Ефективність процесу навчання підвищується при науково обґрунтованій його організації. Відомо, що засвоєння знань, вмінь і навичок учнями однієї і тієї групи нерівномірні. Отже, щоб правильно і ефективно навчати на уроці, викладачу потрібно знати не тільки свій предмет і методику його викладання, але й студентів, з якими працює, їх індивідуальні особливості. Процес навчання на уроці необхідно індивідуалізувати, тобто використати систему дидактичних засобів, при якій навчання цілої групи проводиться з врахуванням індивідуальних особливостей учнів. Робота по індивідуалізації навчання складається з двох основних елементів : а) систематичного вивчення учнів з метою визначення їх індивідуальних здібностей; б) розробки і проведення уроків з врахуванням даних, одержаних в ході вивчення.
До уроку ставляться виховні вимоги:
- постановка виховної мети уроку і відповідного завдання учнів у їх розумовому, моральному, трудовому напрямах. Елементи виховання мають входити до виховної тканини уроку;
- врахування індивідуальних особливостей учнів, зокрема інтелектуального розвитку, мотивації ставлення до навчання, дії стимулювання методів, дії стимулювання методів, ступеня самостійності в оволодінні знаннями.
Психологічні вимоги до уроку:
- організація і здійснення сприймання та усвідомлення, запам'ятовування і осмислення навчальної інформації;
- розвиток довільної та післядовільної уваги учнів, її концентрація на найскладніших і найвідповідальніших знаннях (поняттях, правилах, законах);
застосування мнемонічних прийомів (механічного і смислового) запам'ятовування знань, тренування вмінь на уроці, а також у ході виконання домашніх завдань;
- розумове виховання та самовиховання особистості в процесі навчання.
Гігієнічні вимоги до уроку:
- забезпечення чергування методів і прийомів у ході уроку, щоб не допускати втоми і розумового перевантаження при викладанні складної, важкої для сприймання теми;
- дотримання режиму гігієни, аерації повітря в аудиторії (провітрювання перед уроком, вологе прибирання);
- стеження за станом здоров'я студентів і звільнення від уроку тих, на кого є підозра щодо інфекційного захворювання або на ГРЗ;
- викладач повинен приходити на урок здоровим.
Ці узагальнені вимоги щодо уроків деталізуються при викладанні кожного предмета в типах уроків, у їх конкретній структурі - комплексному переліку елементів уроку в їх послідовності та наступності, адже залежно від компонування уроку поелементно утворюється певний тип уроку. Комбінований тип уроку ми вже розглянули. Познайомимося з іншими типами:
- урок повідомлення нових знань з такою структурою:
1) початок уроку (підготовка студентів до роботи на уроці);
2) викладач нового матеріалу (тема, план уроку, словесні і навчальні методи вивчення або практичний метод);
3) висновки з нового матеріалу (у вигляді поточного опитування або повторення з підручником, записом у зошиті);
4) інструктаж щодо домашнього завдання.
- урок повторення попереднього матеріалу з слідуючою структурою:
1) початок уроку;
2) використання різних методів репродуктивних, творчих, проблемно-пошукових, методів контролю і усного опитування, письмової роботи у вигляді відповідей на запитання, дидактичних ігор, лабораторної чи практичної роботи, праці над підручником або додатковими джерелами);
3) інструктування з домашнього завдання з домашнього завдання (на повторення раніше вивченого матеріалу);
- контрольно - перевірочний урок:
1) організація учнів до контрольного уроку;
2) письмова контрольна робота (задача, завдання по картках, схема -креслення, заповнення таблиці);
3) індивідуальне закінчення роботи, підбиття її підсумків.
1.3 ІНШІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
а) семінарські заняття.
Метою проведення семінарських занять в коледжі є розширення самостійної роботи учнів, залучення їх до поглибленого вивчення джерел. Форма семінару визначається змістом теми, рівнем підготовки студентів, їх спеціальністю. Я застосовую такі види семінарських занять:
1) розгорнута бесіда на основі матеріалів, підготовлених учнями;
2) читання доповідей, підготовлених студентами;
3) теоретичні конференції з обговоренням рефератів, написаних студентами;
4) виробничі семінари.
Розгорнута бесіда дозволяє залучити до обговорення більшу кількість студентів. При такій формі навчання студенти готують матеріал по всій темі і виступають по бажанню або по виклику викладача. Викладач ставить проблемні питання, які породжують дискусію спори, обмін думками. На семінарі заслуховуються повідомлення , підготовленні студентами на найбільш актуальних питаннях. Дуже важливо, щоб такі повідомлення студентів містили елементи самостійних пошуків.
Систему доповідей я не можу застосувати по своєму предмету, бо вона широко використовується при викладанні суспільних наук.
Теоретичні конференції з обговоренням рефератів учнів проводяться при підведенні підсумків виробничо - технологічної практики. Теми рефератів видаються студентам за 3-4 тижні до проведення конференції. Всі написані реферати перевіряються викладачем, а найбільш цікаві виносяться на загальне обговорення. Ці реферати повинні представляти дослідження певного процесу, наприклад ремонтних робіт, самостійний аналіз того чи іншого питання.
Позитивний ефект дає проведення виробничих семінарів. Така форма професійного навчання стала застосовуватися в останній час у виробничих майстернях коледжів. Темою семінарів є вивчення передових методів праці, розробка студентами пропозицій по їх впровадженню на робочих місцях, аналіз причин браку і розробка заходів по їх попередженню. На семінарах обговорюються практичні питання наукової організації праці. При підготовці доповідей і повідомлень студенти ведуть спостереження і експерименти, узагальнюють раніше набутий досвід, консультуються в майстрів виробничого навчання, викладачів. Завершальний момент семінару - практична реалізація прийнятих на семінарах пропозицій.
б) проведення практикумів.
Практикум - це практичний різновид семінару, метою якого є формування навичок розумового і трудового характеру, вмінь проведених дослідів, профорієнтаційні цілі. На відміну від теоретичного семінару на практикумі наукові досліди ставляться точніше, робляться певні розрахунки й обчислення, креслення, проводяться певні спостереження, з предмету "Ремонт с.г. техніки" практикуми виробничого характеру проводяться на базі ремонтних майстерень.
в) лабораторні заняття.
Лабораторні заняття є одним із засобів здійснення зв'язку між теоретичним навчанням і виробничо-технологічною практикою. Завдання проведення лабораторних робіт-познайомити учнів з технологічними процесами і їх закономірностями, з технологічним обладнанням, його характеристикою. Познайомити не шляхом показу або пояснень викладача, а через спрямовану викладачем практичну діяльність самих учнів. Ця діяльність повинна бути творчою, близькою до дослідницької, що проводиться у виробничих умовах.
Технічні засоби лабораторій навчального закладу повинні відповідати сучасним вимогам педагогічної науки, знаходитися на рівні останніх досягнень науки і техніки, бути надійними і зручними в роботі, відповідати нормам
технічної естетики. Раціональне використання техніки в навчальному процесі полегшує працю викладача, значно підвищує якість навчання, сприяє активізації розумової діяльності студентів. Цілі і задачі лабораторних занять:
- експериментально перевірити і підтвердити основні теоретичні висновки, глибше проникнути в суть основних проблем, що існують у виробничій сфері по будові та роботі тракторів і автомобілів;
- переконатися в істинності знань, набутих студентами, перевірити результати розрахунків;
- опрацювати основні методи досліджень різних технічних устаткувань та їх схемних рішень, вивчити методи оформлення технічної документації;
- набути навики самостійної постановки і організації навчального експерименту;
- вміти аналізувати теоретичні і практичні положення, що вивчаються, встановлювати між ними логічний зв'язок.
Для успішного розв'язання цих задач необхідно враховувати ряд дидактичних вимог:
1) кожне лабораторне заняття повинно серйозно готуватися. До нього заздалегідь у відповідності до технологічної карти його проведення готуються як студенти, так і я, як викладач;
2) зміст лабораторного заняття повинен відповідати рівню знань студентів на даному етапі навчання;
4) лабораторні заняття студенти повинні виконувати самостійно.
При організації і проведенні лабораторних робіт викладач і лаборант обов'язково керуються такими методичними вказівками:
а) заздалегідь детально і старанно готують кожне лабораторне заняття;
б) вимагають від студентів постійного виконання правил внутрішнього розпорядку;
в) викладач продумує і гранично чітко та конкретно розриває студентам мету кожного лабораторного заняття;
г) слідкує за тим, щоб при виконанні лабораторної роботи, всі студенти були завантажені в однаковій мірі і могли до вирішення поставлених перед ними завдань підходити творчо;