Вплив вітамінів на організм людини (стр. 1 из 3)

Міністерству освіті і науки України

Івано-Франківський природничо-математичний ліцей

Реферат на тему

“Вплив вітамінів на організм людини”

Підготувала:

ліцеїстка 31гр.

Трощинська Л.В.

Івано-Франківськ

2008р


1. ВІТАМІНИ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Вітаміни, (лат. vita — життя) — органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Багато вітамінів є попередниками коферментів, які беруть участь у ферментативних реакціях. Люди і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею.

У порівнянні з основними живильними речовинами - білками, жирами, вуглеводами і мінеральними солями - вітаміни потрібні організму в досить незначних кількостях: усього трохи сотих часток міліграма в добу. Але і в цих малих кількостях вони сприятливо впливають на обмін речовин, стимулюють правильний ріст, розвиток, розмноження, позитивно впливають на загальний стан, підвищують опірність різним хворобам, зміцнюють скелет, м'язову, кровоносну й іншу системи організму, причому діють вони взаємозв’язана.

В даний час відомо понад 30 вітамінів. Позначаються вони прописними буквами латинського алфавіту: A, B, C і т.д. Особливо велике значення для тварин і людини мають вітаміни A, B, C, D, E, недостатність яких спостерігається найчастіше і спричиняє до захворювання авітамінозом і гіповітамінозом.

Майже всі вітаміни організм одержує у готовому вигляді, переважно з рослинної їжі, крім вітаміну К, який синтезується у печінці і деяких груп В, що синтезуються в кишечнику.

Значення вітамінів для організму. Нині добре відомо, що при нестачі (гіповітаміноз, або авітаміноз) або надлишку (гіпервітаміноз) вітамінів в організмі розвиваються захворювання. Добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від її віку, роду занять, маси тіла, статі, загального стану здоров'я тощо.

Вітаміни поділяються на:

- водорозчинні: В1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B3 (нікотинамід, нікотинова кислота), B4 (аденін), В5 (пантотенова кислота), B6 (піридоксин, піридоксаль, піридоксамін), B8 (Інозитол), B9 (фолієва кислота), B10 (параамінобензойна кислота), B11 (BC) (холін), B12 (кобаламін), С (аскорбінова кислота), H (B7 ) (біотин);

- жиророзчинні: А (ретинол), D2 (кальциферол), D3 (холекальциферол), Е (бета-каротин), К1 (філохінон).


2. ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

2.1 Тіамін(В1)

ТіамінВітамін B1
C12 H17 N4 OS
Тип: водорозчинний
Користь для організму: обмін речовин, енергія робота м’язів
Міститься у продуктах: печінка, продукти грубого помелу, картопля, бобові
Норми споживання
Для дітей (7 років) 1,0 міліграмів
Для чоловіків 1,6 міліграмів
Для жінок 1,3 міліграмів

Тіамін (вітамін B1 , аневрин) — водорозчинний вітамін. Активною формою (коферментом) даного вітаміну є кокарбоксилаза. В організмі не накопичується, а потрапляє з їжею. Цей вітамін надходить в основному з рослинними продуктами: неочищеним рисом, борошном грубого помелу, горохом тощо. Значна кількість його міститься в дріжджах (пивних), а також в органах тварин — печінці, нирках, м'язі серця, мозку.

Біологічна роль тіаміну полягає в регуляції обміну вуглеводів, процесів декарбоксилювання піровиноградної кислоти (ПВК), він необхідний для біосинтезу ацетилхоліну, забезпечує нормальну роботу ЦНС, серцево-судинної (ССС), ендокринної і травної систем, сприяє росту, покращує розумову діяльність.

Недостатність вітаміну В1 в організмі характеризується накопиченням недоокислених продуктів (ПВК у сечі і крові), пригніченням біосинтезу ацетилхоліну, розвитком поліневриту. Найчастіше гіповітаміноз В1 поєднується з дефіцитом інших вітамінів (В2 , В6 , В12 , РР) і проявляється збудливістю, подразнювальністю, порушенням сну зі зниженням працездатності, розсіяністю, болями у ногах, швидкою втомою, периферійними поліневритами, судомами. У тяжких випадках розвиваються паралічі, ураження ССС (тахікардія, задишка, приглушення серцевих тонів, хвороби органів травлення, різке погіршення апетиту, нудота, закрепи).

Гіповітамінозу В1 сприяє алкоголізм, вуглеводна дієта, стан зв‘язаний з порушенням засвоєння вітаміну і підвищеною потребою в ньому (вагітність, інфекційні захворювання, хронічний алкоголізм і т.д.), напружена нервово-психічна діяльність, дія шуму, вібрації, перегрівного мікроклімату.

Ознаки В1 – гіповітамінозу: головний біль, неврастенічні синдроми, болі в області серця, тахікардія, зниження апетиту, зниження тонусу кишечника, порушення нервової системи, підвищена втома.

Клінічно виражені форми гіповітамінозу В1 визначають як хворобу бері-бері з трьома формами: волога (ураження ССС), суха (ураження ЦНС) і дитяча (з гострим початком і тяжким перебігом).

Потреба тіаміну для дорослої людини становить 2—3 мг на добу і збільшується взимку, при вживанні великої кількості вуглеводів. У медицині одержані синтетично препарати тіаміну застосовують для запобігання гіповітамінозу та лікування невритів, радикулітів, невралгій, периферичних паралічів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, атоніїкишківника.


2.2 Рибофлавін(В2)

Вітамін В2 (рибофлавін, лактофлавін) – С17H20N4O6

Властивості:

В чистому вигляді - помаранчево-жовтий порошок. Важко розчинний в воді, але на світлі швидко руйнується під впливом ультрафіолетових променів. Тому його препарати ті продукти харчування, багаті на В2, зберігають у місцях, захищених від сонця. Втрати вітаміну під час кулінарної обробки невеликі, при стерилізації, варінні - не більше 20%. Рибофлавін руйнується під дією світла, погано розчиняється у воді (розчинність підвищується при зниженні рН) і спирті. Біологічно активною формою рибофлавіну є флавінаденіндінуклеотид, що синтезується в організмі людини в нирках, печінці й інших тканинах. Інше похідне рибофлавін - рибофлавін-5-фосфорна кислота зустрічається природному виді в дріжджах. Завдяки їм забезпечується нормальний плин окислювально-відновних процесів в організмі.

Джерела:

Рослинні Тваринні Синтез в організмі
Дріжджі, листові зелені овочі, крупи (гречаний і вівсяна), горох, зародки й оболонки зернових культур, хліб. Печінка, нирки, м'ясо, риба, сир, молоко, йогурт, пресований сир, яєчний білок. Синтезується мікроорганізмами, у т.ч. мікрофлорою товстої кишки.

Вітамін B2 широко розповсюджений у природі. В організм головним чином надходить із м'ясними й молочними продуктами.

Входить до складу жовтих пігментів флавінів, які слугують коферментами. Вітамін В2 бере участь в процесах росту, пластичному обміні; регуляторно впливає на стан центральної нервової системи, процеси в рогівці, кришталику ока, забезпечує світловий і кольоровий зір. Рибофлавін входить до складу зорового пурпуру, захищаючи сітківку ока від шкідливої дії ультрафіолетових променів. Вітамін B2 інтенсифікує процеси обміну речовин в організмі, беручи участь у метаболізмі білків, жирів і вуглеводів. Рибофлавін необхідний для утворення червоних кров'яних тілець і антитіл, для подиху кліток і росту. Він полегшує поглинання кисню клітками шкіри, нігтів і волосся. Він поліпшує стан органа зору, приймаючи, поряд з вітаміном A, участь у процесах темнової адаптації, знижує втома очей і відіграє більшу роль у запобіганні катаракти. Вітамін B2 впливає на слизуваті оболонки травного тракту. Рибофлавін зводить до мінімуму негативний вплив різних токсинів на дихальні шляхи. Рибофлавін необхідний для метаболізму триптофану, що перетворюється в організмі в ніацин. Одним з найцінніших якостей рибофлавіну є його здатність прискорювати в організмі перетворення пірідоксина - вітаміну B6 - у його активну форму.

Потреба в рибофлавіні збільшується при підвищених фізичних навантаженнях. Систематичне вживання алкоголю деформує механізм засвоєння вітаміну B2, тому в осіб, що зловживають алкоголем, потреба в рибофлавіні підвищена.

Симптоми гіповітамінозу

При зниженому змісті або відсутності в їжі рибофлавіну розвивається гіпорібофлавиноз, а потім аріболфавиноз.

При гіповітамінозі В2 відзначається:• зниження апетиту, падіння маси тіла;• слабкість;• головний біль, почуття печіння шкіри;• різь в очах, порушення сутінкового зору;• хворобливість у кутах рота й на нижній губі.

При розвитку захворювання:• тріщини й скоринки в кутах рота (кутовий стоматит);• запалення слизувий ротовий порожнини;• себорейний дерматит носа, губних складок;• поразки шкіри, дерматити, випадання волосся;• розлад травлення;• зміна роговиці, підвищення чутливості до світла, кон’юнктивіт, блефарит;• запаморочення, безсоння, уповільнене розумова реакція;• затримка росту.Дефіцит рибофлавіну, насамперед, відбивається на тканинах, багатих капілярами й дрібними посудинами (тканина мозку). При дефіциті частим проявом може бути церебральна недостатність різного ступеня виразності, що проявляється відчуттям загальної слабості, запамороченням, зниженням тактильної й болючої чутливості, підвищенням сухожильних рефлексів і ін. Недолік рибофлавіну може також приводити до порушення засвоєння заліза й послабляти щитовидну залозу.