Смекни!
smekni.com

Страховий захист в сільському господарстві (стр. 7 из 9)

Наприклад, розглянемо систему страхування у Канаді. Програма страхування врожаю від усіх ризиків, була започаткована в провінції Альберта і досі залишається найбільш універсальною. Передбачається страхування від ризиків пов’язаних із несприятливими погодними умовами. Договір містить безліч культур та перелік ризиків, від яких ці культури застраховано.

Страхові внески розраховуються за формулою:

P=C * A * F (1.1)

Де С – грошова оцінка застрахованого врожаю;

А - індивідуальний коефіцієнт коригування, що показує відношення страхових виплат,до страхових внесків даної ферми в попередні періоди;

F – страховий тариф

Грошову оцінку застрахованого врожаю отримують множенням фізичного обсягу застрахованого врожаю на ціну продукції.

Ціни на продукцію встановлює Канадська зернова комісія.

Фермер отримує державну субсидію на сплату страхового внеску в залежності від обраного ним рівня страхового покриття. Якщо покриття обрано на рівні 50%, то уряд сплачує 80% страхового внеску. При рівні покриття більшому за 50% страховий внесок сплачується рівними частинами урядом і фермером.

Відшкодування відбувається втому випадку, якщо отриманий урожай є меншим за застрахований.

Взагалі розроблено безліч програм і страхування від прямого граду (у місцевостях, де град дуже велика загроза. Страхові відшкодування здійснюються наступного дня після настання страхового випадку, страхувати можна як все поле, такі окрему його частину), і програма відшкодування за незасіяну площу з приводу пересіву культур, а також за площу вкриту снігом, і програма відшкодування шкоди заподіяної дикими тваринами.

У більшості країн Західної Європи застосовується виключно добровільна форма страхування ризиків у рослинництві й тваринництві. При цьому страхові поліси купують майже всі фермери. У Великій Британії, Нідерландах, Франції та багатьох інших країнах фермери створили товариства взаємного страхування (ТВС), котрі тісно взаємодіють із національними фермерськими спілками, банками та іншими суб'єктами бізнесу.

Азербайджан визначив статтю витрат на страхування ризиків у сільському господарстві. У проекті закону "Про державний бюджет Азербайджану на 2005 рік" уперше передбачена стаття витрат на суму $132 тис. на страхування ризиків у сільському господарстві країни.

Для виділення коштів Державна страхова компанія повинна буде представляти в Міністерство фінансів Азербайджану спеціальну форму, на підставі якої кошти будуть перераховуватись з казначейства на її рахунок для передачі фермеру, що застрахував свої ризики.

Зазначена стаття витрат включена в державний бюджет відповідно до затвердженого Кабінетом міністрів у березні 2004 року правилами страхування сільськогосподарських ризиків за рахунок бюджетних коштів. Згідно з цими правилами, за рахунок бюджетних асигнувань планується часткове страхування ризиків сільськогосподарських виробників, що займаються вирощуванням пшениці. Кошти на страхування з держбюджету можуть виділятися тільки в період посіву пшениці. За рахунок коштів держбюджету будуть покриватися 25% страхового поліса, а інші 75% - виплачуються самими фермерами.

Згідно цих же правил, страхова сума виплачується фермерам при пожежах, повенях, селях, граді та заморозках. При цьому фермер повинен мати посіви пшениці на площі не менше 10 гектарів, а також документи, що підтверджують право на користування землею.

Міністерство сільського господарства, рибальства і продовольства Іспанії збільшить у 2005 році суму, що направляється на субсидії по страхуванню сільськогосподарських ризиків. На це в цілому іспанські селяни одержать у 224 млн. євро, що на 7% більше, ніж торік.

Сума в 224 млн. євро була затверджена в результаті переговорів між Державною страховою аграрною компанією, аграрними профспілками, представниками місцевої влади та приватними страховими компаніями. Відповідно до затвердженого плану страхування сільськогосподарських ризиків на 2005 рік, іспанські селяни одержать доступ до більш розширеного списку страхових полісів, ніж це було раніше.

Отже існує великий досвід страхування та фінансування фермерів варто лише ретельно проаналізувати та запровадити найбільш адекватні для українських виробників сільгосп продукції схеми.

З поліпшенням фінансового становища сільськогосподарських підприємств почнуть, напевно, створюватися й товариства взаємного страхування. Проте нині цілком обґрунтовано вирішується питання про відновлення обов'язкового страхування врожаю, зернових культур і цукрових буряків для всіх товаровиробників за відчутної фінансової підтримки їх з боку держави. Йдеться про те, що не менше як 50 % платежів за страхування таких культур здійснюватиметься за рахунок бюджету.

З метою забезпечення майнового захисту сільськогосподарських товаровиробників від негативного впливу стихійних явищ страхові компанії України, які займаються обов'язковими видами страхування в сільському господарстві, створюють сільськогосподарський страховий резерв. Він формується за рахунок відрахувань в розмірі 5 відсотків від загальної суми страхових внесків, які надійшли за договорами обов'язкових видів страхування.

Сільськогосподарський страховий резерв акумулюється у Аграрному фонді і використовується для:

а) надання фінансової допомоги на зворотній основі для формування страхових резервів товариствами взаємного страхування в сільській місцевості;

б) надання фінансової допомоги на зворотній основі сільськогосподарським підприємствам, які постраждали від негативного впливу стихійних явищ;

в) проведення протиепізоотичних та карантинних заходів;

г) проведення інформаційно-консультативних заходів щодо забезпечення страхового захисту сільськогосподарських товаровиробників.

Порядок використання коштів сільськогосподарського страхового резерву встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З метою страхового захисту майнових інтересів сільськогосподарські товаровиробники можуть створювати товариства взаємного страхування та використовувати для формування страхових резервів таких товариств страхові платежі за обов'язковими видами страхування господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників.

Державна підтримка товариств взаємного страхування в сільській місцевості здійснюється шляхом надання фінансової допомоги на зворотній основі для формування або поповнення страхових резервів.

Мінагрополітики спільно з ЛСОУ з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2005 р. № 325 розробило Рекомендації щодо розширення страхування врожаю сільськгоспкультур та порядку використання коштів Державного бюджету.

Рекомендації Міністерства аграрної політики та Ліги страхових організацій щодо розширення страхування врожаю сільськогосподарських культур та порядку використання коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на здешевлення вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб'єктами аграрного ринку:

1. Створити постійно діючу спільну робочу групу з розробки пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази стосовно страхування сільськогосподарських ризиків, виявлення проблем при мінімізації ризиків в аграрному секторі економіки та при використанні коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на здешевлення вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб'єктами аграрного ринку. До робочої групи доцільно включити фахівців Управління, представників Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, Асоціації фермерів та землевласників України, Ліги страхових організацій України, громадських організацій, науковців тощо.

2. Висвітлювати тему страхування сільськогосподарських ризиків у засобах масової інформації.

3. Довести зміст та вимоги постанови Кабінету Міністрів України до сільськогосподарських товаровиробників через місцеву пресу, а також використовувати можливості страхових компаній.

4. Довести до відома та проводити широку роз'яснювальну роботу щодо вимог передбачених у підпункті 10.1.1. статті 10 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року №І877-ІУ. Неухильно виконувати вимоги зазначеної норми щодо зобов'язання осіб попередньо застрахувати ризики загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції за правилами комплексного або індексного страхування, якщо така особа:

а) продає на організованому аграрному ринку будь-який вид товарного деривативу, базовим активом якого є сільськогосподарська продукція;

б) отримує бюджетну дотацію або субсидію, пов'язану з виробництвом сільськогосподарської продукції або здешевленням її ціни;

в) отримує банківський кредит (позику) на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбання капітальних активів, якщо проценти за таким кредитом (позикою) частково або повністю здешевлюються (відшкодовуються) за рахунок бюджету;

г) отримує бюджетний кредит (позику) або банківський кредит (позику) під гарантію держави чи органу місцевого самоврядування на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбання капітальних активів.

5. Відсутність договорів страхування за правилами комплексного або індексного страхування чи невідповідність таких договорів типовим умовам такого страхування є підставою для відмови видачі фінансової підтримки за державними бюджетними програмами які зазначені у підпунктах «а» - «г» пункту 4 цих рекомендацій.

6. Якщо страхується не вся сільськогосподарська продукція, а лише її частина, то у цьому випадку розмір посівних площ, які підлягають страхуванню складає:

а) у випадку, якщо посіви сільськогосподарських культур є об'єктом застави по залученим кредитам, то страхуванню підлягають посіви цих культур у повному обсязі;