4.Охорона навколишнього середовища
Охорону навколишнього середовища розглядають зазвичай як комплекс міжнародних, державних, регіональних, локальних, адміністративно-господарських, технологічних і громадських заходів, спрямованих на збереження та забезпечення раціонального природокористування, відновлення, охорону та примноження природних ресурсів для блага людського суспільства і підтримання біологічної та економічної рівноваги біосфери. Охорона природи досліджує вплив антропогенного фактора на природу, аналізує не будь-яку дію, а лише ту, наслідок якої може мати значення для життя людського суспільства, а також розглядає вплив антропогенного фактора не лише на організаційний світ, а й на неживу природу. Також, охорона навколишнього середовища розглядає вплив факторів на рівні мікро- та макроекосистеми.
До недавнього часу в Україні розвиток людського суспільства і самоочищення навколишнього природного середовища від технологічних забруднень перебували в динамічній екологічній рівновазі. Проте останніми роками в зв'язку з збільшенням екологічних катастроф в країні, надзвичайно інтенсивний розвиток промисловості, сільського й комунального господарства та інші чинники антропогенної дії на навколишнє природне середовище значно погіршили екологічний стан країни. Тому в першому розділі “Загальні засади” Конституції України, створена стаття 16, яка говорить про такі завдання поставлені перед охороною навколишнього середовища: забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, катастрофи планетарного масштабу, забезпечення генофонду Українського народу є обов'язком держави.
В природі все більше проявляються зміни, які викликані сільськогосподарською діяльністю людини в зв'язку з збільшенням потреби в продовольчих товарів. В даній роботі ми розглядаємо вплив окремо взятого, досліджуваного господарства. ТОВ ”Агрофірма Мар’янівська” розташоване в Степовій зоні . Клімат на території помірноконтинентальний. У грунтовому покриві переважають сірі і світло-сірі опідзолені грунти. В цілому грунтово-кліматичні умови сприятливі для ведення сільського господарства. В ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” загальна земельна площа становить в 2005 році 3083 га, з них рілля 2668 га. Орні землі складаються з таких агро виробничих груп грунтів, як: ясно-сірі, сірі, темно-сірі, опідзолені грунти. Із загальної площі землі, яка належить господарству деяка її площа пошкоджена ерозією.
Територія досліджуваного господарства характеризується хвилясто рівнинним рельєфом, який представлений в основному широкими вододілами та похилими схилами. Характерним для даної території є наявність глибоких, часто розгалужених балок, що розчленовують місцевість на вододіли.
Для підвищення родючості ґрунтів в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” вносяться різні види мінеральних і органічних добрив в залежності від типу ґрунту та запланованої урожайності:
Всі ці заходи, звичайно є досить ефективними, але вони мають і зворотну дію. Пестициди, гербіциди, різні хімічні речовини це є продукт переробки певних речовин за допомогою різних хімічних реакцій, а отже не є продуктом природи і, звичайно збільшення таких речовин в природі впливає негативно на навколишнє середовище.
В результаті господарської діяльності ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” забруднює навколишнє середовище. Намагаючись отримати більше продукції і посівних площ, воно негативно впливає на всі компоненти екосистеми в тому ж числі і на грунт шляхом застосування комплексу агротехнічних міроприємств, включаючи й хімізацію, механізацію і меліорацію.
Отже, негативно впливає на навколишнє середовище даної місцевості збільшення застосування хімічних добрив, частина їх змивається природними водами і потрапляє у природні водоймища. У зв'язку з цим виникають сприятливі умови для розвитку водоростей, які, як відомо, споживають багато кисню і тим самим сильно ускладнюють життя в водоймах. Взагалі використання хімічних добрив і пестицидів поряд з позитивними результатами призвели до серйозних негативних результатів, які в кінцевому результаті несприятливо вплинули на продуктивність агробіоценозів всього навколишнього середовища. Але дане господарство, як і всі інші не може відмовитись від таких видів добрив і пестицидів.
Застосування хімічних засобів захисту рослин в агробіоценозах в кінцевому результаті однаково шкідливо впливають на домашніх і диких тварин, культурні рослини і їх сородичів. Також ці зміни вплинули на ерозію грунту, а саме, відбувається змив верхніх горизонтів грунту при стіканні по ньому дощових і талих вод сполошним потоком і річечками. Також необхідно відмітити, що поля зайняті пшеницею, цукровим буряком і іншими генетично однорідними культурами, екологічно представляють собою спрощену, об'єднану і тому не стійку систему. Часті розмноження шкідників в такій екосистемі, яка створилась в даному випадку пов'язана з їх монокультурою. Тому потрібно, в даному господарстві, потрібно урізноманітнити види культур.
Також є досить серйозним недоліком в ТОВ ”Агрофірма Мар’янівська” те, що на грунти в господарстві впливає частий випас великої кількості худоби. Він змінює структуру екосистеми (зникають деякі види рослин, і підвищується кількість гризунів та ін.), призводить до знищення дерні і руйнуванню грунту. Коли почала зникати рослинність, яка зкріплювала ґрунти, почала виникати і поширюватись ерозія.
Звичайно всі ці фактори дуже негативно впливають на навколишнє середовище на даній території і навіть далеко за її межами. А отже, господарство, по можливості, приймає міри для зменшення впливу діяльності сільськогосподарського виробництва на навколишнє середовище, але на жаль ці заходи зовсім незначні. На мою думку необхідно забезпечувати розширене відтворення родючих ґрунтів шляхом формування та реалізації системи ґрунтозахисних природоохоронних заходів. Було б досить ефективним, якби в господарстві була розроблена певна схемка охорони природи і раціонального використання її ресурсів у даному господарстві, чи програмку для захисту земель від водної та вітрової ерозії та інших видів деградації земель.
Також, важливо було б створити в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” цілісну систему поле- і водозахисних лісонасаджень, заліснення ярів, балок, крутосхилів та інших непридатних земель. Необхідно створити водозахисні зони вздовж берегу річки Середній Куяльник і ставків, здійснювати очищення їх від мулу. Своєчасне здійснення всього протиерозійного комплексу, включаючи агротехнічні і лісомеліоративні заходи, будуть надійним захистом від ерозії. За допомогою впровадження таких заходів ми можемо не тільки зменшити ерозію, але і перетворити землі пошкоджені ерозією в продуктивні угіддя. Внесення добрив, введення сівозмін з травами, рихленням і глибокою оранкою, меліорацією і іншими агротехнічними прийомами в ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” можна покращити грунт і при цьому застосовувати меншу кількість хімічних речовин.
Тому, менш важливим, на мій погляд, був би перехід на біологічні методи ведення виробництва. Намагатись збільшити урожайність сільськогосподарських культур не за рахунок мінеральних добрив, а за рахунок органічного підживлення ґрунту. Якщо не можливо повністю замінити мінеральні добрива органічними, хоча б в процентному відношенні віддати перевагу органічним добривам. Цей фактор є досить цінним для навколишнього середовища, а отже і для нашого здорового життя.
Висновки і пропозиції
Об’єктом дослідження дипломної роботи виступає ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” Ширяївського району Одеської області.
За результатами дослідження зроблені деякі висновки. Загальна земельна площа господарства за досліджуємий період залишилася практично незмінною, вона збільшилася всього на 0,5%. Розглянувши спеціалізацію ТОВ "Агрофірма Мар’янівська", бачимо, що господарство спеціалізується на виробництві зерна, та молока. Питома вага рослинництва в 2003 році в структурі товарної продукції становила 76,86%, тваринництва – 23,14%, але в 2005 році питома вага рослинництва зменшилась до 67,49% (1922 тис.грн), а питома вага тваринництва збільшилась до 32,51 % (926 тис.грн). В цілому по підприємству бачимо зменшення об’ємів товарної продукції на 108 тис.грн.
За даними економічної діяльності господарства, ми бачимо, що економічна діяльність підприємства не зовсім успішна: зменшення валової продукції, чистого доходу (виручки) від реалізації, чистого прибутку, однак спостерігається збільшення валового доходу, валового прибутку, фондовіддачі. Також за досліджуємий період відбулося зменшення фондозабезпеченості та рівеня рентабельності господарства .
Після проведення синтетичного та аналітичного обліку, ми бачимо, що господарство облік праці та її оплати веде на балансовому рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», на якому ведеться узагальнення інформації про розрахунки з працівниками по оплаті праці за всіма її видами, а також розрахунки за не одержану працівниками у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).
В цілому облік праці та її оплати на підприємстві відповідає існуючим нормам та інструктивним законодавчим документам. Але на підприємстві є ряд недоліків при організації обліку праці та її оплати, які негативно впливають як на господарську діяльність підприємства в цілому, так і на організації роботи самої бухгалтерії. До основних недоліків можна віднести низький рівень оплати праці на підприємстві який не є стимулом для підвищення продуктивності праці робітників підприємства, погану організацію первинного обліку праці в підрозділах господарства.