Смекни!
smekni.com

Використання інтерактивних методів на уроках з англійської мови (стр. 8 из 16)

Між вчителем та класом проходить усна інтеракція, але це спілкування має свої особливості. Вчитель дає пояснення теоретичного матеріалу, знайомить учнів середніх класів з різними способами розв'язання завдань з написання та перевірки текстів. Роль вчителя полягає в залученні учнів до процесу пошуку рішення конкретної задачі, у показі зразка рішення. Він може демонструвати, як можливі способи і логіку рішення задачі, так і різні підходи до аналізу якогось явища. Завдання учнів полягає в тому, щоб брати участь у пошуку відповіді на питання, готуватися до самостійного розв'язання проблемних задач.

На початковому етапі роботи з формування кожного конкретного вміння писемного мовлення клас працює під керівництвом вчителя. Учні попередньо ознайомлюються з текстом-зразком та необхідними правилами, які закріплюються при виконанні ряду вправ. Кожен школяр виконує завдання індивідуально, потім обговорюються отримані результати в класі. Таким чином, кожному учню надається можливість порівняти результати своєї роботи з іншими, проаналізувати як позитивні сторони, так і недоліки своєї роботи, почути оцінку інших та оцінити якість свого аналізу. Вчитель перевіряє й оцінює кінцевий варіант роботи школяра. Перед вчителем стоїть завдання спрямувати учня, дати йому пораду у процесі роботи над написанням тексту [78, с.256; 94, с.5-9]. Це необхідно зробити таким чином, щоб, з одного боку, не нав'язувати свою точку зору, а з другого, поважати творчий пошук учня, покладаючи відповідальність за кінцевий варіант тексту. Як часткове рішення проблеми вчитель, замість того, щоб шукати ідеальний текст, який існує в його уяві, може обмірковувати з учнем його позиції і знаходити компромісні рішення. Коли вчитель на самому початку роботи над текстом втручається в роботу з чернеткою, неминуче виникає розрив між необхідністю вчити школярів писати і необхідністю давати учням можливість розвивати свої творчі наміри. Якщо вчитель активно втручається в процес творчості, не залишаючи учням можливості самостійного вибору, надає багато порад, то викладач і учені стають співавторами кінцевого продукту. Чим більше допомоги пропонує вчитель, тим менше відповідальності бере на себе учень. Як наслідок, втрачається його індивідуальність і виникають труднощі для вчителя в оцінці кінцевого продукту діяльності школяра (вчитель здебільшого буде оцінювати процес свого співробітництва, ніж досягнення учня) [46, с.17-20].

Взаємонавчання учнів у класі друга важлива складова інтерактивного навчання, - передбачає взаємоперевірку і групове обговорення письмових робіт. На першому етапі взаємоперевірка проводиться як спільна робота групи й мікрогрупи над завданням з аналізу, редагування та корегування тексту. Спільний пошук забезпечує більш якісне рішення, сприяє більш повному розкриттю потенційних можливостей кожного з учасників, готує учнів до виконання перевірки індивідуально та самоперевірки. Таким чином стимулюється розвиток писемного мовлення кожного учня як глибоко індивідуальної діяльності.

Організація інтерактивного навчання писемного мовлення спирається і на принцип інтегрованого розвитку умінь написання тексту та його аналізу, редагування та корегування [53, с.366-385].

В загальноосвітній школі не можна ігнорувати ні помилки у формі, ні помилки у змісті, особливо якщо вони являють собою типові для цієї групи порушення. Для учня необхідна максимальна правильність мови й володіння мовою на рівні філологічно освіченого носія мови. Однак, при оцінювання робіт треба диференційовано підходити до різних помилок.

При інтерактивному навчанні на перший план ставиться питання не тільки корегування, але й випередження помилок, і для цього пропонується цілеспрямована й систематична підготовча робота. Пропонуючи учням вправи на виявлення помилок, їх корегування, аналіз і обговорення результатів при інтерактивній роботі, а також організуючу взаємоперевірку письмових робіт учнями, ми створюємо умови для максимального запобігання помилок у власному мовленні учнів середніх класів. Для створення сприятливого психологічного клімату в класі кожен учень може попередньо заповнити таблицю, вказуючи, у який спосіб він бажає, щоб його робота перевірялася (див. табл.1.1.). Побажання школярів враховуються при інтерактивній роботі [63, с.300-320, 68, с.445; 69; 70, № 28, с.16-24].

Таблиця 1.1.

Tick the Correctional Style You Want

Marking Errors corrected.Errors marked, but not corrected.Errors marked and coded but not corrected.
Comments General comments.Specific comments on one criterion (please specify).
Grade No grade.Grade Pass/Fail.Grade 1 - 12.

Таблиця 1.2

Писемні форми інтеракції Усні форми інтеракції
Суб’єкти інтеракції: вчитель - клас
- пояснення теоретичного матеріалу;евристична бесіда;відповіді на запитання учнів, пов’язані з виконанням комплексу вправ;обговорення анонімної письмовоїроботи всім класом під керівництвом вчителя.
Суб’єкти інтеракції - вчитель - учень
- перевірка кінцевого тексту;відгук вчителя у письмовій формі про закінчену роботу;вказівка на наявність помилок без їх виправлення або з їхвиправленням. - індивідуальні консультації з питань написання та редагування текстів під час занять;
- індивідуальні консультації позазаняттями;відповіді на запитання учнів, пов’язані із написання і редагуванням письмових робіт, на заняттях;усне коментування перевіреної роботи, результатів взаємоперевірки письмових робіт, результатів виконання комплексу вправ.
Суб’єкти інтеракції: учень - учень
- заповнення запитальників;відгук у письмовій формі;взаємоперевірка тексту в парах;спільне виконання комплексу вправ. - відповіді на запитання один одного після взаємоперевірки творів;усне рецензування;обговорення рецензії;обговорення самостійно заповнених запитальників;спільне виконання вправ;обговорення результатів індивідуально виконаних вправ.
Суб’єкт інтеракції: учень - мікрогрупа
- складання учнем списку рекомендацій і зауважень мікро - групи;складання мікро групою списку позитивних характеристик і недоліків роботи учня;почергова перевірка роботи членами мікро групи. - підготовка до написання чернетки твору: мозковий штурм, обмін інформацією, проведення інтерв’ю;читання вголос творчої роботи учня;групове обговорення творчої роботи учня.

Кінцевою метою інтерактивного співробітництва є розвиток умінь самоаналізу й самоперевірки. Інтерактивна робота дозволяє розвивати необхідні навички і уміння самостійного написання й аналізу тексту. При інтерактивному навчанні робота в групі й у парах поступово стає менш актуальною й відходить на задній план, оскільки учень розвиває необхідні вміння і вже здатний сам критично й правильно оцінити свою роботу. При само редагуванні важливе місце посідає уміння критично ставитися до власного тексту. Узагальнюючи опис методичних принципів організації інтерактивного навчання писемного мовлення, представлено інтерактивні форми роботи у вигляді таблиці 1.2 [53, с.366-385; 62, с.464].

Спираючись на розглянуті принципи інтерактивного навчання й описані форми інтерактивної роботи необхідно розробити технологію інтерактивного навчання і відповідний комплекс вправ [53, с.366-385].

2.3.3 Комплекс вправ для інтерактивного навчання писемного мовлення

У сучасній методиці досить докладно вивчалася проблема розробки загальнотеоретичних основ типології і системи вправ для розвитку вмінь писемного мовлення і висувалися різні критерії для їх класифікації.

Для розробки технології інтерактивного навчання писемного мовлення й системи вправ, треба керуватися такими положеннями:

1. Оволодіння навичками і вміннями в учнів відбувається як підсвідоме, шляхом інтенсивної мовленнєвої практики, так і шляхом усвідомлення правил і подальшої їх інтеріоризації у відповідних вправах. Тому необхідно знаходити ефективні способи взаємозв'язку між лінгвістичною теорією і мовленнєвою діяльністю учнів.

У процесі інтерактивного навчання навчальна інформація подається у вигляді правил та/або тексту-зразка. Подальша інтеріоризація реалізується у вправах на написання тексту за певними правилами, у вправах на аналіз "позитивного" або "негативного" зразка за цими ж правилами, а також у роботі учнів з чернетками власних творів. Причому при редагуванні та корегуванні творі чернеток увага спрямована на ті вміння, які були сформовані у відповідних вправах [53, с.366-385].

2. Динаміка формування вмінь писемного мовлення передбачає виконання завдань з опорами на початку навчання і поступовий перехід до виконання завдань без опор.

Як опори використовуються тексти-зразки, приклади для аналогічного виконання завдань, правила-підказки, що наводяться на початку вправ, роботи самих школярів як "негативний" і "позитивний" мовний матеріал для аналізу, запитання для взаємокорегування та взаємоаналізу, письмові відгуки при взаємоперевірці. Запитання допомагають учням визначитися з послідовністю дій при аналізі та редагуванні. Вони також моделюють проблемну ситуацію, яка викликає потребу в розв'язанні проблем різної складності, в узгодженні дій учнів, критиці позицій автора, відстоюванні власної позиції того, хто перевіряє.

Запитання систематизують і накопичують вивчений матеріал і сприяють подальшому його закріпленню. Так, за їх допомогою учням пропонується самостійно перевірити і пояснити виправлені помилки або помічені недоліки.