Міністерство внутрішніх справ України
Київський національний університет внутрішніх справ
Інститут заочного та дистанційного навчання
кафедра педагогіки та кадрової роботи
Курсова робота
На здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „Магістр” з курсу
„Педагогіка та психологія вищої школи"
на тему:
„Правові питання вищої школи: реалії та перспективи"
Виконав: слухач 2 групи
Магістратури
"Правознавство" ІЗДН
Київ - 2009
Зміст
Вступ
Розділ І. Правові питання вищої школи в україні та напрямки її реформування
1.1 Правове регулювання вищої освіти в Україні
1.2 Актуальні освітянські проблеми сьогоденнята напрямки реформування і перспективи вдосконалення вищої школи
Розділ ІІ. Нормативне регулювання та напрями розвитку освіти в системі МВС України
2.1 Тенденції та перспективи розвитку світової та європейської поліцейської вищої школи
2.2 Правова база та майбутній стан вищої освіти в системі МВС України
Висновки
Список використаних джерел
Актуальність теми дослідження.
Освіта, особливо вища, сьогодні розглядається як головний, ведучий фактор соціального та економічного прогресу.
Освіта сьогодні стає джерелом відмінностей у суспільстві в рамках глобальної економіки, яка дає переваги тим, хто має новітні навички і якісні знання, і обмежує можливості тих, хто її не має, наприклад внаслідок бідності. Уявлення про саму сферу освіти також змінюється по мірі того як суспільство визнає тезу: „ В даний час освіта - цеосвіта на протязі всього життя, а не тільки у період дитинства і юнацтва".
Слід зазначити, що практично усі розвинені країни проводили різні за глибиною і масштабом реформи національних систем освіти, вкладаючи в них величезні фінанси. Реформи вищої освіти набули статусу державної політики, тому що держави почали усвідомлювати, що рівень вищої освіти у країні визначають її майбутній розвиток.
Період перших 10 років державної незалежності України характеризувався масштабними і радикальними перетвореннями у всіх сферах суспільного життя. Серед важливих завдань сучасної політики стратегії держави знаходилися задачі розвитку і модернізації національної системи освіти, адаптації її до умов соціально - орієнтованої ринкової економіки, трансформації та інтеграції системи у Європейське та світове співтовариство [31].
Особливо гострими і актуальними були і залишаються проблеми розвитку і системного реформування вітчизняної вищої освіти, виводу її на рівень високої конкурентоспроможності у відповідності із сучасними досягненнями у цій галузі.
З прийняттям Конституції України і Закону України „Про вищу освіту” були визначені базові правові основи, що поклали фундамент розвитку національної системи освіти, реформування її у напрямку подолання відриву світових вимог і фактичним станом освіти.
Вихідна парадигма реформи: освіта і суспільство невід’ємні; суспільство живе й розвивається так як вчиться, та навчається так, як бажає жити. Вітчизняна система вищої освіти, що подолала свій шлях разом з радянською історією, сьогодні в процесі розбудови національної державності ввійшла в смугу радикальної реформи, яка безпосередньо актуалізує комплексні та предметні дослідження цього процесу [30,5].
Об’єктом дослідження в курсовій роботі є правові питання забезпечення функціонування соціального інституту вищої освіти в сучасних умовах.
Предмет дослідження, у контексті визначеної проблеми, має подвійний зміст.
По-перше, це стан правового забезпечення функціонування вищої освіти в Україні,
По-друге, вивчається зміст і характер соціального механізму реформ сучасної вищої школи, що виявляється як оновлення її діяльнісних, організаційних та ціннісних параметрів, і зокрема в системі відомчої освіти МВС України.
Ступінь наукової розробленості проблеми.
Дослідницький інтерес до соціального інституту вищої школи, до проблем концептуалізації та функціонування вищої освіти зберігається на протязі останніх років. Аналітичні підходи до проблеми мають як комплексний, так і чітко предметний характер з позицій філософського, культурологічного, соціологічного, економічного та психологічно-педагогічного аналізу [37,6].
Мета дослідження.
Виходячи з актуальності, предмету дослідження, ступеню його наукової розробленості, в курсовій роботі поставлена мета:
здійснити загальний аналіз правового забезпечення функціонування і реформування вищої школи в Україні, визначити соціально - значущі наслідки та інноваційну цінність реформаційних процесів щодо розбудови освітньої політики в Україні.
В роботі реалізується спроба теоретичного усвідомлення процесу соціальної трансформації вищої освіти, оновлення її цілей та функцій, оптимізації структури та засобів управління у визначальному контексті ціннісної зміни освітньої парадигми.
У відповідності до цього завдання дослідження включають:
визначити та проаналізувати стан правового забезпечення вищої освіти в Україні;
дослідити сутність реформаційних процесів в галузі вітчизняної вищої школи;
проаналізувати стан і перспективи вищої освіти в системі Міністерства внутрішніх справ України.
Методологічна база дослідження.
Методологічною основою курсової роботи є сукупність методів і принципів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх юридичної форми і соціального змісту. За допомогою документального аналізу було досліджено стан нормативного забезпечення вищої освіти в Україні. Методи синтезу та узагальнення допомогли сформулювати основні перспективи реформування вищої школи. Компаративний, логіко - семантичний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення правових засад, функцій, структури та процесів управління вищим навчальним закладом МВС України.
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
Так записано у вступі до Закону України „Про освіту” від 09.10.2001 року., який основоположною документом в галузі освіти в Україні.
Але найголовнішим і найпершим нормативно-правовим актом, що визначає вихідні засади освіти в нашій державі - є Конституція України.
В ст.53 записано:
„Кожен має право на освіту.
Повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; стипендій та пільг учням і студентам.
Громадяни України мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних чи комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства [2].
Відповідно до ст.13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права [1], Конституція визнає право на освіту за кожною людиною, незалежно від її статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, стану здоров’я та інших обставин. Це право забезпечується:
Розгалуженою мережею закладів освіти, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;
Відкритим характером закладів освіти, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей та інтересів громадянина;
Різними формами навчання - очною, заочною, вечірньою, екстернатом, а також педагогічним патронатом.
До конституційних обов’язків держави відноситься забезпечення розвитку вищої і післядипломної освіти. Вищі заклади освіти незалежно від форми власності підрозділяються на чотири рівні акредитації, кожен з яких дає змогу готувати фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Таким чином ми бачимо, що питання освіти, і зокрема вищої, закріплено на найвищому законодавчому рівні, саме тому що воно має важливе значення у розбудові незалежної української держави та побудові громадянського суспільства.
То ж повернемося дохарактеристики Закону України „Про освіту”. Як вже було сказано він основоположним документом в галузі освіти, на основі якого розробляються і приймаються інші закони та нормативно-правові акти з питань освіти в Україні.
Цей закон визначає, що завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин в галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загально - культурної підготовки громадян України [3]. Наша держава визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства, яка базується на таких принципах:
доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;