Смекни!
smekni.com

Економічне виховання молодших школярів (стр. 1 из 6)

Зміст

Вступ

Розділ І. Економічне виховання молодших школярівяк пcихолого-педагогічна проблема

1.1 Зміст та завдання економічного виховання

1.2 Економічне мислення як основний компонент економічного виховання

1.3 Передумови та закономірності формування економічного мислення школярів

1.4 Дидактичні проблеми підготовки вчителівдо економічного виховання учнів

Розділ II. Шляхи формування економічного мислення учнівпочаткових класів

2.1 Розвиток економічних уявлень молодших школяріву роботі вчителів початкових класів

2.2 Авторські пропозиції

Висновки

Література


Вступ

В умовах кардинальних змін у соціально-політичному та економічному житті України виникла гостра необхідність реформування світогляду людей, орієнтирів та критеріїв оцінки життя і подальшого його забезпечення. Цілком природно (і це мають, перш за все, зрозуміти всі громадяни, особливо молоде покоління), що без стійкого переконання саме у самостійному забезпеченні свого кращого, більш цивілізованого буття, без особистої відповідальності кожного члена суспільства за долю незалежної, суверенної України, а, значить, і свою, швидких, бажаних позитивних змін у нас не відбудеться. І тут лукавити, замовчувати причини сучасного стану суспільства просто грішно, бо у великій мірі саме через відсутність нормально підготовлених кадрів, ринкове мислячих і діючих громадян, через невпевнені і явно не­достатні дії держави та її органів у центрі і на місцях в країні мають місце такі серйозні негаразди, кризові явища (практично у всіх сферах суспільства), соціально-економічна нестабільність, духовний та професійний нігілізм. розчарування і байдужість.

Час вимагає кардинальних змін у всіх сферах суспільства, в тому числі — економічній і виховній. Потребує нових підходів формування у дітей життєво-прагматичного, економічного мислення, усвідомлення нею закономірностей новітнього розвитку, розбудови українського суспільства.

Однією з основних ланок цього процесу є початкова школа, де здійснюється формування в учнів готовності до самостійної цивілізованої, узаконеної економічно-підприємницької діяльності, власного мислення і висновків, пошук шляхів життєзабезпечення суспільства, своїх родин, сімей.

У зв'язку з цим вимагає суттєвого удосконалення зміст навчального процесу, створення незвичайних педагогічних умов для економічного виховання школярів, в період запровадження ринкових відносин. Абсолютно зрозуміло, що це непроста справа, яка потребує неабияких наукових обґрунтувань, практичних навиків, пропозицій, які з успіхом, зацікавленням сприйняли б учні.

Метою курсової роботи є дослідження особливостей економічного виховання молодших школярів.

Об'єктом дослідження є економічне виховання, а предметом -особливості формування економічного мислення в учнів початкових класів.

Завдання дослідження:

■ опрацювати психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми дослідження;

■ описати зміст і завдання економічного виховання учнів;

■ охарактеризувати економічне мислення як основний компонент економічного виховання;

■ визначити передумови та закономірності формування економічного мислення школярів;

■ проаналізувати дидактичні проблеми підготовки вчителів до економічного виховання учнів;

■ виявити особливості розвитку економічних уявлень молодших школярів у роботі вчителів початкових класів;

■ дати авторські пропозиції щодо удосконалення економічного виховання молодших школярів.

Методи дослідження:

■ аналіз літературних джерел;

■ вивчення передового педагогічного досвіду;

■ спостереження;

■ бесіди;

■ теоретичне узагальнення.

Розділ І. Економічне виховання молодших школярів як психолого-педагогічна проблема

1.1 Зміст та завдання економічного виховання

Економічне виховання є важливим чинником підготовки особистості до повноцінного функціонування у ринковому середовищі. Економічне виховання — організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури особистості.

Економічна культура особистості означає гармонійне поєднання у ній фізичних, розумових, організаторських здібностей, високий рівень освіти і кваліфікації, потреби у вільній, творчій праці, поліпшення її умов, зростання матеріальних і духовних потреб. Проблема економічної культури особистості пов'язана з усвідомленням її провідною продуктивною силою суспільного виробництва.

Економічне виховання покликане вирішувати такі завдання |7]:

■ ознайомлення молоді із законами ринкової економіки, шляхами підвищення її ефективності, вдосконалення виробничих відносин; системою і методами управління виробництвом;

■ формування здатності до економічного мислення, вміння оволодівати новими методами і прийомами праці;

■ виховання почуття і рис ефективного господаря;

■ розвиток здорових матеріальних потреб, умінь розпоряджатися грошима.

У сфері особистого життя економічна діяльність передбачає;

■ планування та організацію особистого бюджету, доходів та витрат сім'ї;

■ економічно обґрунтоване оцінювання товарів, які купуються для особистих потреб, їх раціональне використання;

■ раціональне ставлення до свого здоров'я, режиму і способу житія.

Окрім того, кожен громадянин повинен дбайливо ставитися до природи, активно протидіяти безгосподарництву щодо природних ресурсів, а також вивчати і осмислювати економічну політику своєї держави, по можливості впливати на неї.

Зміст економічного виховання школярів обирають, орієнтуючись на формування в неї моральних та ділових якостей, необхідних для майбутньої трудової діяльності. Це — суспільна активність, підприємливість, ініціативність, відповідальність, господарське ставлення до особистого та суспільного добра. Важливе значення має розвиток раціоналізаторських здібностей, прагнення працювати рентабельно, оновлювати технологічні процеси і обладнання, підвищувати продуктивність праці, якість продукції, досягти особистого успіху і добробуту.

Суб'єктом економічної діяльності людина виступає і як певний фахівець, і як приватна особа (в сім'ї). Як майбутній працівник вона має оволодіти такими економічними вміннями [12]: планувати і організовувати свою працю; виконувати свої професійні обов'язки, трудові завдання згідно зі встановленими економічними та іншими нормативами; оцінювати результати своєї праці за відповідними критеріями, шукати шляхи для підвищення її ефективності.

«Державний стандарт загальної середньої освіти. Економіка» пропонус поетапний підхід до економічної освіти та виховання учнів загальноосвітньої школи, що передбачає послідовність і безперервність економічної освіти і а виховання школярів від першого класу до закінчення школи. У 11 класі відповідно до навчального плану учні вивчають окремий предмет «Основи економічних знань» [див. 1 11.

Економічне виховання школярів покликане [10]:

■ формувати економічне мислення;

■ виховувати розумні потреби;

■ розвивати фахові здібності, дисциплінованість, підприємливість;

■ озброювати методами економічного аналізу;

■ прищеплювати вміння співвідносити свої потреби з матеріальними можливостями;

■ свідомо ставитися до майбутньої професії і знаходити своє місце в умовах ринкової економіки;

■ виховувати бережливе ставлення до природних ресурсів.

У процесі економічного виховання важливо формувати у школярів здорові матеріальні потреби. Однак при цьому вони мають гармонійно поєднуватися з духовними.

Ефективна економічна підготовка підростаючого покоління вимагає:

■ високого рівня економічної компетенції керівників та педагогів, закладів освіти, батьків;

■ залучення молоді до суспільне корисної, продуктивної прані, яка супроводжується засвоєнням знань з економіки і організації виробництва, як у процесі самої праці, так і па уроках, факультативах, під час екскурсій і краєзнавчих пошуків:

■ прищеплення учням вмінь раціонально вести домашнє господарство, економити матеріальні цінності й час [2].

Окрім того, кожен громадянин як морально вихована людина повинен:

■ бережливо і по-господарському ставитися до природи, активно протидіяти негативним явищам у цій галузі діяльності людини:

■ дбайливо ставитися до народного надбання;

■ активно вивчати і осмислювати економічну політику нашої держави [7].

"Державним стандартом загальної середньої освіти. Економіка" запропоновано чотирирівневий підхід, що передбачає послідовність і безперервність економічної освіти та виховання школярів. Наступність виявляється в лінійно-циклічній структурі курсів:

■ нульовий рівень— І—4 класи;

■ перший рівень — 4—7 класи;

■ другий рівень — 8—9 класи;

■ третій рівень— 10—1 1 класи [див. 13].

Нульовий рівень вивчення економіки розрахований на початкову школу. Діти отримують початкові уявлення про навколишнє економічне середовище. Формуються первинна економічна культура та грамотність. У цьому віці передбачено:

■ вивчення основних економічних понять, з якими діти стикаються у повсякденному житті;

■ навчання дітей умінню робити вибір та оцінювати його наслідки для себе і для своєї родини, друзів;

■ формування почуття відповідальності за прийняті рішення [8].

На цьому етапі вивчення економіки може здійснюватися на окремих уроках та інтегровано.

Перший рівень передбачає послідовне розширення кругозору учнів, подальше вивчення економічних понять; нагромадження нового досвіду у прийнятті зважених економічних рішень у процесі вибору; висвітлення зв'язків, що існують у ринковій економіці між людиною (дитиною), сім'єю, державою.