Комплексне оцінювання ефективності інноваційної діяльності фірми (стр. 4 из 4)
(12)де Н1 і Н2 — норми витрат матеріалів на одиницю продукції відповідно до і після впровадження інновації; Ц1 і Ц2 — ціна одиниці матеріалу.
в) економія умовно-постійних витрат — розраховується у разі збільшення обсягу продажу продукції, виготовленої із застосуванням інновації (інновації маркетингового характеру, інновації, що поліпшують якість продукції тощо):
(13)де УП1 — умовно-постійні витрати на одиницю продукції до впровадження інновації; в — індекс зміни умовно-постійних витрат; а — індекс зміни обсягу продажу продукції.
2. Додаткові експлуатаційні витрати. Наявні за збільшення вартості основних засобів внаслідок їх модернізації. Враховують зміну витрат на амортизацію обладнання, його утримання та експлуатацію і на електроенергію (може бути зменшення витрат):
а) зміна витрат на амортизацію обладнання та на його утримання і експлуатацію:
(14) 
(15)де К1 і К2 — вартість основних засобів до і після впровадження інновації; Na — норма амортизації, %; Нуе — норма витрат на утримання та експлуатацію обладнання, %; В1 — річний обсяг випуску продукції до впровадження інновації,
б) зміна витрат на електроенергію:
(16)де П1іП2 — потужність встановлених електродвигунів до і після впровадження інновації; Тр — річний фонд робочого часу обладнання; кз — коефіцієнт завантаження обладнання у часі; Цз — ціна однієї кВт/год. електроенергії. Тоді умовно-річна економія витрат дорівнює:
Перевищення прогнозної економії над додатковими витратами свідчить про доцільність реалізації запропонованого інноваційного рішення.
Розвиток економіки країни безпосередньо пов'язаний з формуванням ефективної державної інноваційної політики, її реалізація передбачає визначення пріоритетів і концептуальних засад інноваційного розвитку країни, формування нормативно-правової бази щодо відносин між державними інституціями та інноваційно активними суб'єктами підприємницької діяльності, використання прямих і опосередкованих методів регулювання інноваційної діяльності з метою її активізації, формування і розвитку відповідної інфраструктури.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Дорофиенко В.В., Колосюк В.П. Инновационный менеджмент и научно-техническая деятельность: Учеб. Для вузов. – Донецк: ДонГАУ, 2001- 234 с.
2. Инновационный менеджмент: Учебник / Под ред. проф. В.А. Швандара, проф. В.Я. Горфинкеля. – М.: Вузовский учебник, 2004.- 256 с.
3. Ковалев Г.Д. Основы инновационного менеджмента: Уч.пособие для вузов / Под ред. проф. В.А. Швандара. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000 – 218 с.
4. Медынский В.Г. Инновационный менеджмент: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2004. 123 с.
5. Морозов Ю.П. Инновационный менеджмент: Уч.пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 321 с.
6.Основы инновационного менеджмента: Теория и практика: Учебное пособие/ Под ред. П.Н. Завлина и др. – М.: ОАО «НПО «Издательство «Экономика», 2000. – 222 с.