Негативними проявами гармонізації аудиту (яких слід всіляко уникати або зводити до мінімуму) є такі: загроза втрати досягнень у сфері аудиту тієї чи іншої країни; великі матеріальні та фінансові затрати; досить тривалий період здійснення.
Проте існує низка чинників, які дають можливість зменшувати національні розбіжності та негативні прояви гармонізації аудиту:
зростання орієнтації на потреби інвесторів, які у більшості випадків наполягають на веденні бухгалтерського обліку i складанні звітності відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та проведенні аудиту згідно з Міжнародними стандартами аудиту;
злиття ринків капіталу в глобальних масштабах;
тенденції до гармонізації у регіонах політичних та економічних інтересів, що видно на прикладі Європи, яка прагне інтеграції;
прагнення уніфікації стандартів аудиту, пов’язане з розвитком мультинаціональних корпорацій з метою спрощення i стандартизації проведення аудиторських перевірок фінансових звітів дочірніх підприємств, які входять до їх складу i розташовані на території різних держав, зменшення пов’язаних з цим витрат.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що в Україні слід розробити та впровадити спеціальну Програму інтеграції та гармонізації аудиту (у рамках загальної програми його реформування), а саме:
розробити механізм практичного застосування Міжнародних стандартів аудиту в Україні, створити до них коментарі;
внести необхідні зміни i доповнення до Закону N 3125-ХІІ з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України, які прямо чи опосередковано впливають на регулювання аудиторської діяльності, та розширити перелік підприємств, для яких щорічна аудиторська перевірка обов’язкова, а це, у свою чергу, збільшить ринок аудиторських послуг, а також ввести додаткові положення, які б чіткіше унормували взаємовідносини аудитора та клієнта;
у складі Аудиторської палати України створити спеціальний Координаційний комітет з питань гармонізації та інтеграції, розробити Положення про його діяльність;
використовуючи узагальнений практичний досвід роботи міжнародних та вітчизняних аудиторських фірм, розробити Типові методики аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств у розрізі галузей їх діяльності (банківська, торговельна, страхова, хімічна, металургійна, харчова, легка промисловість);
членам Аудиторської палати України та Спілки аудиторів України проводити роз’яснювальну роботу для усвідомлення суспільством, i насамперед зацікавленими групами користувачів інформації, сутності аудиту в контексті політичних та економічних явищ в Україні та світі у широкому його розумінні;
аудиторській палаті України i Спілці аудиторів України визначити мінімальний перелік інститутів громадянського суспільства, співпраця i взаємодія з якими бажані чи об’єктивно необхідні, та активізувати роботу з ними (у першу чергу це стосується Мінфіну України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держкомстату України, Державної контрольно-ревізійної служби України, ДПА України, Рахункової палати України). Таку взаємодію доцільно здійснювати за двома основними напрямами: співпраця різних установ у вирішенні питань аудиту; залучення Аудиторської палати України, Спілки аудиторів України, аудиторів до вирішення економічних проблем на різних рівнях державного управління;
сформувати в Україні робочу комісію з питань узагальнення та дослідження досвіду методології та організації аудиторської діяльності в країнах СНД для подальшої активізації впливу аудиту на розвиток економічних відносин України з країнами СНД та ЄС;
з прийняттям в Україні Закону N 996-XIV та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку виникає нагальна потреба в приведенні у відповідність нової бухгалтерської та аудиторської термінології. У зв’язку з цим доцільно розробити Глосарій аудиторських термінів аудиту в Україні;
внести необхідні зміни у Порядок сертифікації аудиторів, у тому числі розширити перелік дисциплін, з яких складається іспит (відповідно до кращого європейського та міжнародного досвіду), удосконалити форму його проведення; скасувати вимогу громадянства України для аудиторів;
збільшити ефективність щорічного підвищення кваліфікації аудиторів шляхом удосконалення Програми підвищення кваліфікації аудиторів, циклічного її перегляду та внесення необхідних змін, уникнення формального характеру навчання аудиторів;
збільшити кількість публікацій, підвищити їх якість та змістовність щодо проблем гармонізації та інтеграції аудиту в періодичних фахових виданнях;
сприяти науковим дослідженням у галузі аудиту, написанню дисертацій та виданню монографій, активізувати роботу з виконання Меморандуму Аудиторської палати України «Про підтримку та розвиток наукових досліджень в галузі обліку, аудиту (контролю) та економічного аналізу»;
активізувати діяльність Інформаційно-аналітичного та методологічного центру аудиту в Україні «Статус» щодо гармонізації та інтеграції аудиту в Україні;
внести відповідні зміни, доповнення та уточнення до навчальних планів i програм вищих навчальних закладів;
поглибити співпрацю професійних аудиторських організацій України з міжнародними та європейськими професійними організаціями бухгалтерів та аудиторів;
розробити механізм ціноутворення на аудит та аудиторські послуги на основі вивчення міжнародного досвіду з цього питання;
поглибити та активізувати роботу в напрямі формування ринку аудиторських послуг з питань прогнозування ефективності використання капіталу, оцінки економічної конкурентоспроможності продукції, ефективності діяльності підприємства (бізнесу) на перспективу, формування кредитного портфелю банків, надання послуг з комп’ютеризації обліку;
внести необхідні зміни до статутів Спілки аудиторів України та Аудиторської палати України, які б чітко визначали роль і функції цих організацій у здійсненні процесу гармонізації та інтеграції аудиту в Україні;
виконувати замовлення на аудит органів державної влади (на тендерних чи інших засадах), де державний контроль неможливий або неефективний (наприклад, раціональним було б прийняття законодавчого акта, який би надавав право органам державної влади ініціювати призначення аудиторських перевірок великих платників податків (недержавних форм власності));
усунути невідповідності щодо формування фактографічних даних підприємствами для потреб різних відомств (Держкомстат України, Мінфін України, Мінпромполітики України, ДПА України та інших) та їх перевірки аудитором (наприклад, максимальна ліквідація невідповідності даних статистичного, бухгалтерського та податкового обліку);
розробити систему заходів, які дадуть змогу ліквідувати монополію певних аудиторських фірм на ринку аудиторських послуг, а також забезпечать рівні права i можливості для проведення аудиту вітчизняними та зарубіжними аудиторськими фірмами (у тому числі представниками «великої четвірки»);
розробити i ввести в дію реальні контрольні заходи із забезпечення дієвого контролю якості роботи аудиторських фірм, аудиторів та дотримання ними Кодексу професійної етики; розробити норми i критерії оцінки якості аудиторських робіт;
подальший розвиток методології i технології аудиту на основі використання комп’ютерної техніки, інформаційних технологій, статистичних та аналітичних методик;
удосконалити форму звітності аудиторських фірм, що подається до Аудиторської палати України;
розробити стандарти внутрішнього аудиту в Україні;
провести ряд науково-практичних конференцій (міжнародних, національних, регіональних), присвячених проблемі гармонізації та інтеграції аудиту в Україні.
Запропонована Програма інтеграції та гармонізації аудиту (у рамках його загального реформування) у разі її схвалення має всі підстави та передумови бути виконаною у найближчі 3 — 5 років.
Перелік використаної літератури
ЗАКОНИ УКРАЇНИ
1. N 996-XIV — від 16.07.99 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями);
2. N 3125-ХІІ — від 22.04.93 р. «Про аудиторську діяльність» (зі змінами та доповненнями);
3. N 87 Мінфіну України від 31.03.99 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» (зареєстровано в Мін’юсті України 21.06.99 р. за N 396/3689, зі змінами та доповненнями, за текстом — ПБО 2);
4. N 87 Мінфіну України від 31.03.99 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» (зареєстровано в Мін’юсті України 21.06.99 р. за N 397/3690, зі змінами та доповненнями, за текстом — ПБО 3);
5. N 87 Мінфіну України від 31.03.99 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» (зареєстровано в Мін’юсті України 21.06.99 р. за N 398/3691, зі змінами та доповненнями, за текстом — ПБО 4);