Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"

– прийняття рішень про інформування правоохоронних органів, визначених законодавством України, про фінансові операції, щодо яких є підозри, що вони пов’язані, мають відношення або призначені для фінансування тероризму;

– здійснення перевірок діяльності будь-якого підрозділу банку (філії) та їх працівників щодо дотримання ними Правил внутрішнього фінансового моніторингу та виконання програм здійснення фінансового моніторингу;

– право доступу до всіх приміщень, документів, засобів телекомунікацій;

– залучення будь-яких працівників банку (філії) до проведення заходів із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та здійснення перевірок з цих питань;

– одержання пояснень від працівників банку (філії) незалежно від займаних ними посад з питань здійснення фінансового моніторингу;

– прийняття рішення про надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Уповноваженого органу та відповідних правоохоронних органів.

В Україні малий та середній бізнес здійснює значний вплив на розвиток країни. Відіграючи вагому роль у її суспільно-економічному зростанні, підприємства цього сектору на сьогодні потребують комплексного обслуговування та банківських послуг нового рівня для задоволення своїх фінансових потреб. Для малого та середнього підприємництва банк – це не лише джерело фінансування бізнесу, а й стабільний фінансовий партнер, який надає можливість отримати додаткові прибутки від тимчасово вільних коштів, допомагає керувати фінансовими потоками та економити час.

Розуміючи ці потреби, Ощадбанк уже багато років поспіль використовує найсучасніші технології в обслуговуванні бізнесу. Проаналізувавши потреби малого та середнього бізнесу, в 2007 році банк запропонував не лише нові кредитні продукти, зокрема кредитування комерційного автотранспорту, а й комплексне обслуговування поточних рахунків – тарифні пакети для малого та середнього бізнесу. Спеціалісти Ощадбанку розуміють, що підтримка малого бізнесу полягає не лише в суто банківському обслуговуванні успішного бізнесу, а й у створенні сприятливих умов на самому початку заснування власної спраги. Таким чином, кредит на придбання комерційного автотранспорту розрахований також на людей, які бажають займатися підприємницькою діяльністю, мають стабільний дохід і прагнуть відкрити свою справу з метою отримання додаткового прибутку.

Разом зі швидким зростанням економіки і появою нових фінансових інструментів малий та середній бізнес має бути більш обізнаним у фінансових питаннях. Якщо великі корпорації можуть скористатися порадами консалтингових компаній, то представники цього сектору покладаються лише на власні знання та досвід. Враховуючи це, Ощадбанк прагне стати фінансовим помічником для підприємця незалежно від того, чи є він клієнтом банку, чи ні.


2.4.1 Методики обчислення показників фінансової діяльності

Для оцінки доходів та видатків необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриманої їм за період, із наступним поділом її на види доходів, що надійшли від проведення різноманітних видів банківських операцій.

Валові доходи банку прийнято розділяти на процентні і непроцентні.

До процентних доходів банку відносяться:

– нараховані й отримані відсотки по позичках у гривневому виразі;

– нараховані й отримані відсотки по позичках в іноземній валюті.

Структура процентних доходів банку може бути подана також у вигляді:

– процентних доходів, отриманих по міжбанківських позичках;

– процентних доходів, що надійшли по комерційних позичках.

Непроцентні доходи складають:

– доходи від інвестиційної діяльності (дивіденди по цінних паперах, доходи від участі в спільній діяльності підприємств і організації й ін.);

– доходи від валютних операцій;

– доходи від отриманих комісій і штрафів;

– інші доходи.

Також доходи можна розділити на банківські і небанківські.

Банківські доходи – це ті, що безпосередньо пов’язані з банківською діяльністю.

Небанківські – ті, які не відносяться до основної банківської діяльності, але забезпечують її здійснення.

При оцінці доходів банку визначається питома вага кожного виду доходу в їхній загальній сумі або відповідній групі доходів.

Динаміка дохідних статей може порівнюватися з попередніми періодами, у тому числі і по кварталах.

Стабільний і ритмічний приріст доходів банку свідчить про його нормальну роботу і про кваліфіковане управління.

Після проведення оцінки структури доходів банку по укрупнених статтях варто більш детально вивчити структуру доходів, що формують укрупнену статтю, що займає найбільшу питома вагу в загальному обсязі доходів [12, 58].

Аналізуючи одночасно доходи конкретного банки і динаміку структури активу балансу, можемо зробити висновок, що не всі активи банку приносять йому адекватний прибуток. Це відноситься до активів, що звичайно не приносять доходу (наприклад, кошти в касі і на кореспондентському рахунку, резерви в НБУ і власні основні засоби), а також до таких активів, як цінні папери й інші права участі, придбані банком і нематеріальні активи. Це означає, що якість спільних проектів, придбаних цінних паперів і нематеріальних активів є вкрай невисокою.

Отже, доход комерційних банків залежить від норми прибутку по позичкових і інвестиційних операціях, розміру комісійних платежів, стягнутих банком за послуги, а також від суми і структури активів.

Доходність банка є результатом оптимальної структури його балансу як у частині активів, так і пасивів, цільової спрямованості в діяльності банківського персоналу в цьому напрямку. Іншими важливими умовами забезпечення доходності банка є раціоналізація структури видатків і доходів, розрахунки процентної маржу і виявлення тенденцій у доходності позичкових операцій, планування мінімальної дохідної маржі для прогнозування орієнтованого рівня відсотків по активних і пасивних операціях. Умовою доходності банківської діяльності безумовно є підтримка ліквідності, управління банківськими ризиками, їхня мінімізація.

Оцінка витрат банка здійснюється по тієї ж схемі, що й оцінка його доходів. Валові витрати банку можна розділити на процентні і непроцентні.

Процентні витрати складають:

– нараховані і сплачені відсотки в гривнях;

– нараховані і сплачені відсотки у валюті.

До непроцентних витрат відносять:

– операційні витрати:

– сплачені комісійні по послугах і кореспондентських відносинах;

– витрати по операціях із цінними паперами;

– витрати по операціях на валютному ринку;

– витрати по забезпеченню функціонування банку:

– витрати на утримання апарата управління;

– господарські витрати;

– інші витрати:

– штрафи, пені, неустойки сплачені;

– відсотки і комісійні минулого років і т. д.

Найбільше значними статтями операційних витрат банку традиційно є витрати:

– по виплаті відсотків по поточних і строкових вкладах;

– пов'язані з виплатою комісійних іншим банкам і іншим фінансово – кредитним заснуванням за надані послуги;

– по утриманню й експлуатації будинків і устаткування;

– на заробітну плату персоналу;

– на створення спеціальних резервів.

У останні роки спостерігається зріст питомої ваги видатків на виплату відсотків по вкладах клієнтів. Це пояснюється, по-перше, підвищенням рівня процентних ставок по депозитах у результаті посилення конкурентної боротьби і, по-друге, збільшенням питомої ваги депозитних рахунків у загальній сумі притягнутих коштів.

Банки, що виконують міжнародні розрахункові операції, сплачують комісійні банку, що виконує доручення на здійснення операцій (акредитивних, інкасових і ін.). Але кінцевим платником виступає клієнт банку, із доручення якого проведена операція. Банк у повному обсязі списує з його рахунку сплачену їм комісію [14, 87].

Видатки банку на утримання й експлуатацію будинків і устаткування, оплату персоналу і соціальні посібники носять щодо постійний характер. Їхня питома вага в загальній сумі видатків банку дуже значний.

Визначена частина коштів банка витрачається на створення резервів. Інші видатки в рахунку прибутків і збитків банку показуються по статті «Інші операційні видатки». Це внески, видатки на рекламу, інвентар і матеріали, на оплату послуг аудиторських фірм, судові і транспортні витрати, а також деякі види податків. Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).

Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов» язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок йго вилучення чи розподілу власниками);

Особлива увага заслуговує оцінка двох груп статей: видатки, пов'язані з забезпеченням функціонування банку (особливо адміністративно-господарські) і видатки, пов'язані з підвищенням ризикованості банківської діяльності (створення обов'язкових і інших страхових резервів).

Ефективна ставка відсотка застосовується для:

– обчислення величини амортизації дисконту (премії) за звітний період;

– оцінки зменшення корисності через розрахунок суми очікуваного відшкодування для цінних паперів, що обліковуються за амортизованою собівартістю;

– визнання процентних доходів/витрат.

Нарахування доходів та витрат поточного періоду здійснюється в кінці кожного місяця за кожною операцією (договором) окремо. Облік доходів та витрат, отриманих у поточному місяці, до дати нарахування може здійснюватися в момент їх надходження (сплати), касовим методом або нарахуванням у момент сплати.

Нарахування процентних доходів (витрат), амортизація дисконту (премії) за фінансовими активами або фінансовими зобов’язаннями в іноземній валюті здійснюється в тій валюті, в якій обліковується пов’язаний з ними фінансовий актив або фінансове зобов’язання.