Смекни!
smekni.com

Контроль, ревізія і аудит операцій з основними фондами (стр. 1 из 13)

Міністерство Освіти України

Донецький державний технічний університет

Факультет:Економіки і менеджменту

Кафедра:Бухгалтерського обліку і аудиту

Курсова робота

на тему:

Контроль, ревізія і аудит операцій з основними фондами

Виконав:Бондаренко С. Ю.

Студент групи:УА 96в

Керівник:Кравчук Н. В.

Донецьк 2000 р.






РЕФЕРАТ

54 листи, 2 таблиці, 12 додатківЦіль роботи – використовуючи отримані раніш теоретичні знання в області спеціалізованих економічних дисциплін (Контроль та ревізія, Основи аудиту, Теорія бухгалтерського обліку, Економіка підприємства, Аналіз господарської діяльності і інші) викласти історію виникнення і теоретичні основи контролю, ревізії та аудиту, на основі даних про господарську діяльність конкретного промислового підприємства провести ревізійну і аудиторську перевірку перевірка облікових регістрів зі складанням відповідних документів, а також вивчити структуру документообігу підприємства.Об'єкт дослідження – організаційна структура підприємства, діяльність його підрозділів і служб, інформація та структура аналітичних і синтетичних облікових регістрів, що застосовується на підприємстві, документообіг, основні техніко-економічні показники роботи підприємства (стан основних фондів, обсяг виробництва, собівартість, об'єм реалізації і інші), виробничо-організаційна структура підприємства, документообіг.Методи дослідження – розрахунково-аналітичні методи, методи техніко-економічних розрахунків, нормативної перевірки та інші основні методи документарної ревізії, а також метод аналітичного порівняння, індексний і балансовий метод.Основні засоби, основні виробничі фонди, акти ревізії, програма аудиту, інвентаризація, документація, документообіг, аналітичні та синтетичні облікові регістри, форми бухгалтерського обліку, звітність.

Вив. Лист № документу Підпис Дата
Розробник ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУОСОВОЇ РОБОТИ Літер Лист Листів
Керівник 54
Консультант
Н. контр.
Зав.Кафедрою

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................. 4

1 ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ КОНТРОЛЮ, РЕВІЗІЇ І АУДИТУ В УКРАЇНІ.................................................................................... 5

1.1 Історичні аспекти розвитку контролю та ревізії........................ 5

1.2 Історичні аспекти розвитку аудиту........................................... 7

1.2.1 Виникнення аудиту.......................................................... 7

1.2.2 Розвиток науки про аудит.............................................. 10

1.2.3 Сучасні міжнародні аудиторські стандарти.................... 12

2 КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ ФОНДАМИ. 18

2.1 Основні задачі та джерела контролю і ревізії основних засобів 18

2.2 Контроль і ревізія основних операцій з основними фондами.. 22

2.3 Контроль і ревізія нарахування амортизації та переоцінки основних засобів..................................................................... 25

2.4 Контроль і ревізія ремонту основних засобів......................... 26

2.5 Оцінка технічного стану та ефективність використання основних засобів.................................................................................... 27

3 АУДИТ ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ ФОНДАМИ....................... 28

3.1 Задачі та джерела аудиту основних засобів............................ 28

3.2 Аудит надходження, вибуття і переоцінки основних засобів... 31

3.3 Аудит нарахування амортизації основних засобів.................. 35

3.4 Аудит обліку витрат на ремонт основних засобів................... 38

3.5 Аудит інформації про основні засоби у фінансовій звітності та примітках до неї...................................................................... 39

3.6 Типові порушення, які виявляються підчас аудиту основних засобів.................................................................................... 42

4 ДОКУМЕНТИ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬСЯ ПІДЧАС ПРОВЕДЕННЯ РЕВІЗІЇ І АУДИТУ.................................................................................... 43

4.1 Документи щодо ревізії основних засобів............................... 43

4.1.1 Складання плану ревізії основних засобів...................... 43

4.1.2 Складання акту ревізії основних засобів........................ 46

4.2 Документи щодо аудиту основних засобів.............................. 49

4.2.1 Складання програми аудиту основних засобів............... 49

4.2.2 Складання аудиторського висновку................................ 52

ВИСНОВОК................................................................................... 54

ДОДАТКИ...................................................................................... 54

ВСТУП

Перехід України до ринкових відносин виявив необхідність створення нових економічних інститутів, регулюючих взаємовідносини різних суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких особливе місце займають інститути фінансового контролю. Але в умовах ринкових відносин і різних форм власності фінансово-господарський контроль діяльності підприємств набуває іншого змісту, оскільки виникла нова форма фінансово-господарського контролю - аудиторський контроль. Головною метою фінансового-контрольних інститутів в умовах ринкових відносин є забезпечення контролю за достовірністю інформації, що відображається в бухгалтерській і податковій звітності. При цьому дані про використання майна, грошових коштів, проведення комерційних операцій та інвестицій суб'єктів господарської діяльності можуть бути з однаковим ступенем об'єктивності перевірені як контрольно-ревізійними службами, так і незалежним аудитом.

Взагалі, контроль як функція системи управління стосується соціального управління, політичного керівництва, народної демократії, правової держави. За допомогою контролю держава захищає інтереси споживачів, перевіряє якість продукції, усіх видів обслуговування, забезпечує доступність і вірогідність інформації про кількість, якість і асортимент продукції, яка обертається на ринку. Також за допомогою контролю встановлюють причини і винних у відхиленнях з метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому. Контроль як функція управління є засобом зворотного зв'язку між об'єктом і системою управління, інформує про дійсний стан керованого об'єкта, фактичне виконання управлінського рішення

Аудит, у свою чергу, виявляє недоліки в діяльності об'єкту, що перевіряється, він вказує керівництву на недосконалість окремих ланок його механізму. Суб'єкт управління використовує отриману від аудитора інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень.

Але, аудиторська діяльність в Україні не має давніх історичних традицій і регулюється практично лише нормативним документами. У світовій же практиці аудиту, історія якого нараховує не один десяток років, накопичений вже багатий досвід у цій галузі, тому вивчення аудиту доцільно розпочинати з дослідження історії його розвитку та аналізу сучасних світових аудиторських стандартів і положень.

1 ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ КОНТРОЛЮ, РЕВІЗІЇ І АУДИТУ В УКРАЇНІ

1.1 Історичні аспекти розвитку контролю та ревізії

За історичними та географічними джерелами можна стверджувати, що ревізія та контроль мають, беззаперечно, багатовіковий період розвитку. Історики вважають, що поява першої контрольної служби відноситься приблизно до 4000 р. до н. е., коли древні цивілізації Ближнього Сходу почали створювати високоорганізовані держави і налагоджувати господарську діяльність. Подальший розвиток контролю господарської діяльності пов'язаний із виникненням обліку у державах, розташованих у долинах річок Ніл, Тигр і Євфрат, де о6лік вели на папірусі, а в подальшому – на папері. З самого початку уряди займалися обліком прибутків і витрат, збором податків. При цьому необхідно було встановлення контролю, метою якого було зменшення помилок і обману з боку некомпетентних або нечесних чиновників.

При VI династії в Єгипті у обліку почали складати кошториси витрат та контролювати їх додержання господарюючими суб'єктами, що підтверджується документами (2500-2400 рр. до н. е.). Зокрема, внутрішній контроль існував на будівельних, сільськогосподарських та інших роботах. Керівник робіт у кінці дня подавав письмовий звіт. Приймання робіт і контроль за їх кількістю і якістю здійснювалися спеціальною комісією.

У Вавилонії керівники робіт також складали звіти щодня, які перевірялися згідно з нарядами на виконані роботи. Характерно, що контроль охоплював витрачання сировини і матеріалів на виготовлення продукції. Взагалі Вавилонія була першою державою, де було створене спеціальне законодавство (Закони Хаммураби, 2200-2150 рр. до н. е.). Отже, законодавче регулювання о6ліку було підпорядковане здійсненню безпосереднього контролю за діяльністю су6'ектів господарювання для повноти і своєчасності сплати податків.

В Іудеї о6лік поєднувався з незалежним контролем. Про це у Біблії з6ерігся вислів царя Соломона щодо тих, хто постійно перебував у торгових відносинах: підраховуй і оцінюй, що даєш, і що отримуєш – запиши.

Державна система обліку династії Чжоу (1122-256 рр. до н. е.) в Китаї включала ретельно розроблений бюджет і аудит всіх урядових департаментів. У Римській республіці усі державні фінанси знаходилися під безпосереднім контролем Сенату, а державний бюджет перевірявся штатом аудиторів під спостереженням скарбника. Римляни практикували розділення обов'язків, роблячи відмінність між посадовими особами, які несли відповідальність за податки і витрати, і тими, хто мав справу з виручкою і платежами, і, подібно грекам, розробили складну систему перевірок і взаємних перевірок.

У Стародавній Греції особлива увага приділялася контролю збереження власності, зокрема майна (інвентарю). Крадіжку греки розглядали як матеріальну шкоду. Тому створювали такі умови, за яких державі була вигідна нестача цінностей у матеріально відповідальних осіб. Проте важливо, щоб у розкрадача було чим погасити нестачу, тому на посади з матеріальною відповідальністю призначали лише осіб багатих, спроможних внести велику заставу або представити впливових поручителів. Нестача цінностей покривалася із закладу або майна матеріально відповідальної особи або його поручителів, причому якщо нестача кваліфікувалася як розкрадання, то відшкодування її провадилося у десятикратному розмірі. Звідси інше розуміння контрольного прийому інвентаризації як засобу перевірки цінностей у натурі. Поняття раптової інвентаризації було чуже грекам. Більше того, ініціатива інвентаризації мала виходити від матеріально відповідальної особи, яка після здавання звіту повинна потурбуватися про докази його достовірності. Цей підхід відповідає сучасному договірному аудиту, коли власник, керівник підприємства за угодою з аудитором замовляє контрольну перевірку з питань, що потребують незалежного висновку аудитора.