Програма "Болгарська стовпиця", яка створена авторським колективом Академії мистецтв спрямована на формування і закріплення основ ладового мислення за допомогою візуалізації і конкретизації теоретичного матеріалу. Основою програми стала однойменна теоретична методика Б. Тричкова, популярна в СРСР у 60-70 pp. Болгарська методика як один з елементів системи включає використання візуальної проекції шкали звукоряду.
Про достоїнства і недоліки подібних «графічних» (термін Е. Давидової) систем неодноразово писали музикознавці й теоретики того часу. Зокрема, А. Островський зауважує, що «...на початковому етапі навчання можна як допоміжний прийом зробити на дошці малюнок у вигляді сходів (стовпиця—у пер. сходи). У ньому співвідношення тонів і півтонів наочно відповідало б співвідношенню їх у гамі; педагог вимагає інтонування тонів та півтонів звукоряду, слідуючи за рухами руки по ступінях сходів». Однак він же зауважує, що «спів гам варто організувати так, щоб перебороти його вплив, що механізує, на слух».
Цей принцип призводить до того, що рух гамою перестає асоціюватися в дитини з механічним ковзанням нагору і вниз; нудне ж повторення тих самих гам у різних тональностях можна перетворити для нього в цікаву гру, привносячи в неї елемент співтворчості. Таким чином, учень поступово починає освоюватися і більш вільно орієнтуватися серед сходинок гами. У той же час, багато представників педагогічної думки зауважують, що схема ладових тяжінь призводить до уявлення про лад як про застиглу систему взаємин тонів, де кожна нестійка сходинка міцно прив’язана до свого устою. Подібне «нав’язування» на початкових етапах є необхідним для формування й оформлення чітких представлень про структуру і функції сходинок ладо-гами. Просторово-наочні співвідношення звуків у набудованій тональності, що виникають під час роботи зі стовпицею, дають "можливість правильного інтонування в будь-якій тональності й активно розвивають уявлення про лінійну побудову мелодії". Стовпиця застосовує ці наочні схеми як у «донотному» періоді навчання (до знайомства з нотним рядком), так і протягом вивчення і закріплення знань про структуру ладу.
Стовпиця—не єдина схема, що сприяє візуалізації та зоровому і слуховому унаочненню в процесі засвоєння музично-теоретичних дисциплін. Методика сольфеджіо завжди прагнула конкретизації та різних форм наочності для полегшення викладання та сприйняття цієї дисципліни. Таким чином, зоровий, руховий, колірний, ігровий (дійовий чи активний), предметний, знаковий та інший методи викладання завжди широко використовувалися на практиці.
Близько до стовпиці стоять так звані мануальні системи, у яких умовні рухи руки в просторі зображують ті чи інші сходинки ладу. Усі ці системи спрямовані на одну й ту саму мету — візуалізацію і схематизацію ладової структури, унаочнення і спрощення її складених. У цьому плані, гіпермедіальне середовище навчально-комп’ютерної продукції може служити особливо вдалим поєднанням схематичності та систематизації знань, з одного боку, і можливості імпровізації і творчості, з іншого.
Формування спеціалізованих знань у процесі виховання особистості в мистецтві з використанням мультимедійного тематичного середовища відкриває раніше незнані сучасні можливості за новими педагогічними, інформаційними та методичними принципами.
В цьому розділі представлені фрагменти уроків з використанням комп’ютера. Основна ставка зроблена на навчанні образотворчого мистецтва у початковій школі. Подані конспекти уроків в першому класі (нумерація складена за чинною програмою для початкової школи).
Передбачено проведення кількох уроків, на яких по завершенню або в перерві між виконанням основної композиції кожен (або практично кожен) учень ознайомлюється з практичною роботою на комп’ютері (6-10 хвилин за урок). На підсумковому уроці з теми вчитель ознайомлює з деякими теоретичними аспектами проробленої на комп’ютері роботи (наприклад, розповідає про графічний редактор, його функції тощо). Дана бесіда проводиться за бажанням вчителя і триває 7-8 хвилин.
Урок 1. Краса природи і засоби її відображення в образотворчому мистецтві. Види ліній та їхніх напрямів. (образотворче мистецтво, 1 клас)
Мета. Формувати знання й уявлення учнів про образотворче мистецтво, його роль у житті людей. Ознайомити учнів з видами ліній та їхніх напрямів, виражальними можливостями ліній. Сформувати вміння проводити різного виду лінії графічними інструментами, на елементарному рівні створювати певний за характером образ засобами лінії. Розвивати художньо-творчу уяву, оригінальне, нестереотипне асоціативно-творче мислення. Виховувати інтерес до занять образотворчою діяльністю.
Обладнання:
1) репродукції картин О. Кульчицької „Стрийський парк”, С. Адамовича „Калина”; П. Пікассо „Голуб миру”, А. Матісса „Лебідь”;
2) запис мелодії „Пори року” П. Чайковського;
3) 3-4 комп’ютери (програма перегляду зображень, графічний та музичний редактори).
План уроку
1. Організаційна частина – до 3 хв.
2. Теоретична частина – 12 хв.
3. Практична діяльність – 15 хв.
4. Перегляд і аналіз учнівських робіт – до 5 хв.
–Погляньте за вікно. Краса природи милує око. Письменники передають її словами.
Красуня осінь – справжня чарівниця.
Милуємось з її краси.
Які веселі фарби, придивіться,
Поклала осінь на гаї й ліси.
Стоять, немовби у казкових шатах,
Берези в золоті – і знизу догори.
Природа готувалась теж до свята
Чарівної осінньої пори.
В. Гончаренко
– Композитори відтворюють красу природи в музиці.
Учні слухають фрагмент „Осіння пісня” з альбому П. Чайковського „Пори року” (застосовується комп’ютер).
– Художники зображують побачене на картинах.
Учитель демонструє репродукції картин О. Кульчицької „Стрийський парк”, С. Адамовича „Калина” (програма перегляду зображень).
– Чим користуються художники, пишучи картини? (Фарбами, олівцями.)
– Ми починаємо вивчати образотворче мистецтво. На уроках ви навчитеся працювати олівцями, фломастерами, фарбами тощо. Ви дізнаєтеся, як можна передавати красу довкілля, свої настрої та почуття.
– Сьогодні ми малюватимемо олівцем. Саме ним створено чимало малюнків.
Учитель демонструє репродукції П. Пікассо „Голуб миру”, А. Матісса „Лебідь”.
– Розгляньте уважно репродукції. Чим вони відрізняються від інших малюнків, які вам доводилось коли-небудь бачити? (Вони виконані олівцем, тільки лініями.) Придивіться уважніше до цих ліній. Які вони? (Прямі, ламані, хвилясті, тонкі й товсті, довгі й короткі.)
– Сьогодні ми створимо власні малюнки, проводячи тільки лінії олівцем. Проте спочатку краще зробити кілька вправ. На окремому аркуші паперу проведіть кілька таких ліній: прямих, ламаних, хвилястих, тонких і товстих, довгих, коротких і дуже коротких. Спробуйте нарисувати з цього те, що добре уявляєте. Кисть руки тримайте вільно, не кладіть на парту. Не натискуйте на олівець. Руку нахиляйте в той бік, куди ведете лінію. Як зміниться характер лінії зі зміною стану зображуваного?
Якщо учням буде важко виконати це завдання, можна запропонувати їм послухати вірші, загадки та уявити собі в лініях те, про що в них йдеться, а потім відтворити це у малюнку.
Раптом гроза розгулялась щосили,
Блискавка зблиснула – всіх засліпила,
Слід свій окреслила, вся у вогні...
Нуте, її намалюйте мені!
Кришталева стежка перед нами.
Креслимо мережки ковзанами.
Той вітрище зможе перегнати,
Хто мережки встиг намалювати.
Яскраві пелюстки
І запах пречудовий.
Побачити їх знову. (Квіти)
В’ється, звивається,
До неба направляється (Дим).
А у кого, а у кого
Є найбільше в світі голок?
Не у кактуса й шипшини,
А в зеленої...(ялини).
Хоч не шию я ніколи,
А голок маю доволі. (Їжак).
Що це за будинок
Ходить без доріжки,
На дубочок схожий,
А під дахом ріжки? (Равлик).
Учитель уважно стежить за роботою учнів, надає їм індивідуальну допомогу. За кілька хвилин до закінчення уроку учні виставляють роботи на імпровізовану виставку. Учитель аналізує їх, вербально оцінює.
Після того як кожен учень окремо виконав завдання на папері підходить до вчителя і виконує аналогічне завдання в графічному редакторі (під керівництвом вчителя, без особливих технічних навиків роботи).
Урок 5. Багатство барв у навколишньому світі та в мистецтві. У небі над полями райдуга-дуга
Мета. Ознайомити учнів з назвами кольорів, їх спектральною послідовністю. Формувати уявлення про багатство барв у навколишньому світі. Ознайомити з матеріалами для малювання. Виховувати в дітей емоційну чутливість.
Обладнання: художні матеріали та інструменти (на вибір), 4-5 комп’ютерів.
План уроку
1. Організаційна частина – до 3 хв.
2. Теоретична частина – до 10хв.
3. Практична діяльність – 17хв.
4. Перегляд, аналіз та оцінювання учнівських робіт – до 5 хв.
– Ми продовжуємо знайомитися з лінією.
Учитель малює на дошці лінію.
– Будучи прямою, одноманітною, вона, по суті, нічого не означає. Намалюймо сьогодні лінію радості. Як ви гадаєте, якою вона повинна бути? Падає зірка в небі – народжується лінія, двоє дітей граються м'ячем, а лінія, яку він описує – інша, ламається крига – ще інша... Чорно-біла чи кольорова?
Учитель читає вірш. Називаючи кольори, показує олівці відповідного кольору.
Ми поважаємо простого олівця,
Непосидючого трудягу-молодця.
Але ж як добре, коли є в руці
Яскраві кольорові олівці!
Це червоний, жар неначе.
Помаранчевий – гарячий.
Жовтий, як пшениця в полі.
Мов трава, зелений колір.
Голубий, як у краплині.