На рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду.
За кредитом рахунку відображається нарахування забезпечень, за дебетом – їх використання.
Рахунок 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” має такі субрахунки :
471 “Забезпечення виплат відпусток”
472 “Додаткове пенсійне забезпечення”
473 “Забезпечення гарантійних зобов’язань”
474 “Забезпечення інших витрат і платежів”
На субрахунку 471 “Забезпечення виплат відпусток” ведеться облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюється інформація про забезпечення обов’язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на збори на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо.
На субрахунку 472 “Додаткове пенсійне забезпечення” ведеться облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення.
На субрахунку 473 “Забезпечення гарантійних зобов’язань” ведеться облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонту предметів прокату тощо.
На субрахунку 474 “Забезпечення інших витрат і платежів” ведеться облік забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.
Аналітичний облік забезпечення наступних витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямками формування й використання.
11. Фінансова звітність підприємства
Особливе місце в прийнятті управлінських рішень займає фінансова звітність, на підставі якої розраховуються такі важливі для підприємства коефіцієнти, як коефіцієнт ліквідності, платоспроможності, фінансової незалежності та інші.
Фінансова звітність підприємства являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.
Звітність підприємства складається за єдиними формами та інструкціями Міністерства фінансів України, погодженими з Мінстатом України.
Фінансова звітність підприємств включає:
· баланс (ф. № 1) (Додаток 37);
· звіт про фінансові результати (ф. № 2) (Додаток 38);
· звіт про рух грошових коштів (ф. № 3) (Додаток 39);
· звіт про власний капітал (ф. № 4) (Додаток 40);
· примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).
У формі №2 “Звіт про фінансові результати” (див. додаток №90) можна визначити, наскільки ефективно у звітному періоді працювало підприємство, тобто прибутково чи збитково. Ефективність роботи підприємства означає спроможність підприємства накопичувати прибуток, який означає перевищення сукупних доходів над сукупними витратами за певний період.
За періодичністю складання і подання звітність поділяється на місячну, квартальну, піврічну, дев’ятимісячну та річну.
Звітність підприємства використовується для аналізу та контролю виконання договірних зобов’язань, аналізу господарської діяльності, для складання планів на майбутнє.
Фінансова звітність повинна бути подана підприємством не пізніше встановленого строку наступного за звітним періодом місяця, а річна - не пізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад (обсяг ) та порядок складання фінансових звітів затверджується Міністерством фінансів України.
Найважливішою з обов’язкових форм звітності є бухгалтерський баланс, який містить інформацію про структуру активів, зобов’язань та власного капіталу. Дані в балансі наводяться на початок та кінець періоду, що дає можливість виявити зміни за певний період у складі статей та проаналізувати фінансовий стан підприємства.
Бухгалтерський баланс діяльності підприємства є узагальненим документом (форма №1 ), форма його затверджується Міністерством фінансів і Мінстатом. Форма балансу наведена у додатку №89. В активі балансу показується склад засобів господарства та їх розміщення, у пасиві - джерела утворення засобів господарства. У балансі відображаються також результати господарської діяльності.
Бухгалтерський баланс складається на підставі бухгалтерських записів, підтверджених виправдовувальними документами. Вихідними для складання бухгалтерського балансу є головна книга, данні оборотних відомостей за синтетичними та аналітичними рахунками.
Першочергову увагу в управлінні господарством потрібно зосередити на фінансовій діяльності підприємства, раціональному та ефективному їх використанні фінансових ресурсів. Фінансова діяльність охоплює сукупність операцій по надходженню і витраченню засобів у грошовій оцінці та ефективному їх використанні в процесі виробництва та реалізації продукції і товарів
Раціональна фінансова діяльність сприяє здійсненню основного принципу господарської діяльності - самостійності підприємства
Самостійність передбачає те що, ресурси, вкладенні у підприємство, повинні окупатись прибутком, відповідному нормативному рівню рентабельності, що забезпечує самофінансування, тобто стає можливим забезпечення підприємства у власних фінансових ресурсах по формуванню та ефективному використанню всіх господарських засобів (як основних, так і оборотних), розширення виробництва і поліпшення соціально-культурної сфери за рахунок грошових надходжень від діяльності (реалізації продукції, виробів і послуг та товарів). Але в процесі господарської діяльності використовуються не лише власні кошти підприємства, а й залучені кошти у вигляді кредитів банку та інших джерел. Обов’язковою умовою при цьому є своєчасне їх повернення за рахунок власних нагромаджень.
Одним із видів ресурсів є грошові кошти, за допомогою яких здійснюються комунікаційні зв’язки підприємства з юридичними та фізичними особами. Без цього ресурсу неможливий обмін продукцією між покупцями та продавцями. Грошовий потік визначає ефективність роботи підприємства, яку необхідно так організувати, щоб приплив грошей за певний період перевищував їх відтік із підприємства.
Звіт про рух грошових коштів (див. додаток №92) складають за формою №3. Регламентується П(с)БО 4. У звіті надаються дані про надходження та використання грошей за звітний період у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Крім фінансових звітів, передбачених П(с)БО 2, 3, 4, 5 наказом Мінфіну України затверджено Примітки до річної фінансової звітності. Вони передбачають деталізацію деяких статей балансу, які дозволяють провести глибший аналіз фінансового стану, отримати додаткову інформацію про активи та зобов’язання підприємства та їх ефективність.
У складі форми №5 “Примітки до річної фінансової звітності” наводиться 10 розділів:
- нематеріальні активи;
- основні засоби;
- капітальні інвестицій;
- фінансові інвестиції;
- доходи та витрати;
- грошові кошти;
- забезпечення;
- запаси;
- дебіторська заборгованість;
- нестачі та втрати від псування цінностей (див. додаток №91).
Зміст, форми та вимоги до складання звіту про власний капітал визначаються стандартом обліку №5 “Звіт про власний капітал” (див. додаток №93).
12. Контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства
Фінансовий контроль - одна з форм контролю з боку держави та інших уповноважених законодавством органів за законністю і обґрунтованістю виконання фінансових операцій з визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення та використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного і соціального розвитку держави.
Цей вид контролю здійснюється:
за дотриманням фінансово-господарського законодавства в процесі формування та використання фондів грошових коштів;
% щодо оцінки економічної ефективності фінансово-господарських операцій та доцільність зроблених витрат.
Фінансовий контроль - це самостійний контроль, тому на відміну від інших видів контролю (екологічного, санітарного, адміністративного) він має місце у всіх сферах суспільного відтворення і супроводжує весь процес руху грошових фондів, включаючи і стадію обмірковування фінансових результатів.
Специфіка фінансового контролю полягає в тому, що при його проведенні використовуються вартісні категорії та показники, які визначають кінцевий результат господарського процесу.
Об'єктом фінансового контролю виступають всі господарські операції, які пов'язані з використанням коштів на цілі економічного та соціального розвитку.
Суб'єктами фінансового контролю є органи державної влади в особі постійних комісій Верховної Ради України, НБУ, органів державного управління в особі Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату, органів внутрішньовідомчого контролю міністерств, відомств, корпорацій, об'єднань, а також державні і приватні аудиторські організації.
Державні органи контролю насамперед перевіряють використання коштів фондів державних органів, тобто дотримання вимог законів, що регулюють фінансові взаємини між господарськими суб'єктами, між державою і населенням.
Фінансовий контроль держави спрямований насамперед на раціональне використання бюджетних коштів і коштів централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення, фінансової дисципліни в господарських структурах державної форми власності.