а) розкриття інформації дозволене. Якщо клієнт або роботодавець дає дозвіл на розкриття інформації, слід розглянути інтереси всіх сторін, у тому числі третіх сторін, інтереси яких можуть зачіпатися при розкритті інформації;
б) розкриття інформації передбачене законом. Далі наведено приклади, коли професійний бухгалтер згідно із законодавством зобов'язаний розкривати конфіденційну інформацію:
1) для надання документів або свідчень при розгляді судової справи;
2) для повідомлення відповідних державних органів про виявлені порушення законодавства;
в) розкриття потрібне:
1) для дотримання технічних стандартів та етичних вимог;
2) для захисту професійних інтересів професійного бухгалтера при розгляді судової справи;
3) для виконання вимог перевірки якості (або перевірки контролю якості, що проводиться іншим професійним бухгалтером), установлених організацією – членом МФБ або професійною організацією;
4) як відповідь на запит чи відповіді при розслідуванні, що його проводить організація – член МФБ або регулювальний орган.
Якщо професійний бухгалтер визначив, що конфіденційну інформацію можна розкрити, тоді йому слід розглянути такі важливі моменти:
- чи відомі та обґрунтовані всі відповідні факти (тією мірою, якою це можливо); якщо існують необґрунтовані факти або думки, слід використовувати професійне судження для того, щоб визначити, який тип інформації слід розкрити (якщо її взагалі варто розкривати);
- якого роду повідомлення очікується та адресат; зокрема, професійний бухгалтер повинен бути впевнений у тому, що сторони, яким адресовано повідомлення, є належними одержувачами і мають обов'язки діяти на його основі;
- чи буде професійний бухгалтер нести будь-яку юридичну відповідальність за те, що зробив повідомлення, та за наслідки цього.
У таких ситуаціях професійні бухгалтери повинні розглянути необхідність вдатися до порад юриста та (або) відповідної професійної організації (організацій).
Податкова практика.
Професійний бухгалтер, що надає професійні послуги з оподаткування має, право сприяти найкращій позиції для вигоди клієнта або роботодавця за умови, що послуги надаються з професійною компетентністю, жодним чином не шкодять чесності та об'єктивності і, на думку професійного бухгалтера, відповідають законодавству. Спірні питання можуть тлумачитися на користь клієнта або роботодавця (за умови розумного обгрунтування відповідної позиції).
Професійний бухгалтер не повинен обіцяти клієнтові або роботодавцю, що підготовлена податкова декларація або надані рекомендації зоподаткування є незаперечними. Навпаки, професійний бухгалтерповинен ознайомити клієнта або роботодавця з обмеженнями,властивими податковим рекомендаціям та послугам, так, щоб висловлення думки не було прийняте заствердження факту.
Професійному бухгалтерові, що готує чи допомагає готувати податкову декларацію, слід повідомити клієнта або роботодавця, що відповідальність за зміст звітності несе передусім клієнт або роботодавець. Професійному бухгалтерові слід ужити необхіднихзаходів для забезпечення того, щоб податкова звітність була належнопідготовлена на основі отриманої інформації.
Надані клієнтові або роботодавцеві рекомендації чи пропозиції з оподаткування, що мають суттєві наслідки, треба зафіксувати у формі листа або у формі пам'ятки-нагадування.
Професійному бухгалтерові не слід бути причетним до будь-якої декларації або повідомлення, якщо є підстави вважати, що вони:
а) містять помилкові або оманливі відомості;
б) містять відомості або інформацію, надані через недбалість чи не перевірені щодо правдивості або помилковості;
в) містять пропуски або вносять плутанину в інформацію, надання якої вимагається, та вводять податкові органи в оману.
Професійний бухгалтер може підготувати податкові декларації, використовуючи приблизні оцінки, якщо вони є загальноприйнятими або коли за цих обставин одержати точні дані неможливо. Якщовикористовуються приблизні оцінки, то вони повинні бутипредставлені так, щоб не створювалося враження, начебто вониточніші, ніж є насправді. Професійному бухгалтерові требапереконатися, що за цих обставин приблизні оцінки є обґрунтованими.
Готуючи податкову декларацію, професійний бухгалтер, як правило, може покладатися на інформацію, надану клієнтом або роботодавцем, за умови, що така інформація є обґрунтованою. Хоча проводити перевірку або огляд документів чи інших свідчень для підтвердження інформації не вимагається, професійному бухгалтерові слід, коли це доцільно, заохочувати надання таких підтверджуючих даних.
Крім того, професійному бухгалтерові:
а) слід по змозі користуватися податковими деклараціями клієнта за попередні роки;
б) слід за потреби подавати запити в тих випадках, коли інформація виявляється неточною або неповною;
в) рекомендовано звертатися до реєстрів обліку господарської діяльності.
Якщо професійний бухгалтер довідається про суттєву помилку або пропуск суттєвої інформації у податковій декларації за попередній рік (до якої професійний бухгалтер може бути або не бути причетний) чи про неподання необхідної податкової декларації, він зобов'язаний:
- негайно повідомити клієнта або роботодавця про помилку чи пропуск та рекомендувати розкрити інформацію податковим органам. Звичайно, професійний бухгалтер не зобов'язаний інформувати податкові органи; він також не повинен це здійснювати без дозволу;
- якщо клієнт або роботодавець не виправляє помилки, то професійному бухгалтерові слід:
1) інформувати клієнта або роботодавця про неможливість виконувати роботу для нього у зв'язку з такою декларацією або іншою пов'язаною з нею інформацією, наданою податковим органам;
2) розглянути питання про те, чи відповідає подальша робота на будь-якій посаді, що виконується для клієнта або роботодавця, професійним зобов'язанням;
- якщо професійний бухгалтер зробить висновок про те, що професійні стосунки із клієнтом або роботодавцем можна продовжувати, треба вжити всіх доцільних заходів для того, щоб уникнути повторення помилок у наступних податкових деклараціях;
- у деяких країнах через професійні або законодавчі вимоги професійному бухгалтерові треба надати інформацію податковим органам про його непричетність до певної податкової декларації чи іншої інформації, а також проте, що він припинив виконувати роботу для відповідного клієнта або роботодавця. За цих обставин професійному бухгалтерові слід повідомити клієнта або роботодавця про стан справ до інформування про це податкових органів; але не слід надавати додаткової інформації податковим органам без згоди клієнта або роботодавця, за винятком випадків, коли він зобов'язаний надавати таку інформацію згідно із законодавством.
Міжнародна діяльність.
При застосуванні етичних вимог до міжнародної діяльності може виникати безліч ситуацій. Незважаючи на те, чи є особа професійним бухгалтером лише в одній країні, чи й у країні, в якій надаються послуги, спосіб ведення справ повинен бути однаковим.
Професійний бухгалтер, сертифікований в одній країні, може мешкати в іншій країні чи тимчасово перебувати в цій країні з метою надання професійних послуг. За будь-яких обставин професійномубухгалтерові слід надавати професійні послуги згідно з відповіднимитехнічними стандартами та етичними вимогами. У цьому розділі нерозглядаються конкретні технічні стандарти, яких требадотримуватися. Однак професійний бухгалтер завжди повинен керуватися етичними вимогами, викладеними далі.
Якщо професійний бухгалтер надає послуги не в країні, де він мешкає, та між етичними вимогами двох країн щодо конкретних питань є розбіжності, слід застосовувати такі положення:
а) якщо етичні вимоги країни, у якій надаються послуги, є менш жорсткими, ніж вимоги, передбачені Кодексом етики МФБ, то треба застосовувати вимоги Кодексу етики МФБ;
б) якщо етичні вимоги країни, у якій надаються послуги, є більш жорсткими, ніж вимоги, передбачені Кодексом етики МФБ, то треба застосовувати етичні вимоги країни, у якій надаються послуги;
в) якщо етичні вимоги країни, де мешкає професійний бухгалтер, є обов'язковими для послуг, наданих за межами такої країни, і більш жорсткими, ніж зазначені в підпунктах а) і б), то слід застосовувати етичні вимоги країни, де мешкає професійний бухгалтер.
Оприлюднення інформації.
Організовуючи збут своїх послуг та розміщування себе на ринку, професійні бухгалтери не повинні:
а) використовувати засоби, які завдають шкоди репутації бухгалтерів;
б) робити перебільшені заяви про послуги, що їх вони можуть запропонувати, кваліфікацію, яку вони мають, та досвід, якого вони набули;
в) давати зневажливі відгуки про роботу інших бухгалтерів.
Незалежність.
Приймаючи завдання зі складання звітності, професійні бухгалтери-практики повинні бути незалежними та виглядати незалежними від будь-якої зацікавленості, що може бути визнана незалежно від її реальних наслідків несумісною з принципами чесності, об'єктивності та незалежності.
Далі наведено приклади ситуацій, які внаслідок реального або удаваного браку незалежності дадуть розсудливому спостерігачеві підстави сумніватися в незалежності професійного бухгалтера-практика.
Фінансовий взаємозв'язок із клієнтами або з їхніми справами.
Фінансовий взаємозв'язок із клієнтом впливає на незалежність і може привести розумного спостерігача до висновку про те, що незалежності завдано шкоди. Такий взаємозв'язок може виникнути в багатьох випадках, зокрема у зв'язку із:
а) безпосереднім фінансовим інтересом до клієнта;
б) опосередкованим фінансовим інтересом до клієнта, наприклад, якщо професійний бухгалтер є довірчим керівником будь-якого трасту, судовим виконавцем чи розпорядником будь-якого майна, якщо власники такого трасту або майна мають фінансовий інтерес у компанії клієнта);