Смекни!
smekni.com

Облік в небюджетних організаціях (стр. 1 из 5)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Кафедра обліку та аналізу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«Облік у небюджетних неприбуткових організаціях»

Варіант №7

Львів – 2011

Зміст

Вступ

1.Теоретична частина:

1.1Особливості створення, державної реєстрації і діяльності благодійних фондів

1.2 Порядок нарахування та утримання небюджетними неприбутковими організаціями внесків у фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань

2.Практична частина

Список використаної літератури

ВСТУП

Неприбуткова організація – самостійний господарюючий суб’єкт, який має права юридичної особи, здійснює діяльність, передбачену статутними документами, має самостійний баланс, поточні рахунки в установах банків і печатку.

Діяльність неприбуткової небюджетної організації визначається установчими документами, таку діяльність не проводять з метою отримання прибутку.

Метою контрольної роботи – є формування навиків щодо обліку фінансово-господарських процесів у небюджетних неприбуткових організаціях.

Контрольна робота складається з двох частин:

- теоретичної – в якій розглянуто два питання, а саме: характеристика форми ведення бухгалтерського обліку у не бюджетних неприбуткових організаціях та особливості створення, державної реєстрації і діяльності профспілок та їх об’єднань;

- практичної – в якій, на основі проаналізованих літературних джерел та відповідно набутих знань, обґрунтовано відповіді на перелік тестових питань, а також розв’язано задачу. При цьому здійснено реєстр господарських операцій за звітний період та складено Податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями.

Основними завданнями даної контрольної роботи відповідно до поставленої мети, є, відповідно, здобуття та закріплення практичних навиків щодо:

- організації бухгалтерського обліку у небюджетних неприбуткових організаціях відповідно до ознаки класифікації;

- документування господарських операцій;

- формування фінансової та податкової звітності;

- обліку операцій в іноземній валюті;

- обліку гуманітарної допомоги;

- обліку доходів, витрат та фінансових результатів;

- обліку відрахувань у фонди соціального страхування.

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Особливості створення, державної реєстрації і діяльності благодійних фондів

Умови та порядок проведення державної реєстрації благодійних організацій визначені постановою Кабінету міністрів України від З0.03.1998 № 382.

Для початку визначається, на якій саме території діятиме благодійна організація. Це важливо для визначення, до якого саме реєструючого органу потрібно подати установчі документи майбутньої організації. Якщо необхідно створити міжнародну чи всеукраїнську благодійну організацію, то її державну реєстрацію здійснюватиме Міністерство юстиції України. Органами державної реєстрації для місцевих благодійних організацій будуть обласні управління юстиції. Якщо діяльність благодійної організації з місцевим статусом поширюється на територію двох і більше областей, то її державна реєстрація здійснюються відповідним реєструючим органом за місцем розташування виконавчого органу благодійної організації [4].

Правильно обраний при реєстрації статус для благодійної організації(міжнародна, всеукраїнська чи місцева) матиме важливе значення у взаємовідносинах із податковою інспекцією, яка під час перевірок фактично здійснених заходів та операцій часто звертає увагу на їх відповідність положенням статуту організації щодо поширення її діяльності на певну територію. Тобто, якщо благодійна організацію з місцевим статусом проводить будь-яку акцію у всеукраїнському масштабі, то це може призвести до звинувачень у здійсненні нестатутної діяльності . Обираючи відповідний статус для благодійної організації, потрібно знати, що для реєстрації благодійної організації із всеукраїнським статусом треба представити до реєструючого органу документи, що підтверджують поширення діяльності на територію більшості (не менше чотирнадцяти) областей України. А для благодійної організації з міжнародним статусом потрібен додатковий документ про поширення діяльності на територію хоча б однієї з іноземних держав[4].

Для державної реєстрації благодійної організації з будь-яким територіальним статусом до відповідного реєструючого органу подаєтьсязаява,підписана всіма засновниками такої організації. Заява має бути складена за формою, наведеною в додатку № 1 до вищезгаданої постанови КМ України. Підписи засновників благодійної організації під такою заявою (це можуть бути фізичні або юридичні особи), мають бути засвідчені нотаріально. Якщо у Вас немає змоги одночасно зібрати у нотаріуса всіх засновників, можна подавати до реєструючого органу заяву про реєстрацію від кожного із засновників окремо або заяви від групи засновників по кілька осіб[3].

Важливо, щоб під такою заявою чи заявами про реєстрацію поставили підписи всі без винятку засновники благодійної організації. Слід також звернути увагу на те, що згадана заява або заяви мають бути підписані засновниками та посвідчені нотаріально в місячний термін з дня прийняття ними рішення про заснування благодійної організації.

Далі розглянемо окремо кожен з установчих документів благодійної організації, що подається до відповідного реєструючого органу разом із заявою засновників. В першу чергу - це протокол установчих зборів (з'їзду, конференції), яким фіксуються рішення засновників про створення благодійної організації, затвердження її статуту та обрання виконавчих, розпорядчих і контролюючих органів. Він складається у довільній формі, однак має певні загальноприйняті вимоги. Перш за все в тексті має бути чіткий перелік засновників благодійної організації - фізичних осіб та повноважних представників юридичних осіб, а також обраних з їх числа головуючого та секретаря таких зборів[8].

При складанні протоколів потрібно врахувати таке:

· в перелік присутніх на зборах повноважних представників юридичних осіб;

· засновників включати лише тих фізичних осіб, яким було делеговано право на участь в установчих зборах;

· в разі обрання до складу виконавчих, розпорядчих і контролюючих органів відсутніх осіб варто зазначити, що це робиться за їх згодою ;

· слід вказувати результати голосування з кожного питання, що розглядалося;

· вирішити питання про надання повноважень фізичній або юридичній особі представляти інтереси засновників у відповідному реєструючому органі з усіх питань реєстрації благодійної організації, включаючи повноваження на одержання свідоцтва про державну реєстрацію та зареєстрованого статуту;

· протокол підписується обраними головуючим та секретарем, підписи яких не підлягають нотаріальному засвідченню.

Основні відомості, що обов'язково мають бути зазначені устатуті (положенні)благодійної організації, включають:

· назва благодійної організації;

· відомості про місцезнаходження благодійної організації, із зазначенням повної поштової адреси;

· посилання на один з обраних територіальних статусів благодійної організації, про які вже згадувалося ;

· посилання на організаційно-правову форму благодійної організації (членську благодійну організацію, благодійний фонд, благодійну установу або інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо). Правда, законодавством не передбачено чіткого розмежування між цими формами;

· предмет, цілі, завдання, напрями та основні форми (види) здійснення благодійної діяльності;

· вичерпний перелік форм (видів) здійснюваної ними діяльності. Щодо предмету, цілей та завдання благодійної організації, то Закон не встановлює їх вичерпного переліку.

Ще одним важливим документом, необхідним для реєстрації благодійної організації, є відомості про засновниківорганізації, що складаються у довільній формі й підписуються одним із засновників або членом керівного органу управління благодійною організацією. Щодо фізичної особи-засновника благодійної організації зазначають : прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце проживання, а також місце роботи та посаду, а щодо юридичної особи-засновника - повну назву та юридичну адресу. Юридична особа-засновник подає до реєструючого органу нотаріально посвідчені копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію, а іноземна юридична особа-засновник - легалізовані в посольстві або консульстві України та перекладені українською мовою нотаріально посвідчені копії документів, що свідчать про реєстрацію такої особи в країні її місцезнаходження, а також статут (договір про створення) цієї іноземної юридичної особи[4].

До реєструючого органу подають також відомості про органи управлінняблагодійною організацією. Їх складають у довільній формі - підписує їх один із засновників або член керівного органу управління благодійною організацією. Щодо посадових осіб органів управління благодійною організацією зазначають прізвища, ім'я та по батькові, роки народження, місця проживання, місця роботи та посади.

Подаються такожвідомості про наявність відділень(філій, представництв) благодійної організації, які мають бути підтверджені протоколами загальних зборів членів таких відділень або особистими заявами представників-фізичних осіб. Зрозуміло, що благодійна організація, яка щойно створюється, ще не має відділень в регіонах, однак для реєстрації досить лише ініціативної групи у складі двох-трьох осіб, які поділяючи положення статуту благодійної організації, складуть та підпишуть протокол загальних зборів відділення (філії), в тексті якого візьмуть на себе зобов'язання поширювати діяльність благодійної організації у своєму регіоні, в тому числі й через зареєстроване в установленому порядку відділення або філію благодійної організації. Підписи учасників цієї ініціативної групи з регіону не потребують нотаріального чи іншого аналогічного посвідчення. Проблему з поширенням діяльності благодійної організації на більшість регіонів України та за кордоном можна вирішити й шляхом надання спеціальних представницьких повноважень окремим фізичним особам, які постійно мешкають у регіонах. Однак слід мати на увазі, що на етапі реєстрації благодійної організації такі фізичні особи мають подати до реєструючого органу нотаріально посвідчену заяву, в якій вони погоджуються бути представником благодійної організації у своєму регіоні[4].