регистрация /  вход

Методика організації спостережень школярів за змінами в живій та неживій природі (стр. 1 из 6)

Зміст

Вступ

Розділ 1. Спостереження за змінами в природі та його види

1.1 Суть спостереження

1.2 Види спостережень

Розділ 2. Методика проведення спостережень на уроках курсу "Я і Україна"

2.1 Спостереження як метод навчання природознавства

2.2 Використання спостережень за природою в 1-4 класах

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Пізнання навколишнього світу розпочинається з накопичення чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою засвоєння системи знань, адекватної навколишній природі з її зв’язками і залежностями.

Відсутність запасу конкретно-образних уявлень у молодших школярів призводить до формального засвоєння знань. Дітям важко уявити предмет або явище, якщо вони не бачили цих об’єктів або їх зображень. Одним із методів забезпечення наочно-чуттєвої основи засвоєння є спостереження.

Спостереження - це цілеспрямоване, планомірне сприймання об’єктів навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль. Учень не просто повинен слухати, а прислухатись, не просто дивитись, а придивлятись, всебічно розглядати об’єкт, щоб створити необхідне уявлення про нього.

Мета роботи - дослідити методику проведення спостережень на уроках природознавства в початковій школі.

Предмет роботи - проведення спостережень з молодшими школярами.

Об’єкт роботи - спостереження за природою в 1-4 класах.

Завдання:

аналіз проблеми на теоретичному рівні;

дослідження методичної бази проведення спостережень;

характеристика методики в 1-4 класах.

В 1 розділі роботи ми охарактеризуємо:

суть спостереження;

структуру спостережень;

класифікацію спостережень.

В 2 розділі роботи:

розглянемо спостереження як метод навчання природознавства;

узагальнимо методику проведення спостережень в початковій школі.

Розділ 1. Спостереження за змінами в природі та його види

1.1 Суть спостереження

Спостереження - це суб’єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати. З цим умінням пов’язаний розвиток такої якості особистості, як спостережливість. Спостережливість - це прагнення і уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі й такі деталі, які здаються зовні недостатньо помітні і на перший погляд малоістотні, уміння помічати незначні відмінності, зміни в предметах і явищах. Спостережливість - важлива риса особистості. Вона впливає на структуру і зміст інших психічних процесів, оскільки спостережлива дитина більше сприймає, глибше мислить і розуміє. Це полегшує засвоєння знань та умінь, забезпечує кращі результати в навчанні, позитивні емоції, розвиває пізнавальні інтереси, впливає на поведінку. Важливість і необхідність спостережень молодших школярів у процесі вивчення природознавства незаперечна.

У процесі навчання спостереження виступає одним із методів його організації. З позиції розуміння методу навчання як дидактичної категорії спостереження є способом організації взаємозв’язаної діяльності учителя й учнів і полягає у тому, що вчитель організовує, стимулює, здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване, планомірне сприймання учнями об’єктів природи.

Зміст діяльності вчителя під час використання цього методу зумовлюється, по-перше, об’єктивною сутністю спостереження (пізнавальною діяльністю суб’єкта), його структурою, змістом її компонентів та закономірностями реалізацій; по-друге, віковими особливостями психічного розвитку молодших школярів; по-третє, наявністю опорних знань, умінь, навичок та життєвого досвіду учнів.

У структурі спостереження виділяються такі компоненти:

1. Цілі спостереження.

У цілях чітко визначається об’єкт, за яким вестиметься спостереження, і його результат.

Цілі, визначені вчителем, повинні бути сприйняті й усвідомлені учнями. Усвідомленню цілей сприяє розкриття змісту основних термінів, за допомогою яких ціль формулюється, конкретизація об’єктів і результатів спостережень. Наприклад, на уроці-екскурсії учням пропонується завдання:

1) поспостерігати за кольором неба восени;

2) поспостерігати за особливостями поведінки перелітних птахів восени і т. ін.

У першому завданні об’єктом спостережень є небо, а результатом - уявлення про колір неба восени. І об’єкт, і результат є конкретними, вони позначені зрозумілими термінами. У другому - об’єктом є перелітні птахи. Це узагальнений образ, оскільки терміном "перелітні птахи" позначається група птахів, які відлітають на зиму в теплі краї. Отже, щоб діти розпочали спостереження, необхідно насамперед конкретизувати об’єкт, знайти в природі ті предмети, які йому відповідають. З цією метою актуалізується зміст поняття "перелітні птахи" та уміння розпізнавати цих птахів у природі. Результатом спостереження буде уявлення про особливості поведінки перелітних птахів восени. Який його зміст? У 3 класі уявлення про поведінку перелітних птахів восени включає такі ознаки: спів птахів восени, місця літання, характер літання (поодиноко чи зграями). Саме у визначенні цих ознак чи їх актуалізації полягає конкретизація мети спостереження.

Робота, що спрямована на осмислення цілей спостережень, є обов’язковою і пояснюється такими причинами:

а) діти мають різний рівень засвоєння опорних знань, умінь;

б) сприймання носить вибірковий характер, і без усвідомлених, конкретних цілей кожний учень буде сприймати і виділяти в предметах те, що його зацікавить і має для нього певне значення;

в) кожний об’єкт має різні ознаки, властивості, частини, зв’язки і може сприйматися з різних боків та різних точок зору.

Потрібно підкреслити, що у практичній діяльності не завжди організовується робота, спрямована на осмислення учнями об’єкта і цілей (результатів) спостережень. Діти не знають, за чим (або ким) конкретно спостерігати, що саме треба сприйняти, який результат отримати під час спостережень. Тому в них відсутній інтерес до цього виду діяльності. У багатьох учнів у зошитах з природознавства залишається невиконана робота для спостережень.

Крім того, завдання для спостережень часто формулюються неправильно за змістом. Наприклад, на уроках можна чути завдання такого типу: поспостерігати, які зміни відбулися з деревами навесні. Об’єктом спостереження у цьому випадку є дерева, а результатом - зміни з деревами, що відбулися восени. Що означає термін зміни? Як можна сприйняти зміни конкретного об’єкта? Безпосередньо сприймаються ознаки, які дають можливість засвоїти уявлення про вигляд дерева навесні. А встановлення змін, які відбулися з ним навесні, здійснюється шляхом порівняння зовнішнього вигляду дерева у цю пору року з виглядом, наприклад, взимку.

Отже, в завданні повинна чітко формулюватися ціль, оскільки вона є не тільки результатом безпосереднього сприймання, а й конкретно-образного мислення. Знання, одержані у процесі спостереження, надалі стають основою для роботи логічного мислення, зокрема встановлення суті, закономірностей, взаємозв’язків і залежностей, складних узагальнень, систематизації.

Спостереження учня вимагає значних вольових зусиль для зосередження уваги на заданому об’єктові. Тому особливе значення має мотивація цього виду діяльності. Згадаємо, що одним із сильних мотивів для молодших школярів є пізнавальний інтерес. Його можуть викликати об’єкти спостережень; зміни, що відбуваються з ними; причини цих змін; усвідомлення вагомості результатів спостережень особисто для дитини і для виконання наступних завдань, засвоєння нових знань, способів діяльності тощо.

2. План спостереження.

План складається на основі тих конкретних задач, які послідовно розв’язуються в процесі спостереження. План забезпечує послідовність діяльності учнів, уникнення стихійності та різних випадковостей. Складання плану залежить від рівня усвідомлення результату спостереження. Звернемося до наведених прикладів. Спостереження за кольором неба не потребує плану, а за поведінкою птахів він необхідний. План складається вчителем разом з учнями:

Пригадайте, за чим необхідно спостерігати, щоб виявити особливості поведінки перелітних птахів восени?

У якій послідовності необхідно вести спостереження? Для цього слід скласти план. Це означає, що треба визначити: за чим спочатку вести спостереження, далі, після цього...

Отже, спочатку треба послухати, чи співають птахи і як вони співають. Далі простежити, куди і де вони літають. Після цього простежити, як вони літають (поодиноко чи збираються в зграї).

3. Безпосереднє цілеспрямоване сприймання предметів і явищ природи.

Під час спостереження сприймання виступає як самостійна діяльність. Тому ефективність організації та управління спостереженням дітей залежить від урахування вчителем особливостей цієї пізнавальної діяльності та умов її здійснення.

Сприймання відбувається на основі опорних знань про предмет або явище, за якими ведеться спостереження. Актуалізація їх розпочинається під час постановки мети та планування. Крім того, дітям повідомляється додаткова інформація про об’єкт (значення, використання, умови існування і т.ін.), яка розширює їхні знання, викликає позитивні емоції або зумовлює створення проблемної ситуації.

Велике значення для спостережень, особливо систематичних, довготривалих, має вибір конкретних об’єктів. Вони повинні бути знайомі школярам, цікавими й доступними для сприймання. Якщо це рослини своєї місцевості, то вибирають ті, які гарно квітнуть, дають плоди, використовуються людиною в різних цілях, мають красивий вигляд крони, ростуть у такому місці, де їх можна бачити здалеку і підійти до них близько. Важче зробити вибір серед тварин (птахів, звірів, комах та ін), потрібно, щоб учитель сам добре знав фауну своєї місцевості: тварин, які живуть тут, місця, в яких вони найчастіше зустрічаються.