Облік основних засобів (стр. 2 из 6)

Перелік витрат, які включаються та не включаються до первісної вартості необоротних матеріальних активів, наведено на рис. 1.1.

Основні засоби протягом всього строку їх експлуатації на підприємстві обліковуються за первісною вартістю.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.

Рис. 1.1 - Витрати, які формують первісну вартість необоротних матеріальних активів

Відповідно до податкового законодавства основні фонди обліковуються за балансовою вартістю, яка визначається за формулою [5, стор. 54]:

Б (а) я Б(а - 1) + П(а - 1) - В(а - 1) - А(а - 1), де

Б (а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта групи основних фондів 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а - 1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта групи основних фондів 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а - 1) - сума витрат, понесених на придбання, проведення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, який передував розрахунковому;

В(а - 1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1 протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а - 1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Суттєве значення в обліку основних засобів має їх поділ за ознакою належності на власні та орендовані.

Крім того, основні засоби групуються за галузями економічної діяльності (промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок, будівництво тощо). Багатоплановість проблем обліку необоротних матеріальних активів зумовила необхідність їх розгляду в працях вчених-обліковців. Значним внеском у розвиток теорії та практики обліку необоротних матеріальних активів є монографії: Н.Г. Виговської "Удосконалення обліку амортизації: стан, проблеми, перспективи" [6], А.Г. Загороднього, Н.Є. Селюченко "Планування та організація основних засобів на засадах лізингу" [7], Н.М. Малюги "Шляхи удосконалення оцінки в бухгалтерському обліку: теорія, практика, перспективи" [8].

З питань обліку необоротних матеріальних активів були захищені наступні дисертації: М.І. Бондаря "Облік і аудит основних засобів" [9], Т.А. Бондар "Облік і контроль лізингових процесів: сучасний стан та перспективи розвитку" [10], О.П. Гаценко "Облік необоротних активів в умовах формування ринкових відносин" [11], О.В. Годованця "Облік та аналіз фінансового лізингу як форми інвестування" [12], Б.А. Засадного "Облік і аналіз інвестиційної діяльності підприємств" [13], М.М. Зюкова "Удосконалення обліку та аналізу основних засобів (на прикладі хлібопекарних підприємств Полтавської області)" [14], С.М. Лайчук "Облік і контроль лізингових операцій: теорія і практика" [15], Л.О. Леонової "Бухгалтерський облік основних засобів та їх відтворення (на матеріалах вугільних шахт Донбасу)" [16], Ю.М. Осадчої "Облік нерухомості в АПК" [17], Б.Г. Сеніва "Аналіз ефективності інвестицій в реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств" [18], О.Л. Шерстюка "Контрольно-аналітичні аспекти оцінки інвестиційної привабливості торговельних підприємств" [19], А.В. Янчевої "Облік і аналіз відтворення основних засобів" [20].

1.2. Нормативно-правове забезпечення обліку операцій з основних засобів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та розкриття її у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»

Відповідно до податкового законодавства основними фондами визнаються матеріальні цінності, призначені для використання у господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей. Причому вартість таких цінностей повинна перевищувати 1000 грн.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 грн., призначених для використання в господарській діяльності платника податків, включаються до складу валових витрат [1].

1.3. Міжнародний досвід обліку руху основних засобів

Інтеграційні процеси, які відбуваються у світі, призводять до необхідності розробки загальних правил складання фінансової звітності для забезпечення достовірної інформації та однозначного тлумачення звітних показників учасниками міжнародного фондового ринку. Ці правила знайшли своє відображення у Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ). З огляду на те, що національні облікові стандарти розроблені з урахуванням вимог міжнародних стандартів, П(С)БО 7 "Основні засоби" має ряд спільних положень з МСФЗ 16 "Основні засоби" [4].

Суттєві відмінності відсутні щодо висвітлення наступних питань: сфера застосування стандарту; визначення понять: амортизація; вартість, яка амортизується (в МСФЗ - сума, яка амортизується); група основних засобів (в МСФЗ - клас основних засобів); ліквідаційна вартість; основні засоби; порядок та умови їх визнання; строк корисного використання (експлуатації), формування первісної вартості об'єкта та перелік витрат, які не включаються до первісної вартості; формування первісної вартості при обміні об'єкта основних засобів на подібні та неподібні активи; проведення переоцінки об'єкта основних засобів і відображення її результатів в обліку [5, стор. 55].

Однак, існують положення, які містять розбіжності (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Порівняння міжнародного та національного стандартів з обліку основних засобів

Ознака	П(С)БО 7 "Основні засоби"	МСФЗ 16 "Основні засоби"
Переоцінка
Об'єкт, що не підлягають переоцінці	Малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості нараховується у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 % його вартості, яка амортизується, та решта 50 % вартості, яка амортизується у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100% вартості	Не розглядається
Визначення суми амортизації на дату переоцінки	Переоцінена сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки	Будь-яка сума амортизації на дату переоцінки:а) перераховується пропорційно до зміни валової балансової вартості активу гак, що балансова вартість активу після переоцінки дорівнює сумі переоцінки; абоб) виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу
Амортизація
Методи нарахування амортизації	Прямолінійний, виробничий (метод суми одиниць продукції")
	Зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний	Метод зменшення залишку
Момент початку нарахування амортизації	3 місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання	Не розглядається
Момент припинення нарахування амортизації	Починаючи з місця, наступного за місяцем: вибуття об'єкта основних засобів; переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію	Не розглядається
Надходження основних засобів на підприємство
Шляхи	Придбання, створення власними силами
	Безоплатне надходження, внесок до статутного капіталу, переведення до об'єктів основних засобів зі складу оборотних активів (товарів, готової продукції)	Виготовлення подібних активів для продажу в процесі звичайної господарської діяльності
Вибуття основних засобів
Шляхи	Продаж
	Безоплатна передача, невідповідність критеріям визнання активу	Виключення активу з використання без очікування економічних вигід від його вибуття
Частковаліквідаціяоб'єктаосновнихзасобів	Первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої") вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта	Не визначається

Висновок за 1 розділом

Таким чином ми виявили що, об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів.