Щоб виявити той чи інший психічний факт, розробляється відповідна методика, побудована на уявленнях дослідника про умови, необхідні для виникнення потрібного психічного явища. У методиці експерименту зазначається його мета, необхідний предметний матеріал, послідовність етапів проведення дослідження, критерії для оцінки й інтерпретації результатів. Методика вимагає чіткого дотримання всіх її інструкцій, що дає можливість згодом повторити експеримент, перевірити його результати та висновки. Наприклад, у методиці зазначається, що інструкцію певного завдання слід чітко й виразно прочитати дитині лише один раз. Навіть якщо дитина просить повторити завдання або пояснити його, досліднику цього робити не варто, адже у результатах враховується, як дитина зрозуміла завдання без допомоги дорослого. Водночас після проведення експерименту дорослий може попрацювати з дитиною, пояснюючи їй незрозумілі раніше завдання.
Так само чітко слід виконувати вимоги щодо характеристик предметного матеріалу: іноді вимагається, щоб картинки були кольоровими, іноді — чорно-білими; іноді на білому фоні, іноді — на тонованому тощо.
Дотримання чітких вимог методики забезпечує об'єктивність його результатів. З іншого боку, варіювання умов експерименту дозволяє виявляти закономірності й механізми психічного розвитку. В експерименті забезпечується активна позиція дослідника, чіткі критерії аналізу та схеми фіксації результатів, що дозволяє накопичити значний фактичний матеріал й ефективно його узагальнити. Значний обсяг отриманого фактичного матеріалу робить можливим вираження його результатів у числових показниках, які піддаються математичній обробці, чим підвищується достовірність висновків. Водночас об'єктивність експерименту не абсолютна й також має свої обмеження. В експерименті досліджуються конкретні психічні явища, і не слід поширювати їхні характеристики на всю психіку дитини, робити занадто узагальнені висновки.
Схеми проведення експерименту можуть бути досить різними. І вони зумовлюють виокремлення кількох різновидів експерименту: лабораторного й природного. Лабораторний експеримент проводиться в умовах лабораторії за допомогою приладів. Досліджуваний перебуває у незвичних для себе умовах, що впливає на його поведінку й утруднює виявлення характерних реакцій. Природний— проводиться у звичайних для досліджуваного умовах, і зміни, які експериментатор вносить у ситуацію, для дитини непомітні. Враховуючи вимогу бережно ставитися до дитини, не травмувати її психіку, в роботі з учнями найбільш прийнятний природний експеримент. Він використовується у формі занять, гри, бесід.
Природний експеримент має стандартну схему проведення, за якою у ньому вирізняють кілька етапів: констатуючий, формуючий та повторний констатуючий. Констатуючий експеримент виконує діагностичні завдання: дозволяє визначити наявний у дітей рівень розвитку певного психічного явища, який склався в традиційних умовах їхнього виховання.
На основі отриманих результатів дослідник визначає недоліки розвитку певного психічного явища та планує формуючий експеримент, спрямований на вирішення розвивальних завдань. Природний психологічний експеримент нагадує певною мірою педагогічний експеримент. Головна відмінність між ними полягає у тому, що педагогічний експеримент призначений для визначення доцільності запровадження нових освітніх та виховних програм, педагогічних методик, а природний спрямовується на розкриття закономірностей розвитку психіки дитини. Різновиди експерименту визначаються також за кількістю дітей, які виступають досліджуваними. Буває груповий та індивідуальний експеримент.
У психологічних дослідження дошкільників широко використовується бесіда як прийом експериментальної методики або як самостійний метод. Така форма роботи з дітьми часто використовується в практиці дошкільного виховання, тому діти звикли до бесід з дорослими. Серед бесід з дітьми можна виділити ті, які носять запланований характер, та такі, які виникають спонтанно. Бесіда як метод психологічного дослідження належить до запланованих бесід, але має при цьому ще й специфічні ознаки, які зумовлені її дослідницькою спрямованістю на виявлення тієї чи іншої психологічної закономірності. Бесіда має чітко усвідомлювану мету і наперед підготовлену систему питань, які формулюються чітко, коротко і точно. Існує низка вимог до формулювання питань. Вони не повинні підказувати дитині яку-небудь відповідь. Зміст бесіди повинен стосуватися відомих дітям тем, складатись із простих зрозумілих слів. Деяких тем слід уникати, щоб не травмувати психіки дитини, не пробуджувати у неї неприємних спогадів тощо. Тривалість бесіди 10—15 хвилин.
Для ефективного використання часу бесіди необхідно, щоб відповіді дітей були інформативними. Для цього досліднику також потрібно правильно формулювати свої питання. Здатність дитини вільно почувати себе під час бесіди зростає, якщо бесіда проводиться в ігровій формі з використанням ігрових моментів, які стимулюють інтерес дитини до теми розмови. Бесіди можуть проводитися з використанням малюнків, картинок, використовувати наочний матеріал у бесідах з молодшими школярами.
Бесіда зо школярем не завжди дає бажані результати внаслідок недостатнього розвитку самосвідомості дитини, її мовлення. Активне оволодіння школярем різними видами діяльності дозволяє досліджувати його психіку, спираючись на метод аналізу продуктів дитячої діяльності: казок, віршів, розповідей, малюнків, конструкцій, аплікацій тощо. За допомогою оцінки продуктів дитячої діяльності психолог намагається реконструювати процес діяльності, побачити основні його етапи, труднощі, переваги. Ціла низка робіт дошкільника носить виразно творчий характер, у них розкривається його внутрішній світ, думки, переживання, уявлення. Продукти діяльності відображають уміння та навички малюка, властивості його особистості, які забезпечують виконання діяльності: довільність, наполегливість, працездатність, охайність, організованість, самостійність тощо. При цьому стають помітними недостатньо розвинені якості дитини, вузлові проблеми її розвитку. Схема аналізу продуктів дитячої діяльності включає виділення основних критеріїв аналізу, систему тих психічних якостей дитини, які забезпечили отримання відповідних продуктів діяльності. Цей метод може застосовуватися стосовно робіт однієї дитини, виконаних протягом тривалого часу, або робіт різних дітей, тобто аналіз продуктів діяльності включає елемент порівняння.
2.2 Методики емпіричного дослідження
По формуванню морального розвитку молодших школярів, слід використовувати різні методи і форми роботи. Методи і форми морального виховання молодших школярів повинні відповідати для дітей цього віку. У педагогічному процесі використовується цілий комплекс різних методів і засобів. Педагогові слід вибирати і використовувати систему методів відповідно поставленим цілям, оскільки при їх виборі необхідно враховувати всі тонкощі і особливості особи дитини. Також при роботі треба вибирати тільки ті методи, з якими педагог знайомий, якими володіє. Йому необхідно створювати ситуації, сприяючі емоційному переживанню на практиці. Один з методів створення таких ситуацій – бесіда. [26, с.25]. Бесіда є діалогічним методом викладу матеріалу. Суть бесіди полягає в тому, що вчитель, шляхом уміло поставлених питань спонукає учнів до міркування, до аналізу в певній логічній послідовності фактів, що вивчаються, і явищ до самостійного формування відповідних теоретичних висновків і узагальнень.
В процесі морального виховання учнів велика роль належить моральним бесідам. Моральну бесіду слід проводити систематично, бажано в позаурочний час. При проведенні моральних бесід треба враховувати, що моральні норми і правила мають дуже складний і багатоплановий характер і їх не можна розкрити відразу в повному об'ємі. У молодших класах доцільніше розмовляти з дітьми з конкретних питань. Всі бесіди на моральні теми в початкових класах повинні будуватися на живому і переконливому матеріалі. Зміст і логіка викладу морального матеріалу визначають структуру бесіди. При проведенні бесіди вчителя можуть слідувати по такій структурі: визначення теми бесіди і збудження у школярів інтересу до сприйняття і засвоєння матеріалу; обґрунтування важливості обговорюваної теми; розкриття теми бесіди на прикладі, а також на матеріалі навколишнього життя; аналіз положення подів в класі у зв'язку з обговорюваною темою і визначення конкретних завдань по поліпшенню роботи і поведінки учнів; узагальнення підсумків бесіди і короткий опит учнів по основних положеннях викладеного матеріалу.
З педагогічної точки зору така бесіда повинна бути змістовним і глибоко емоційним уроком моральності, що збагачує моральні знання учнів і стимулюючим їх до позитивних вчинків і дій.
При організації роботи по моральному розвитку можливо включити ляльковий театр. Використання лялькового театру в школі сприяє вихованню гармонійно розвиненої особи школяра. А спектр застосування творчої діяльності самого вчителя, який присвятить себе організації роботи з ляльками в дитячому колективі, безмежний. Оформлення лялькового театру повинне бути глибоке продуманим і художньо виправданим, допомогти донести зміст спектаклю до свідомості і серця юного глядача.