Смекни!
smekni.com

Облік витрат та собівартості продукції технічних культур та шляхи їх зниження (стр. 5 из 7)

Документи по обліку виходу продукції призначені для оприбуткування від урожаю насіння соняшнику. Такими документами є: реєстр відправки насіння соняшнику з поля (форма №77), путівка на вивезення продукції з поля (форма №77а), талони (форми №77б, №77в, №77г), реєстр приймання насіння соняшнику (форма №78а), реєстр документів на вибуття продукції (форма №79), відомість руху насіння соняшнику (форма №80), щоденник надходження сільськогосподарської продукції (форма №81).

Інформацію з документів по виходу продукції включають у звіт про рух матеріальних цінностей (форма №121) і записують у виробничі звіти або книгу обліку виробництва.

Аналітичні рахунки відкривають у виробничому звіті або книзі обліку виробництва. Витрати обліковують за місяць та наростаючим підсумком з початку року.

У виробничому звіті передбачено витрати показувати за елементами з кредиту кореспондуючих рахунків. Облік виробництва продукції соняшнику ведуть на рахунку 23 „Виробництво”, субрахунок 1 „Рослинництво”. Це активний калькуляційний рахунок, за дебетом якого відображають витрати на виробництво, а за кредитом – вихід продукції.

Синтетичний і аналітичний облік витрат і виходу продукції.

Аналітичний облік в рослинництві ведуть по об'єктах, якими є сільськогосподарські культури (групи культур), роботи, внутрігосподарські підрозділи тощо. Об'єкти обліку рослинництва визначають у кожному господарстві, виходячи з конкретних умов господарювання.

Аналітичні рахунки відкривають у виробничому звіті або книзі обліку виробництва. Витрати обліковують за місяць та наростаючим підсумком з початку року.

Якщо в господарстві вирощують зернові культури по інтенсивній технології, то забезпечується окремий облік витрат і виходу продукції по інтенсивній і звичайній технологіях. Розмежовують облік витрат і виходу продукції на зрошуваних, не зрошуваних та осушених землях.

Облік виробництва продукції рослинництва ведуть на рахунку 23 "Виробництво", субрахунок 231 "Рослинництво". Це активний калькуляційний рахунок, по дебету якого відображають витрати на виробництво, а по кредиту - вихід продукції (табл.7).

При здійсненні витрат дебетують рахунок 23, а кредитують різні рахунки залежно від видів витрат (матеріальні, розрахункові та інші рахунки). Готову продукцію оприбутковують з кредиту рахунку 23 в кореспонденції з рахунком 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва". Продукція оприбутковується протягом року по плановій собівартості, яка коригується в кінці року до фактичної. Якщо фактична собівартість була менша за планову, то сторнується дебет 27 і кредит 23 рахунку на суму перевищення. А коли фактична собівартість була більшою за планову, то робиться запис по дебету 27 і кредиту 23 рахунку на суму, яка зрівняє планову собівартість з фактичною.

Якщо на підприємстві займаються одержанням сортового насіння, то облік має бути деталізований по насіннєвих ділянках, культурах, репродукціях. Він ведеться окремо від вирощування "рядового" зерна.


Таблиця 3.1.

Кореспонденція рахунків по обліку витрат продукції соняшнику.

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
дебет кредит
1 2 3
Списано матеріальні цінності на виробництво Продукції соняшника:
добрива, отрутохімікати 231 208

різна сировина і матеріали
231 201
нафтопродукти та інші види палива 231 203
запасні частини 231 207
насіння та посадковий матеріал 231 27, 208
малоцінні та швидкозношувані предмети 231 22, 132
Витрати минулого року по незавершеному виробництві віднесено на культури під урожай поточного року 231 231
Списано витрати по сільськогосподарським культурах., які приорані на зелене добриво під інші культури 231 231
Виконано роботи і надано послуги для вирощування соняшнику власними допоміжними промисловими виробництвами 231 234
1 2 3
Списано витрати машинно-тракторного парку на рослинництво 231 91, 231
Списано загально виробничі витрати на рослинництво в порядку їх розподілу 231 91
Списано послуги інших виробництв для рослинництва 231 233
Частину витрат майбутніх періодів віднесено на сільськогосподарські культури 231 39
Витрати готової продукції на потреби рослинництва 231 27
Нараховано підрядникам та іншим стороннім організаціям за виконані роботи і надані послуги по вирощуванню соняшника 231 63, 68
Нараховано збір на обов’язкове державне пенсійне і соціальне страхування по оплаті праці в рослинництві 231 65
Нараховано фіксований сільськогосподарський податок 231 64
Нараховано оплату праці за виконання робіт 231 66
Списано витрати для рослинництва, проведені через підзвітних осіб 231 372
Нараховано знос по основних засобах, що використовуються в рослинництві 231 131
Оприбутковано продукцію від урожаю 27 231

Сторнуються мертві відходи та усушки продукції соняшнику
27 231
Оприбутковується продукція одержана від догляду за лісосмугами 209 231
Списано витрати по загинувши посівах соняшника 991 231
Коригування планової собівартості продукції до рівня фактичної: збільшення вартості – звичайним записом, зменшення вартості – методом „червоне сторно” 27,90 231

Облік виробництва продукції рослинництва ведуть на рахунку 23 „Виробництво”. Це активний калькуляційний рахунок, за дебетом якого відображають витрати на виробництво, а за кредитом – вихід продукції.

При здійсненні витрат дебетують рахунок 23, а кредитують різні рахунки залежно від видів витрат (матеріальні, розрахункові). Готову продукцію оприбутковують з кредиту рахунку 23 в кореспонденції з рахунком 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва”. Продукції оприбутковують протягом року за плановою собівартістю, яка коригується в кінці року до фактичної. Якщо фактична собівартість була менша за планову, то сторнується дебет 27 і кредит 23 рахунку на суму перевищення. А коли фактична собівартість була більшою за планову, то робиться запис за дебетом 27 і кредитом 23 рахунків на суму, яка зрівняє планову собівартість з фактичною

Отже, склад і структура аналітичних рахунків по рослинництву залежить від конкретних умов господарювання в кожному підприємстві.

Особливості обліку в рослинництві і обчислення собівартості продукції.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визнає історичну (фактичну) собівартість одним із основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Законом наголошується, що пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на її виробництво та придбання.

Собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції визначають на підставі витрат, віднесених на відповідну культуру (групу культур), вид тварин чи виробництва.

Витрати по окремих культурах і видах тварин складаються як із прямих витрат, що безпосередньо відносять на відповідні культури і види тварин, так і з витрат, що розподіляються.

У рослинництві, за винятком продукції, яку одержують від окремих сільськогосподарських культур, об'єктами визначення собівартості-є сільськогосподарські роботи, виконані в поточному році під урожай наступного року, тобто роботи, які належать до незавершеного виробництва, а також роботи, які спрямовані на поліпшення земель і виконуються за рахунок власних оборотних коштів підприємства; витрати, що плануються по статтях виробничих витрат (без загальногосподарських) як витрати майбутніх періодів.

Послідовність визначення собівартості продукції.

Визначення собівартості продукції (робіт, послуг) здійснюють у такій послідовності:

• розподіляють за призначенням витрати на утримання основних засобів на об'єкти планування та обліку витрат;

• обчислюють собівартість продукції (робіт, послуг) допоміжних та підсобних промислових виробництв, які надають послуги основному виробництву;

• розподіляють витрати на зрошення, осушення земель, списують послуги бджільництва по запилюванню сільськогосподарських культур;

• розподіляють загальновиробничі витрати;

• визначають загальну суму виробничих витрат по об'єктах планування та обліку;

• обчислюють собівартість продукції рослинництва;

• розподіляють витрати на утримання кормоцехів;

• визначають собівартість продукції тваринництва;

• визначають собівартість живої маси тварин на вирощуванні і відгодівлі;

• визначають собівартість продукції підсобних промислових виробництв по переробці сільськогосподарської продукції.

Обчислення собівартості технічних культур.

Собівартість 1 ц насіння олійних культур (соняшнику, льону-довгунця, гірчиці, рицини, сої, арахісу тощо) визначають у порядку, встановленому для зернових культур. Витрати ділять на масу одержаної від урожаю і оприбуткованої продукції.

При обчисленні собівартості продукції льону-довгунця виробничі витрати на вирощування і збирання відносять на насіння і солому пропорційно до їх вартості за реалізаційними цінами. Собівартість трести льону-довгунця включає вартість соломи і витрати на розстилання, перевертання і піднімання із стелищ.

Собівартість інших луб'яних культур (коноплі середньоросійські, південні тощо) обчислюють аналогічно до собівартості льону-довгунця.

Собівартість 1 ц коренеплодів цукрових буряків (фабричних і маточних) визначають діленням витрат виробництва і збирання (за винятком витрат на збирання і транспортування гички) на масу одержаної від урожаю і оприбуткованої продукції.