Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:
обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;
нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;
періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
Поділ системи бухгалтерського обліку є умовним, оскільки фінансовий, управлінський і податковий обліки в переважній більшості випадків ведуться на підприємствах єдиним структурним підрозділом - бухгалтерською службою - та базуються на одних і тих же первинних документах, а також лише в поєднанні формують повну й детальну інформацію про стан і результати діяльності підприємства та надають відомості, які можуть бути належним обґрунтуванням управлінського рішення. Отже, інформація формується в єдиному процесі бухгалтерського обліку.
Оскільки інвесторам, громадськості та ін. надаються узагальнені відомості про фінансовий стан і результати діяльності підприємства, відповідно, й облік назвали фінансовим, однак, згадані відомості є даними синтетичного бухгалтерського обліку.
Керівництво та інші внутрішні користувачі потребують, як правило, детальної інформації (наприклад, даних про заборгованість у розрізі конкретних контрагентів, про матеріальні цінності - за найменуваннями або видами). її можна отримати за допомогою показників аналітичного бухгалтерського обліку.
Водночас відомості саме аналітичного обліку (узагальнені в спеціально розроблених аналітичних регістрах - Книзі обліку придбаних товарів (робіт, послуг), Книзі обліку валових витрат) є основою так званого податкового обліку.
Бухгалтерський облік є єдиною інформаційною системою, яка використовується для управління. Лише єдина система бухгалтерського обліку дає змогу в своїх межах організовувати оперативний облік, є базою для визначення макроекономічних показників (узагальнення державними органами статистики або головною компанією). Крім того, саме єдина система бухгалтерського обліку є гарантом довіри суспільства до бухгалтерської інформації.
Єдина система бухгалтерського обліку повинна забезпечувати інформацією процес управління для ефективного використання ресурсів і збереження власності.
Бухгалтерський облік має бути безперервним процесом і побудованим на єдиній основі.
На підставі показників, які формуються в системі бухгалтерського обліку, повинні визначатися показники звітності для різних користувачів. У такому випадку забезпечуватиметься економія праці у ході реєстрації інформації та її підготовки для різних запитів.
Для будь-якого із суб'єктів господарювання необхідним є налагодження ефективного формування бухгалтерської інформації за усіма розділами аналітики (деталізації) відповідно до конкретних запитів користувачів, що повинна забезпечувати його організація.
У філософському розумінні під процесом (від лат. processus - проходження, просування) передбачається послідовність змін у явищах або подіях.
Будь-який процес відбувається з урахуванням конкретних вимог і певних завдань, а також передбачає споживання інформаційних, фінансових, енергетичних, трудових і матеріальних ресурсів.
Відображення господарських операцій підприємства за певний період у бухгалтерському обліку забезпечується за допомогою ряду послідовних операцій щодо застосування бухгалтером техніки та методики ведення бухгалтерського обліку. Вказаним операціям передує організація як об'єктивна необхідність функціонування будь-якого процесу, тобто його упорядкування в часі та просторі.
Як процес бухгалтерський облік є логічною послідовністю стадій , які відбуваються у чітко визначеному порядку та не можуть відокремлюватися одна від одної. У процесі бухгалтерського обліку відбувається обробка отриманих інформаційних даних про факти господарського життя і узагальнення отриманих результатів у вигляді звітної інформації. Процес бухгалтерського обліку поділяється на стадії:
Перша стадія є відправною точкою, з якої починається бухгалтерський облік підприємства, оскільки дана стадія передбачає організацію бухгалтерського обліку та виступає необхідною і достатньою передумовою забезпечення функціонування трьох наступних стадій і виконання бухгалтерським обліком його завдань.
Перша стадія, на відміну від наступних, не передбачає повторення в часі - можуть лише трансформуватися первісно встановлені положення організації. Це пов'язано з постійною роботою щодо вдосконалення функціонування системи бухгалтерського обліку на підприємстві та приведення її у відповідність до змін чинного законодавства.
Друга стадія відображає комплекс заходів, пов'язаних з технічним забезпеченням ведення бухгалтерського обліку. Вона передбачає спостереження і фіксування господарських операцій у первинних документах для наступного відображення в облікових регістрах. На даній стадії відбувається застосування окремих елементів методу бухгалтерського обліку, передусім документування та інвентаризації, які забезпечують взаємопов’язані між собою дії - спостереження, контроль, вартісне вимірювання та реєстрацію фактів господарського життя у первинних документах. Вартісне відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку в єдиному грошовому вимірнику забезпечується за допомогою оцінки та калькулювання. Результатом даної стадії є первинна бухгалтерська документація.
На третій стадії відбувається систематизація та групування даних з первинних документів на бухгалтерських рахунках (в облікових регістрах) з використанням подвійного запису та різних технічних засобів. Цільове призначення облікової інформації визначає розрізи аналітичного обліку, склад і зміст облікових регістрів. Якість узагальнення облікової інформації залежить від змісту облікових регістрів. У результаті даної стадії утримується сукупність належно узагальнених і систематизованих за певними однорідними об'єктами бухгалтерського обліку показників, які відображаються в облікових регістрах.
Четверта стадія передбачає узагальнення отриманих інформаційних даних у вигляді звітності про стан і результати діяльності підприємства та її передачу користувачам. На цій стадії застосовуються такі елементи методу бухгалтерського обліку як баланс і звітність, які в сукупності надають відомості про всі види та напрями діяльності господарюючого суб'єкта в різних вимірниках, що забезпечує можливість спрогнозувати його розвиток Функціонування процесу бухгалтерського обліку відбувається у відповідному технологічному режимі.
Грецьке слово "техне" в перекладі українською мовою означає мистецтво, майстерність, вміння. У довідковій літературі під "технологією" розуміють сукупність знань, відомостей щодо послідовності окремих виробничих операцій у процесі виробництва будь-чого.
На думку проф. Я.В. Соколова, "бухгалтерський облік - це те, що відповідно до встановлених правил виконує бухгалтер". Таким чином, дії бухгалтера полягають у здійсненні практичних операцій у ході облікового процесу із застосуванням спеціальних інструментів для отримання відповідних результатів.
Будь-який технологічний процес передбачає перетворення предметів праці на готовий продукт. У бухгалтерському обліку інформаційні дані про господарські операції виконують роль предметів праці, а отримана в результаті цього інформація - продукт праці - надалі використовується для прийняття управлінських рішень. Важливе значення мають методи обробки інформаційних даних і формування інформації, а також технічні засоби, завдяки яким можливе перетворення інформаційних даних у важливий виробничий ресурс – інформацію.