Смекни!
smekni.com

Болонський процес - перспективи для України (стр. 2 из 2)

Студенти, які за результатами модульних контролів здобули з конкретних навчальних дисциплін не менше від встановленої мінімальної кількості балів, атестуються з цих дисциплін із виставленням їм державної семестрової оцінки (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) відповідно до шкали переведення.

Студенти, які атестовані з оцінкою “незадовільно”, зобов’язані складати семестрові екзамени. Семестрові екзамени можуть також складати студенти, які бажають покращити оцінку, отриману за результатами модульних контролів. Оцінювання знань на екзаменах здійснюється у 100-бальній шкалі з наступним переведенням у державну оцінку.

3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агенств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде грунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького складу й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері праце-влаштування іноземців.

5. Забезпечення працевлаш-тування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь всієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загально-європейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

4. Переспективи для студентів

Стан речей складовою системи ЕСTS – гармонізованою системою оцінки знань – виглядає інакше. Оцінка знань за стандартом ЕСTS можлива здійснюється за літерами від А до F: оцінка А відповідає отриманій в українському вузі "п'ятірці", B і З – оцінці нашій "добре", D і E – "задовільно”, це прохідні оцінки. Оцінка F не є прохідною, а студент має скласти іспит з предмета в наступну сесію.

Правила такі, що оцінки А в системі ЕСTS гідні тільки 10% кращих студентів академічної групи. На добрі оцінки (B і З) можуть розраховувати наступні 25% і 30% успішних студентів. Прохідні задовільні оцінки одержують 25% і 10% студентів, що залишилися.

Студент українського університету – учасника “болонського процесу” вже зараз може розраховувати на отримання додатку до диплома, в якому традиційні оцінки дублюватимуться оцінками за системою ЕСTS.

Передбачається, що цей додаток до диплома може допомогти нашим студентам з працевлаштуванням за кордоном. Проте поки що більш реальним видається продовження освіти в магістратурi одного з європейських університетів або проходження стажування за програмою міжвузівського обміну. Система ЕСTS може стати в нагоді й за межами Європи, наприклад, у США або Канаді: при продовженні освіти в цих країнах зарахувати "європейські оцінки" набагато легше, ніж українські „відмінно” й „добре”. Додаток до диплома може зацікавити не тiльки тих, хто навчаться за програмою магістратури, а ще й тих, хто має бажання вступити до докторантури одного з європейських університетів.

Разом з тим, для того, щоб посісти місце в магістраті університету однієї з європейських країн, необхідно пройти досить тривалу і складну процедуру узгодження з координаторами українського університету, що випускає, і вузу, який приймає. Координатори програм у межах “болонського процесу” мають працювати в кожному вузі – учаснику цього європейського освітнього проекту. Головний координатор вузу забезпечує повноцінну участь вузу в системі обміну студентами. Крім головних координаторів, у вузі мають працювати і факультетські координатори. До сфери їхніх обов’язків входить складання описів навчальної програми факультету, з огляду на її сумісність із вимогами ЕСTS. Факультетські координатори надають консультації студентам, якi збираються виїхати на стажування за кордон, допомагають у виборі вузу, який приймає. Факультетські координатори програм ЕСTS також складають докладний пакет опису факультету. Ці пакети є своєрідним рекламним проспектом факультету, навчатись на якому може зажадати кожний зацікавлений у навчанні іноземний студент. До цього рекламного проспекту входять відомості про факультет, починаючи з поштової адреси й закінчуючи детальним описом обов'язкових і елективних курсів. До цього документа включають також кількість годин, відведених на вивчення кожного курсу, і кількість кредитів, якi можна заробити, якщо вибрати той чи інший курс.

На завершення хотілося б зазначити, що європейські вищі навчальні заклади вважають за необхідне, щоб вища освіта була відповідальною перед суспільством.

На жаль, на Україні сьогодні немає жо_дного вузу, який зможе похвалитися повноцінною участю в “болонському процесі”. В цілому ж використання переваг, що їх обіцяє «болонський процес” українським студентам, – справа найближчого (сподіватимемося) майбутнього.

Додаток №1

/ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ/

Дата Місце проведення Подія
25 травня 1998 року Париж, Франція Міністри, що представляють Великобританію, Німеччину, Італію і Францію, прийняли Спільну декларацію
Березень 1999 року Веймар, Німеччина Зустріч генеральних директорів ЄС і керівництва Ради рек­торів європейських країн для обговорення проблем акреди­тації й оцінки у вищій освіті
Травень 1999 року Копенгаген, Данія Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті - 1» на замовлен­ня СКЕ, Конфедерації Рад ректорів країн, що входять у EU, і при фінансовій підтримці ЄС
18-19 червня 1999 року Болонья, Італія Перша зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту, і прийняття спільної декларації
8-10 люто-го2001 року Лісабон, Португалія Семінар «Акредитація / Надання законної сили»
14-15 лютого 2001 року Берлін, Німеччина Національний семінар із питань Болонського процесу
16-17 лютого 2001 року Гельсінкі, Фінляндія Міжнародний семінар «Університетські ступені короткого циклу»
1-3 березня 2001 року Упсала, Швеція Неформальна зустріч європейських міністрів, що відповіда­ють за освіту і наукові дослідження
2-4 березня 2001 року Мальме, Швеція Міжнародний семінар «Транснаціональна освіта»
10 березня 2001 року Антверпен, Бельгія Семінар фламандського співтовариства з проблем Болонсь­кого процесу
10-12 березня 2001 року Антверпен, Бельгія Семінар студентів Європи «Втілення в життя Болонської декларації»
13-14 березня 2001 року Белград, Югославія Національний семінар із проблем Болонського процесу
22-25 березня 2001 року Ґетеборг, Шве­ція Прийняття Ґетеборзької конвенції конференцією Асоціації національних студентських спілок у Європі
29-30 березня 2001 року Саламанка, Іспанія Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, прийняття спільного документа
9 квітня 2001 року Стокгольм, Швеція Зустріч Групи керівництва в Болонському процесі
21 квітня 2001 року Брюссель, Бельгія Зустріч Ради Асоціації європейських університетів
26 квітня 2001 року Брюссель, Бельгія Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу
Квітень 2001 року Гельсінкі, Фінляндія Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті - II» при фінан­совій підтримці ЄС і ETF
6-8 травня 2001 року Хальмстад, Швеція Зустріч генеральних директорів ЄС і керівництва Рад ректо­рів європейських країн
10-16 травня 2001 року Братислава, Словаччина Міжнародний семінар і 40-ва зустріч Ради Асоціації націо­нальних спілок студентів у Європі
17 травня 2001 року Прага, Чехія Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу
18-19 травня 2001 року Прага, Чехія Зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту
Червень 2001 року Рига, Латвія 8-а спільна зустріч у рамках мереж ENIC і NARIC і прийн­яття документа «Визнання результатів (навчання) у Болонсь­кому процесі»
5-8 грудня 2001 року Тампере, Фінляндія 13-а щорічна конференція ЕАІЕ, розгляд питань Болонсько­го процесу
1-2 березня 2002 року Брюссель, Бельгія Болонський процес: Зона європейської вищої освіти: перс­пективи і розвиток для сільськогосподарських і зв'язаних з ними наук; компетенція випускників
21-23 травня 2003 рік Ґрац, Австрія Друга конференція представників європейських вищих на­вчальних закладів і освітніх організацій
19-20 вересня 2003 рік Берлін, Німеч­чина Третя зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту.