проект А: ((70 : 3) / 720) х 100 = 3,2;
проект Б: ((110 : 3) / 450) х 100 = 8,1;
проект В: ((70 / 230) х 100 = 30,4;
проект Г: ((140 : 4) / 900) х 100 = 3,9;
проект Д: ((0 : 500) х 100 = 0;
проект Е: ((160 : 3) / 800) х 100 = 10,0.
Номери при рангу ванні: №1 – проект В, №2 – проект Е, №3 – проект Б, №4 – проект Г, №5 – проект А, №6 – проект Д. Зважаючи на наявну суму інвестиційних коштів (1500 тис. грн.), до фінансування треба рекомендувати проекти В, Е, Б.
Внутрішня норма доходності (ІRR) — це ставка, за якої дисконтовані грошові потоки від інвестування досягають суми інвестиції. Справа в тому, що для використання методу теперішньої вартості проектів при їх рангуванні необхідно заздалегідь встановити величини ставок доходності, що містить в собі значний недолік, бо ця ставка залежить від експертної оцінки.
Тому в інвестиційному аналізі широкого розповсюдження набув метод, у якому суб'єктивний фактор зведено до мінімуму — метод ІRR.
Так, наприклад, ЗАТ „АМТ-Компані” має намір вкласти 500 тис. грн. в інвестицію, яка за два роки має згенерувати грошовий потік: за 1-й рік — 320 тис. грн., за 2-й — 440 тис. грн. Визначити ІRR проекту.
За цими умовами і з використанням формули NРV маємо:
((320 / 1 + к) + 440 / (1 + к) х (1 + к)) – 500 = 0;
320 + 320к + 440 – 500 х (1 + к)2 = 0;
320 + 320к + 440 – 500 – 1000к – 500к2 = 0;
-500к2 – 680к + 260 = 0;
-25к2 – 34к + 13 = 0;
к = 0,31
Визначивши норму доходності, інвестор оцінює доцільність інвестиції, виходячи з норми доходності, яку він вважає прийнятною для себе, а при рангуванні альтернативних інвестицій перевага надається проектам з максимальним значенням показника ІRR.
Неважко переконатися, що при визначенні показника ІRR проектів з життєвим циклом 3—4 і більше років значно зростає трудомісткість розрахунків, пов'язана з необхідністю розв'язання рівняння третього, четвертого і вищих степенів. Ось чому доцільно величину к визначати методом ітераційного підбору значень ставки доходності у формулі NРV інвестиційного проекту. Якщо відомі грошові потоки у кожному з наступних років, можна, почавши з будь-якої ймовірної ставки дисконтування, визначити для неї теперішню вартість інвестицій і грошових потоків. Якщо чиста теперішня вартість проекту додатна, слід використати більш високу ставку дисконтування з тим, щоб урівняти теперішню вартість грошових потоків і інвестицій. Це і буде шукана величина к.
Наприклад, ЗАТ „АМТ-Компані” аналізує інвестиційний проект вартістю 738 тис. грн. Термін функціонування — 4 роки. Грошовий потік (тис. грн.): 1-й рік — 300, 2-й рік — 380, 3-й рік— 380, 4-й рік — 550.
Треба визначити внутрішню норму доходності проекту (ІRR) шляхом ітерації. Для визначення ІRR складаємо таку таблицю (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Визначення внутрішньої норми доходності проекту (ІRR) шляхом ітерації
| Рік | Грошовий потік | Коефіцієнт дисконтування | Дисконтований грошовий потік | NРV |
| Перша ітерація: ймовірний показник ІRR = 0,50 | ||||
| 1 | 300 | 0,6667 | 200,0 | -538,0 |
| 2 | 380 | 0,4444 | 168,9 | -369,1 |
| 3 | 380 | 0,2962 | 112,6 | -256,5 |
| 4 | 550 | 0,1975 | 108,6 | -147,9 |
| Друга ітерація: ймовірний показник ІRR = 0,40 | ||||
| 1 | 300 | 0,7143 | 214,3 | -523,7 |
| 2 | 380 | 0,5102 | 193,9 | -329,8 |
| 3 | 380 | 0,3644 | 138,5 | -191,3 |
| 4 | 550 | 0,2531 | 139,2 | -52,1 |
| Третя ітерація: ймовірний показник ІRR = 0,33 | ||||
| 1 | 300 | 0,7519 | 225,6 | -512,4 |
| 2 | 380 | 0,5653 | 214,8 | -297,6 |
| 3 | 380 | 0,4250 | 161,5 | -136,1 |
| 4 | 550 | 0,3038 | 167,1 | +31,0 |
| Четверта ітерація: ймовірний показник ІRR = 0,36 | ||||
| 1 | 300 | 0,7353 | 220,6 | -517,4 |
| 2 | 380 | 0,5405 | 205,4 | -312,0 |
| 3 | 380 | 0,3976 | 151,1 | -160,9 |
| 4 | 550 | 0,2923 | 160,8 | 0 |
За ставки дисконтування 0,36 (36%) NPV = О, отож, 36% і є показником ІRR (внутрішньою нормою доходності).
Техніка розрахунку показника ІRR значно спрощується за наявності вмонтованої функції для розрахунку ІRR у спеціальних ділових пакетах програм для персональних комп'ютерів.
Реалізація інвестиційних можливостей, нарощення обсягів інвестування та раціональне використання інвестованих коштів є одним з найважливіших завдань в Україні. Приріст інвестицій безпосередньо збільшує обсяги національного виробництва, знижує рівень безробіття, забезпечує модернізацію застарілого обладнання та технологій, спричинює структурні перетворення. Це, в свою чергу, визначає темпи економічного зростання і розвиток національної економіки за інноваційною моделлю та європейським вектором. Особливо актуальною проблема інвестування є нині, коли потрібно підвищити рівень конкурентоспроможності вітчизняної економіки в контексті інтеграції України у світовий господарський простір.
Вумовах формування ринкової економіки напрями інвестиційної діяльності та джерела її фінансування набувають політичного забарвлення і стають предметом боротьби різних політичних сил.
Однак рівень інвестиційної діяльності в Україні ще не відповідає потребам забезпечення сталого розвитку вітчизняної економіки. Активізація інвестиційного складника зростання економіки України передбачає стимулювальну фіскальну і монетарну політику держави, а органи влади повинні вжити дієвих заходів не тільки щодо максимального залучення всіх джерел інвестицій, а й щодо ефективнішого використання інвестиційних ресурсів. Розвиток вітчизняної економіки засвідчує, що навіть високі темпи приросту інвестицій в основний капітал не забезпечують необхідних темпів зростання ВВП.
У перехідній економіці України механізми взаємовідносин, що виникають між суб’єктами інвестиційної діяльності з приводу розміщення інвестиційних ресурсів, ще не достатньо розвинуті. Унаслідок зниження рівня заощаджень, низької здатності підприємств до самофінансування, нерозвиненості фондового ринку та кредитно-фінансових установ, різкого згортання державного інвестування, недосконалості законодавства та політичної нестабільності різко скоротилися можливості залучення додаткових коштів для інвестування з усіх наявних джерел. Для залучення інвестиційних ресурсів державні інститути повинні забезпечити належну співпрацю всіх учасників інвестиційного процесу, створивши координаційний центр підтримки інвестиційної діяльності.
Основними умовами активізації інвестиційної діяльності в Україні є розвиток інвестиційної інфраструктури, стабільність і передбачуваність законодавства, усунення корумпованості владних структур, політичних ризиків та недобросовісної конкуренції тощо. Висока концентрація капіталу в швидкоокупних сферах діяльності (транспорт, оптова торгівля, операції з нерухомістю та фінансова сфера) не дозволяла послідовно провадити курс на створення нових імпортозамінних виробництв і диверсифікувати інвестиційні потоки. Стимулюючи інвестиційні потоки в галузі, що виробляють товари чи послуги з вищим рівнем доданої вартості, мотивуючи впровадження інноваційних досягнень, уряд зможе забезпечити стабільне зростання вітчизняної економіки.
1. Геєць В.М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку. Київ: Інститут економіки та прогнозування, Фенікс, 2003, 1008 с.
2. Гончаров А.Б. Інвестування. Харків: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2003, 336 с.
3. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. Київ: "Наукова думка", 1998, 390 с.
4. Зятковський І.В. Фінанси підприємств. Київ: Кондор, 2003, 364 с.
5. Коваль Т.А. Виробниче інвестування на підприємствах в умовах трансформаційної економіки. // Матеріали ІІІ міської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини”. – Харків, 25 лютого 2006р.