Смекни!
smekni.com

Історичний процес становлення бухгалтерської професії (стр. 2 из 4)

Наукові організації, що займались теорією і практикою обліку, вперше виникли в Італії. Академічні товариства, зокрема, італійські, були тими науковими центрами, де відшліфовувались окремі ідеї теорії і практики рахівництва, набували завершеної форми і кінцевого вираження окремі вчення теоретичного рахівництва.

На XIX ст. - період, протягом якого рахівництво набуло завершеної наукової розробки, що стала результатом праць окремих авторів і колективної праці тих чи інших організацій, які займались вирішенням теоретичних та практичних проблем рахівництва, - припадає період пожвавлення діяльності професійних організацій.11-го липня 1813 р. Приватне товариство болонських рахівників було перетворено на Болонську Академію любителів облікових знань, яка проіснувала до 1860 p., а згодом була перетворена на офіційну Академію рахівників. В 1869 р. подібна Академія була заснована в Мілані, в 1879 р. - у Флоренції, в 1885 р. - у Римі, в 1886 р. - у Комо, в 1894 р. – в Турині.

Робота окремих організацій, які здійснили значний внесок в розвиток теорії і практики бухгалтерської науки, була досить цікавою.

2.2 Становлення професійних організацій в окремих країнах

В Австралії існують дві професійні бухгалтерські організації: Інститут присяжних бухгалтерів Австралії (ІСАА - Австралійський фонд) і Австралійське товариство дипломованих бухгалтерів-практиків (ASCPA).

На Австралійський фонд покладались наступні функції:

розробка проектів стандартів;

з'ясування громадської думки з приводу їх впровадження;

внесення змін і поступового доведення їх до затвердження в якості стандартів бухгалтерського обліку.

На початку 80-х років XX ст. стало очевидним, що бухгалтерам не вистачає дієвих механізмів, які б примусили фірми виконувати вимоги щодо розкриття фактів та причин значного відхилення від стандартів.

В результаті бухгалтери звернулися до уряду з вимогами надати обліковим стандартам силу закону. Уряд погодився, але перед тим висловив бажання впевнитись, що при цьому будуть повністю дотримані громадські інтереси. В 1984 р. було організовано Спостережну раду з розробки стандартів бухгалтерського обліку (ASRB), на яку покладались контрольні функції.

В 1990 р. Спостережну раду з розробки стандартів бухгалтерського обліку було перетворено на Австралійську раду з розробки стандартів бухгалтерського обліку (AASB), яка стала основним органом з розробки стандартів в Австралії.

В 1991 р. Австралійська рада з розробки стандартів бухгалтерського обліку створила нову незалежну структуру встановлення стандартів.

Управління всією системою регулювання компанією і цінними паперами знаходиться в компетенції Австралійської комісії з цінних паперів (ASC). Відповідно стандарти, що затверджуються Австралійською радою з розробки стандартів бухгалтерського обліку, вводяться в дію даною комісією з цінних паперів. Австралійська комісія з цінних паперів може притягнути до відповідальності компанії, які не виконують затверджені норми.

У Австрії та Німеччині, що наприкінці XIX ст. входили до складу Австро-Угорської імперії, правильно оформлені торгові книги, як і в інших державах, виступали незаперечним доказом розрахунків, що на них грунтувалися. Надаючи цим книгам такого великого значення при розгляді торговельних справ, законодавство цих країн не забуло і про осіб, яким воно могло б довірити перевірку та пояснення записів, що в них знаходилися. Такими тлумачами купецьких книг виступили присяжні ревізори торговельних книг, які носили назву Biicherrevisoren. Контингент цих осіб складався з досвідчених бухгалтерів та викладачів рахівництва, затверджених в своєму званні судом після подання старшини купецтва або торгових камер.

Присяжні ревізори не служили у приватних або громадських установах: вони були судовими чинами, відповідальними лише перед законом.

У Австрії рахівництво здавна було предметом університетського викладання. Австро-угорські та німецькі бухгалтери відігравали у своїх країнах не меншу роль, ніж їх колеги у Великобританії. Бухгалтери великих торговельних підприємств зазвичай мали добру освіту. У більшості випадків вони закінчували спеціальний навчальний заклад або пройшли не менше 6 класів гімназії або реального училища та володіли, крім рідної, якою-небудь іноземною мовою. Відсутність у Великобританії та Німеччині особливого інституту бухгалтерів пояснювалася наявністю цілого ряду різних спілок та ферейнів, які переслідували однорідні з названим інститутом цілі - зростання морального та розумового розвитку своїх членів. Крім того, в Австро-Угорщині, як і у Франції, з 14 травня 1870 р. рахівництво отримали змогу викладати лише особи, які склали спеціальний іспит в комісіях, призначених урядом.

У Великобританії професія бухгалтера виникла в Единбурзі у 1853 р. з утворенням Спілки бухгалтерів Единбургу (Society of Accountants in Edinburg) зареєстрованої в жовтні 1854 p. Незабаром аналогічна організація з'явилась в Глазго - Інститут бухгалтерів і актуаріїв Глазго (The Institute of Accountants and Actuaries in Glasgow), зареєстрований в травні 1855 p.; згодом - в Лондоні (1870), в Ліверпулі (1871), в Манчестері. У XIX ст. Великобританії професія рахівників як службового персоналу нормована не була, натомість широкий розвиток отримала професія публічних рахівників.

На початку XX ст. стан бухгалтерського обліку різко відрізнявся від того, що склався до теперішнього часу, зокрема, щодо його організаційно-правової структури. Хоча професійні організації бухгалтерів вже існували, в Великобританії (як і в США) вони були не чисельні та невпливові.

На початку XX ст. у Великобританії не було теоретиків в сфері обліку і як предмет в університетах його не викладали.

На сучасному етапі у Великобританії існують шість бухгалтерських організацій:

Інститут присяжних бухгалтерів Англії та Уельсу (ICAEW);

Інститут присяжних бухгалтерів Шотландії (ICAS);

Інститут присяжних бухгалтерів Ірландії (ІСАІ);

Асоціація присяжних бухгалтерів Великобританії (АССА);

Інститут присяжних бухгалтерів з управлінського обліку (СІМА);

Інститут присяжних бухгалтерів державних фінансових організацій (CIPFA).

На сьогоднішній день Міністерством торгівлі Великобританії аудиторами визнаються тільки члени перших чотирьох бухгалтерських організацій.

В Канаді нормативні положення про методи бухгалтерського обліку встановлюються бухгалтерськими спілками. В кожній з десяти провінцій існує власний інститут присяжних бухгалтерів; члени цих інститутів складають Канадський інститут присяжних бухгалтерів (СІСА) - провідну організацію на рівні Співдружності.

На сьогоднішній день в Новій Зеландії існує єдина національна професійна бухгалтерська організація - Товариство бухгалтерів Нової Зеландії (NZSA) (далі - ТБНЗ), заснована Актом Парламенту у 1958 р.

В Росії першим бухгалтерським об'єднанням можна вважати створену в м. Санкт-Петербург у 1887 р. "Артель счетоводов".

В кінці XIX ст. стало цілком очевидним, що реалії економічного життя вимагають підвищення уваги суспільства та, насамперед, владних структур царської Росії до регламентації діяльності службового персоналу торгівлі та промисловості і бухгалтерів зокрема. З огляду на різного роду обмеження в законі прав бухгалтера, промисловість, що швидко розвивалася, та саме життя вимагали нормування цих прав. Ті відомства та установи, яким безпосередньо доводилося мати справу із бухгалтерським середовищем, постійно натикалися на нові і нові проблеми, які не могли бути вирішені в межах застарілих законів.

Наприкінці 1891 - початку 1892 р. була зроблено першу спробу організувати в Росії Інститут присяжних бухгалтерів. Тоді відбувся Перший з'їзд обліковців, який визнав найближчим завданням "створення особливої групи освічених та надійних людей, які повинні були називатися присяжними рахівниками і яким доручалася ревізія різних рахівництв, експертиза та організація правильної бухгалтерії на приватних та громадських підприємствах".

В радянській Росії в період НЕПу, коли спостерігалось зростання економіки і ринкових відносин, було здійснено ще одну спробу створення органу незалежного фінансового контролю - Інституту державних бухгалтерів-експертів (далі - ІДБЕ). ІДБЕ був створений у 1924 р. при НК РКІ СРСР "... з метою сприяння та правильної постановки рахівництва і звітності в державних, концесійних, змішаних, кооперативних, громадських, і приватних підприємствах та державних установах... для видачі висновку з питань обліку і звітності". Але й ця третя спроба створення органів незалежного фінансового контролю в Росії, як і попередні дві, не виправдала покладених на неї сподівань, основною причиною чого став крах НЕПу як останньої "згадки про ринкову економіку".

У сучасній Росії визнаною організацією спеціалістів бухгалтерської професії є Інститут професійних бухгалтерів Росії (ІПБ Росії). Структура організації ІПБ Росії передбачає створення самостійних територіальних підрозділів, яких у теперішній час нараховується близько 60. Президентами інститутів обираються фахівці, які мають великий досвід роботи в галузі бухгалтерського обліку, серед яких вчені та професори.

23 червня 1999 р. відбулось засідання Президентської ради ІПБ Росії, на якому обговорювалось Положення про Комітет з бухгалтерського обліку Інституту професійних бухгалтерів. Засідання проводилось під головуванням віце-президента, виконавчого директора ІПБ Росії О.М. Островського.

Комітет було покладено всебічне сприяння підвищенню якості ведення бухгалтерського обліку на економічних суб'єктах, підготовка проектів нормативних актів з бухгалтерського обліку, організація науково-дослідних робіт в сфері бухгалтерського обліку, здійснення контролю за професійною відповідністю і якістю роботи бухгалтерів - членів Інституту професійних бухгалтерів, поширення інформації, видача пояснень і коментаріїв по нормативних документах.