Смекни!
smekni.com

Способи організації самостійної роботи в малокомплектній початковій школі (стр. 1 из 14)

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Кафедра педагогіки і методики

початкового навчання

Дипломна робота

Способи організації самостійної роботи в малокомплектній початковій школі


Зміст

Вступ

Розділ І. Психолого-педагогічні основи організації самостійної роботи в початковій школі

І.1 Зміст поняття самостійна робота

І.2 Види самостійних робіт

І.3 Стан проблеми організації самостійної роботи в масовому педагогічному досвіді

І.4 Врахування психологічних особливостей учнів у процесі організації самостійної роботи

Розділ ІІ. Способи організації самостійної роботи в малокомплектній школі та перевірка їх ефективності

ІІ.1 Способи організації самостійної роботи

ІІ.2 Методика експериментального дослідження

ІІ.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Перебудова системи освіти України, подальше удосконалення навчального процесу в загальноосвітній, в тому числі і в початковій школі ставить питання про удосконалення перш за все організаційних форм і методів навчання. У свою чергу методам навчання, від яких залежить значний успіх роботи учителя і школи в цілому, присвячено не один десяток фундаментальних досліджень як в теорії педагогіки, так і в методиках викладання окремих навчальних предметів.

Проблемами удосконалення організаційних форм і методів самостійної роботи займалися Я.А. Коменський, Й. Песталоцці, Г.С. Сковорода, О. Ващенко та ін. В останні роки питання вдосконалення організаційних форм і методів навчання розглядалися в роботах А.М. Алексюка, Ю.К. Бабанського, В.О. Онищука, О.Я. Савченко, І.Ф. Варламова тощо [15;19;22].

Якість педагогічного процесу не можна забезпечити лише методичною його досконалістю, працездатністю вчителя, добрим обладнанням тощо. Чи не найголовнішими результатами навчання є виховання сумлінного творчого ставлення учня до праці, його позиція на уроці, бажання та прагнення бути кращим, самостійно працювати, тобто позитивні зміни в самій особистості дитини.

Практичною стороною організації самостійної діяльність учнів у навчальному процесі займалися відомі педагоги О.А. Нільсон, П.І. Підкасистий, А.П. Аристова, Б.П. Єсипов [51;52].

Навчання по-різному впливає на розумовий розвиток залежно від того, наскільки успішно воно виховує в учнів повноцінні мотиви учіння. Результати досліджень свідчать, що структура навчальної діяльності, яка адекватна цілям навчання, є фактором формування в учнів не лише систем операцій і знань, а й навчальних, пізнавальних інтересів, бажання вчитися, допитливості, любові до книги, прагнення до самоосвіти. Позитивні сили для всього дерева учіння йдуть насамперед від почуттів маленького школяра, від того, як його зустрічають школа і перший вчитель. Якщо справдилися надії малюка на радість від шкільного життя, тоді зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом учіння.

Все це і зумовило загальну спрямованість нашого дослідження. Тема нашого дослідження: “Способи організації самостійної роботи в малокомплектній початковій школі”.

Об’єкт дослідження – процес організації самостійної роботи молодших школярів на уроці в малокомплектній початковій школі.

Предмет дослідження – способи організації самостійної роботи на уроках в умовах малокомплектної початкової школи.

Мета дослідження – виділити способи організації самостійної роботи на уроці в малокомплектній початковій школі та перевірити їх ефективність.

Завдання дослідження:

1. Вивчити проблему організації самостійної роботи в психолого-педагогічній літературі.

2. Вивчити стан досліджуваної проблеми в масовому педагогічному досвіді.

3. Виділити способи організації самостійної роботи на уроці в умовах малокомплектної початкової школи.

4. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики дослідження.

Гіпотеза дослідження – якщо на уроках в умовах малокомплектної початкової школи використовувати такі способи організації самостійної роботи, як підготовчі вправи до вивчення нового матеріалу, самостійне засвоєння нового матеріалу, вправи на закріплення, тренувальні вправи тощо, то рівень навчальних досягнень учнів значно підвищиться.

Основні етапи дослідження:

Констатувальний: вивчено і проаналізовано літературу з проблеми дослідження, передового педагогічного досвіду, навчальні посібники і підручники. Проведено анкетне опитування вчителів, проаналізовано журнальні публікації.

Формувальний: впроваджувалася методика експериментального дослідження.

Підсумковий: проведено контрольні зрізи, спрямовані на виявлення сформованості умінь і навичок самостійної роботи.

Методи дослідження:

– аналіз психолого-педагогічної літератури, анкетування;

– педагогічний експеримент, спостереження, методи математичної та статистичної обробки контрольних зрізів;

– методи теоретичного узагальнення.

Практичне значення дослідження: розроблено систему роботи вчителя щодо організації самостійної роботи на уроках в умовах малокомплектної початкової школи.

Апробація роботи проходила на засіданні методичного об’єднання вчителів початкових класів Криштопівської ЗОШ І-ІІ ступенів Хмельницької області та на звітній студентській науковій конференції Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури (79 джерел), додатків, таблиць та малюнків. Обсяг роботи – 88 сторінок друкованого тексту.


Розділ І. Психолого-педагогічні основи організації самостійної роботи в початковій школі

І.1 Зміст поняття “самостійна робота”

До цього часу немає єдиної думки про те, що потрібно розуміти під поняттям "самостійна робота", і це, без сумніву, гальмує розвиток практики навчання. Якщо вчитель чи директор школи не знають чітко, яка робота учнів буде самостійною, то, очевидно, що не можна говорити про розвиток самостійності школярів на уроках. Відсутність єдиного розуміння поняття не дає можливості авторам підручників і дидактичних матеріалів будувати систему самостійних робіт з позиції єдиних дидактичних вимог, незалежних від навчального предмета, але, враховуючи вікові особливості учнів, вони подають по-різному характеристику цього поняття.

Поняття самостійної роботи учня в сучасній методиці викладання в школі обов’язково співвідноситься з організуючою роллю вчителя (див. таблицю 1) [2;4;15;22;52]. В таблиці 1 йде мова про погляди педагогів на самостійну роботу.

Таблиця 1

Трактування поняття “самостійна робота” вченими-педагогами

Автор Трактування поняття самостійної роботи
1 Миролюбов А.А. Під самостійною роботою в дидактиці розуміє різноманітні види індивідуальної і колективної діяльності учнів на класних і позакласних заняттях або вдома за завданнями без безпосередньої участі вчителя.
2 Нільсон О.А Самостійна робота – це вид навчальної діяльності, при якій учні під керівництвом вчителя виконують індивідуальні, групові чи фронтальні навчальні завдання, застосовуючи при цьому розумові і фізичні зусилля.
3 Микельсон Р.М. Самостійна робота – це виконання учнями завдань без всякої допомоги, але під наглядом вчителя.
4 Галант Е.Я. Визначення не подає, але підкреслює як ознаку самостійної роботи активність школярів в розумових і практичних діях. Попереджує, що не можна ототожнювати самостійність школярів як рису особистості з самостійною роботою як умовою виховання цієї риси. Домашні завдання, які проходять в плані "повторення вивченого в класі без всяких відхилень", автор не включає в самостійні. Припускає в самостійній роботі наявність завдань.
5 Дайри Н.Г. Виділяє наступні ознаки самостійної роботи:а) учень веде її сам, без сторонньої прямої допомоги;б) він в дійсності опирається на свої знання, уміння, переконання, життєвий досвід, світогляд, використовує це при розгляді питань, і розв’язує їх по-своєму, виражає особистісне відношення, виказує свою аргументацію, проявляє ініціативу, творче начало;в) зміст роботи – навчальний, виховний – є важливим, повноцінним і тому збагачує учня, розвиває його.
6 Срода Р.Б. Під самостійною роботою розуміє таку діяльність, яку учні виконують, проявляють максимум активності, творчості, самостійного судження, ініціативи.
7 Підкасистий П.І. Самостійна роботу розглядає не як форму організації навчальних занять і не як метод навчання, а як засіб втягнення учнів в самостійну пізнавальну діяльність, засіб її логічної і психологічної організації.Хоча, як і різні засоби, самостійна робота без визначення в ній чітко сформованого завдання залишається в кращому випадку нейтральною по відношенню до характеру пізнавальної діяльності учня. Сформована в кожному конкретному типі і виді самостійної роботи завдання (якщо воно приймається учнем) дозволяє включати школярів у пізнавальну діяльність, тобто викликає у них певну розумову активність різної структури, яка регулюється усвідомленою ними метою.
8 Зимняя Л.В. Вбачає у самостійній роботі наступні риси.По-перше, самостійна робота школяра є слідство правильно організованої навчальної діяльності на уроці, що мотивує самостійне її розширення, поглиблення і продовження у вільний час.По-друге, в даному трактуванні самостійна робота школяра ширше поняття, ніж домашня робота, тобто виконання завдань, даних вчителем в класі додому для підготовки до наступного уроку. Самостійна робота може включати позаурочну, таку, що задається в тій або іншій формі вчителем школяреві.По-третє, самостійна робота повинна розглядатися як специфічна форма (вигляд) навчальної діяльності школяра, що характеризується всіма вищепереліченими її особливостями.Це вища форма навчальної діяльності, форма самоосвіти, пов’язана з роботою школяра в класі.
9 Вихрущ В.О. Самостійна робота – така навчально–пізнавальна діяльність, в якій учні самостійно визначають зміст і послідовність розумових і практичних дій та операцій, темп виконання завдання. Спрямовуюча роль учителя має опосередкований характер.

Отже, бачимо, що багато вчених вбачають в самостійній роботі різноманітні види індивідуальної і колективної діяльності учнів, розглядають її як засіб втягнення учнів в самостійну пізнавальну діяльність або розуміють її як діяльність, яку учні виконують, проявляючи максимум активності, творчості, самостійного судження, ініціативи. Хоча мало хто виокремлює роль учителя у самостійній роботі та свідомість дитини в прагненні досягти поставленої мети.