юридичні та фізичні особи, зацікавлені в наслідках господарської діяльності суб'єктів, в тому числі: власники, засновники господарюючого суб'єкта, кредитори, інвестори та інші особи, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання інформації, що міститься в бухгалтерській звітності.
Користувачі бухгалтерської звітності мають право виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, визначати обсяги та напрями аудиторських перевірок в межах повноважень, наданих законодавством, установчими документами або окремими договорами.
Проведення аудиту є обов'язковим для:
1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб'єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.
Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб'єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.