Велику роль в гуманістичній методології грають стратегії розповіді, драматизації, ролевої гри. В процесі драматизації, наприклад, казки (де вчитель – “театр одного актора”), педагог використовує різні прийоми активізації уваги дітей: наочність (маски, декорації, костюми, “чарівні” предмети), невербальні засоби спілкування, прийоми парадоксу, інтриги, залучає дітей до діяльності. Іншими словами, діти так уживаються у фабулу і казкові образи, що психологічний бар'єр знімається сам собою. За допомогою драматизації змінюється ситуація ігрового спілкування, в якій вся базова лексика, граматика, основні мовні моделі. Ролева гра забезпечує наслідувальне спілкування, спільну діяльність, розкриття повного потенціалу особи, країнознавчу мотивацію, когнітивне і емоційне вимірювання особи, співпрацю, ситуацію успіху. Цікаві в цьому плані знахідки: “Моя сім'я” (“мильна опера”), “Знайди і знешкоджуй” (упіймання злочинця), “Мій робочий день” (гумористичні вірші про ледаря), “Феї Сезонів” (поетично-музичний поєдинок). Ази кулінарії і етикету освоюються на уроках “В гостях у англійця” (приготування салатів, гарячих бутербродів), “Різдво”, “В кафе”, “В магазині”.
Дуже важливим є використання класичної і популярної музики на початку або в кінці уроку, оскільки музика створює емоційний фон уроку, мотивує, або розслабляє учнів [26, 73].
Особливо ефективними є театралізовані вистави, літературні вітальні, музичні студії, художні салони – з обов'язковою інтерпретацією світових шедеврів і написанням проектів (рецензій, відгуків, рефератів) на виході. Інтелектуальна діяльність такого плану передбачає активізацію і самостійну реалізацію творчих можливостей робіт учнів в різних видах з іноземної мови, де “творчість – колективна, дія – індивідуальна”. Безумовно, ці форми реалізуються в період творчого етапу навчання (узагальнювальні уроки, позакласні заходи) і характеризуються виходом у вільну мову (рівень формування умінь), що і забезпечується культуровідповідною подачею матеріалу.
Висновки
Естетичне виховання є обов’язковою та важливою складовою виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Навчання у школі передбачає реалізацію естетичного виховання як запоруки повноцінного формування свідомості учня, його самореалізації в суспільстві як творчої особистості, що має власні естетичні смаки та уподобання.
Перед вчителями школи постає важливе завдання формування адекватного уявлення про категорію прекрасного, на основі якої формується естетичний ідеал школяра. Естетичне виховання реалізується перш за все на уроках мистецького циклу, проте викладання іноземної мови також надає вчителеві широкі можливості щодо виховання естетичної свідомості.
Естетичне виховання може бути реалізовано на уроках іноземної мови за рахунок використання естетично вагомих текстів, залучення матеріалів з культури та мистецтва країни, мова якої вивчається, що є реалізацію культурологічної (лінгвокраїнознавчої) лінії програми з вивчення іноземної мови у середній школі. Важливу роль відіграють нестандартні уроки та позакласні заходи культурно-мистецького спрямування, які не лише ознайомлюють учнів з проявами іноземної культури, а й залучають до активної творчості.
Свою специфіку має естетичне виховання у старших класах, коли достатній рівень володіння іноземною мовою та певна сформованість естетичного сприйняття учнів дозволяють їм осягнути естетичний потенціал самої мови як геніального витвору людства.
Таким чином, вивчення іноземної мови дає широкі можливості щодо естетичного виховання учнів і важливою задачею вчителя є використання цих можливостей та свідома й цілеспрямована робота з формування естетичної особистості учня.
Література
1. Аврорин В. А. Функции языка. // Совр. проблеми литературоведения и языкознания. – М., 1974.
2. Аксенова Е.М. Воспитание чувств художественным словом. Пособие для учителя. – М., 1962.
3. Бессонов Б.Н. Человек. Пути формирования новой личности. – М., 1988.
4. Білодід І. К. Деякі аспекти взаємодії пізнавальної і естетичної функції мови. // Мова. Людина. Суспільство. – К., 1977.
5. Борисова Е.С. Эстетическое воспитание школьников. – Л., 1972.
6. Волкова Н.П.Педагогіка. – К., 2003.
7. Вопросы эстетического воспитания в школе / Под ред. А.И. Бурова. – М., 1972.
8. Гачев Г. Творчество, жизнь, искусство. – М., 1980.
9. Гез Н.И., Ляховицкий М.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – М., 1982.
10. Горохов В.И., Кашинская Л.В. Слово об искусстве. – М., 1984.
11. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам. – М., 1992.
12. Калашник Н.Г. Естетичні смаки: їх витоки і формування. – Запоріжжя, 2001.
13. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000.
14. Кушнир А. Педагогика иностранного язика // Школьные технологи. – 1997. – №6.
17. Маркова А.К. Психология усвоения языка как средства общения. – М., 1974.
18. Масленникова В.М. Современная идеология воспитания социально- ориентированной личности. - Казань, 2004.
19. Миньяр-Белоручев Р.К. Методика обучения иностранным языкам или лингводидактика // Иностр. языки в школе. – 1996. – №1.
20. Мова і культура. – К., 1986.
21. Неменский Б.М. Мудрость красоты: о проблемах эстетического воспитания. Книга для учителя. – М., 1981.
22. Пассов Е.И. Основы методики обучения языкам. – М., 1977.
23. Петрова Т.А. Эстетическое восприятие художественных произведений школьниками старших классов. – Казань, 1973.
24. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: В 2-х кн. – М., 1999.
25. Рогова Г.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – М.: Просвещение, 1991.
26. Современные концепции эстетического воспитания: – М., 1998.
27. Столяренко Л.Д. Педагогика. – Ростов, 2000.
28. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибрані твори: В 5-ти т. – Т.2. – К., 1976.
29. Харламов И.Ф. Педагогика. – Мн., 2002.
30. Эстетика. Под ред. А.А. Радугина. – М., 1998.