Облік надзвичайних подій (стр. 1 из 5)

Зміст

Вступ

1 Економічна сутність та класифікація надзвичайних подій

2 Облік витрат і доходів від надзвичайної діяльності

3 Облік фінансових результатів від надзвичайних подій

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


Вступ

Ефективний розвиток та економічне зростання підприємств України значною мірою пов’язані з вдосконаленням форм і методів бухгалтерського обліку. У системі управлінського і фінансового обліку діяльності господарюючих суб’єктів важливе місце посідає облік надзвичайних доходів і витрат. Дані категорії є новими для господарської практики України, а тому не до кінця розробленими в теоретичному аспекті.

У результаті надзвичайних подій щоденно в Україні виникають надзвичайні ситуації, внаслідок яких ускладнюються умови виробництва. Відшкодування надзвичайних витрат підприємств відбувається в основному за рахунок державних коштів. Необхідно зауважити, що постраждалі підприємства не в змозі за рахунок цих коштів відновити звичайну діяльність, оскільки їх надзвичайні витрати в останні роки перевищують надзвичайні доходи.

Зміст надзвичайних доходів і витрат не розкривається достатньо у чинних документах, які регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності в Україні, у зв’язку з чим виникають проблеми, пов’язані з їх обліком, відображенням у звітності і аудитом. Сьогодні принципи і методика обліку надзвичайних подій набувають все більшої значимості в економічній науці і практиці у зв’язку з явними тенденціями до їх зростання як у всьому світі, так і в Україні зокрема. В економічній літературі теоретичним і практичним проблемам обліку надзвичайних доходів і витрат приділяється увага в роботах Л.Алексеюка, Ф.Бутинця, М.Білухи, С.Голова, Р.Грачової, В.Задорожного, Л.Кіндрацької, М.Кужельного, І.Лазаришиної, Є.Мниха, Г.Нашкерської, М.Пушкаря, В.Рудницького, В.Сопка, І.Солодченко та ін.

Разом із тим, глибокі і всебічні теоретичні дослідження в даній області обліку відсутні. Вивчення наукових праць і практика господарської діяльності свідчать про те, що і досі залишаються дискусійними безліч теоретичних положень, а цілий ряд принципово важливих питань, пов’язаних з обліком надзвичайних доходів і витрат підприємств потребують суттєвого вдосконалення. На даний час у бухгалтерському обліку надзвичайних доходів і витрат існують такі ключові проблеми:

– відсутність чіткого розподілу сфер звичайної і надзвичайної діяльності зумовлює складність застосування положень бухгалтерського обліку стосовно надзвичайних подій;

– відсутність класифікації надзвичайних подій, надзвичайних доходів і надзвичайних витрат для потреб бухгалтерського обліку;

– неузгодженість критеріїв визначення надзвичайних доходів і надзвичайних витрат, а також інших категорій, пов’язаних із надзвичайною діяльністю підприємства, у чинних нормативних документах з бухгалтерського обліку, що призводить до різного трактування їх складу і сутності;

– недосконалість Плану рахунків у частині відображення надзвичайних доходів і надзвичайних витрат, яка проявляється у недостатній аналітичності відповідних субрахунків.

Вищенаведені проблеми та їх актуальність зумовили вибір теми курсової роботи, її мету та завдання.

Об′єктом дослідження є відкрите акціонерне товариство «Київгума», що займається виробництвом гумових виробів широкого вжитку.

Предметом дослідження є теоретичні засади та чинна практика бухгалтерського обліку надзвичайних доходів і витрат.


1 Економічна сутність та класифікація надзвичайних подій

Основною метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Існує ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів, які впливають на величину отриманого прибутку. Одним з них є надзвичайні події. Надзвичайні ситуації для України явище, нажаль, звичне. В результаті таких подій підприємства зазнають значних втрат через ускладнення виробничо-господарської діяльності. Подолання наслідків таких подій потребує немалих коштів та зусиль. Постраждалі підприємства навіть за державної підтримки, як правило, не в змозі відразу відновити свою звичайну діяльність. Проблема виникає і в обліковому відображення цих подій, оскільки більшість підприємств не бажають відображати в фінансовій звітності надзвичайні витрати через відсутність впевненості у отриманні відповідних доходів, а також через неохоче декларування керівниками зміни напрямків фінансових потоків, що є об’єктивною передумовою відновлення звичайної діяльності підприємства.

Для правильного відображення в обліку операцій, пов’язаних з надзвичайною подією, перш за все, необхідно з’ясувати сутність таких основних економічних категорій як «надзвичайна подія», «надзвичайна ситуація» та «надзвичайна діяльність». Адже помилки і неточності в їх трактуванні негативнопозначаються на обліковому процесі. Надзвичайна ситуація є наслідкомнадзвичайних подій, а заходи на подолання такої ситуації – не що інше, якнадзвичайна діяльність підприємства. Тому ці поняття потрібнорозрізняти.

Тлумачний словник визначає «ситуацію» як «сукупність умов і обставин, що створюють певне становище». Подія ж трактується як «те, що відбувається або відбулося», або як «сукупність взаємопов’язаних явищ, фактів суспільного життя, які становлять єдине ціле». Отже, ситуація виникає внаслідок певних подій і по відношенню до події є вторинною, залежною. Надзвичайна подія є менш тривалою у часі, а надзвичайна ситуація може продовжуватись значний час, поки з причин, залежних або незалежних від людської діяльності, положення зміниться.

На рис. 1 зображено модель взаємозв’язку надзвичайної ситуації і надзвичайної події.

Очікується надзвичайна подія

Надзвичайна подія
Надзвичайна ситуація
Ліквідація надзвичайної події

Ліквідація наслідків надзвичайної події

Рис. 1. Модель взаємозв’язку надзвичайної ситуації і надзвичайної події

Окремі положення щодо визначення категорії «надзвичайна подія», які наводяться в економічній літературі українських та зарубіжних авторів, мають ряд недоліків, категорія «надзвичайна діяльність» взагалі не має визначення в економічній літературі, хоч і використовується.

Ще однією проблемою сучасного обліку є те, що визначення даних понять наводяться у незначній частині законодавчих актів, причому зміст визначення одного і того ж поняття може відрізнятися у різних документах (додаток А). Проте найважливішим питанням є класифікація надзвичайних подій для потреб обліку, що на даний час відсутня.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» надзвичайна подія це – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді [7].

Отже, даний документ зазначає критеріями для віднесення події до надзвичайної її неочікуваність і незвичайний характер. Інших критеріїв у Положеннях (стандартах ) бухгалтерського обліку не наводиться.

В Україні надзвичайні події більше прирівнюються до форс-мажору. Повного іоднозначного визначення терміну форс-мажор, яке можна було б широковикористовувати, в українському законодавстві немає. Традиційно дофорс-мажору відносять явища природного (повені, пожежі, землетруси) тасоціального (страйк, війна) характеру. Тобто форс-мажорні обставиниототожнюються з обставинами непереробної сили та іншими незалежнимивід громадян обставин.

Той факт, що стихії, катаклізми, повені, пожежі, страйки є дляпідприємства непередбачуваними і надзвичайними ніхто не заперечує. Однак, деякі автори в своїх дослідженнях наводять і інші приклади надзвичайних подій, а саме: продаж основних засобів, безоплатне отримання активів, списання кредиторської заборгованості [3]. Адже екстраординарні події – це не обов’язково стихійне лихо. Зокрема, підприємство не планує факти списання наявної кредиторської заборгованості, крадіжки, штрафних санкцій. Врезультаті виникають непередбачувані доходи і витрати. Постає питання:куди їх віднести і на яких рахунках обліковувати, як правильновідобразити ці операції у звітності. Якщо взяти факт списаної кредиторської заборгованості, то в вітчизняній практиці ця подія відноситься до звичайної діяльності підприємства і прямо впливає на фінансовий результат від звичайної діяльності. Виходить підприємство очікувало такого списання. Більш того, длянього такі господарські факти є періодичними, звичайними і плановими.

На думку більшості науковців такі випадки як крадіжка, судові витрати, продаж основних засобів, списання безнадійних боргів, переоцінка активів, штрафи, можуть бути визначені як очікувані у ході звичайної діяльності, але разом з тим – рідкісними, випадковими.

Однак, якщо взяти фінансову звітність і проаналізувати рентабельність операційної діяльності підприємства, що в звітному році отримало значний дохід від списання кредиторської заборгованості, то отримаємо показник, який свідчитиме про ефективність діяльності даного підприємства, про підвищення його рентабельності. Такий висновок невірний, оскільки даний дохід – це ніщо інше як дохід від надзвичайної діяльності.

Так як будь-яке підприємство функціонує з метою одержання прибутку, а прибуток – це не що інше, як плата за ризик, тому аналітична оцінка фінансових результатів передбачає оцінку рівня ризику. Ризик за своєю суттю характеризується як небезпека, ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів порівняно з прогнозованим варіантом.