Дніпропетровський національний університет
Коршунов Віталій Олегович
УДК 323.28
ПОЛІТИЧНИЙ ТЕРОРИЗМ:
ІНФОРМАЦІЙНІ МЕТОДИ БОРОТЬБИ
Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук
Дніпропетровськ – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі політології Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор політичних наук, професор
Примуш Микола Васильович,
Донецькій національний університет,
завідувач кафедри політології
Офіційні опоненти:доктор філософських наук, професор
Остроухов Володимир Васильович,
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій,
завідувач кафедри соціальних технологій
кандидат політичних наук
Половко Олена Олексіївна,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
асистент кафедри політології
Захист відбудеться 6 червня 2008 року о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.08 Дніпропетровського національного університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пл. Т.Г. Шевченка, 1 (парк ім. Т.Г. Шевченка), Палац студентів ДНУ, к. 30.
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8.
Автореферат розісланий 5 травня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат філософських наук, доцент С.В.Ставченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження викликана все більш зростаючою загрозою впливу політичного тероризму на внутрішню політику держав і міжнародні відносини в цілому. Сьогодні тероризм перетворився на політичний суб’єкт, який безумовно враховується при формуванні міждержавних відносин та основ світової безпеки. Він характеризується великим впливом на громадську думку, а відтак і на суспільну свідомість, що перетворює терористів на впливових політичних акторів.
Тероризм, як і будь-який вид людської діяльності, еволюціонує. Відтак, якщо раніше терористи ставили на меті, в першу чергу, зміну окремих дій уряду завдяки вбивству політичних діячів, то тепер терористи формулюють завдання впливу на суспільство в цілому з метою зміни політики уряду. Таким чином, суспільство стає головним об’єктом діяльності терористів.
На сьогоднішній день склалася ситуація, коли терористичні організації довели, що для ефективних дій і досягнення перемоги, яка втілюється в отримання впливу на владу супротивника, не обов’язково мати потужні збройні сили або найновішу зброю. Відтак збільшення витрат держав виключно на власний військово-оборонний комплекс у більшості випадків набуває неефективного характеру, оскільки вони не можуть гарантувати безпеки власних громадян на власній території.
Таким чином, якщо війни четвертого покоління (Друга світова війна) або п’ятого покоління (війна в Афганістані або в Іраку) велися за таких умов, коли ворог хоча б приблизно міг бути оцінений за показниками військової могутності і локалізований, то терористи вивели війну на наступний рівень розвитку – асиметричних насильницьких дій та величезного інформаційного резонансу.
Сьогодні, в залежності від політичних цілей терористів, театром терористичної активності стає весь світ, механізмом терористичних дій – насильство відносно цивільних мешканців, його головним об’єктом – суспільство та громадська думка, а основним засобом донесення вимог, погроз та підтримки інтересу – засоби масової інформації.
Відтак, вдосконалення інформаційних методів боротьби з політичним тероризмом стає більш актуальним, ніж ескалація виключно військового протистояння з ним.
В Україні, попри те, що країна майже не підпадає під терористичні атаки і не зустрічається з тероризмом безпосередньо, дослідженню інформаційних методів протидії тероризму необхідно набувати системного характеру. Це пов’язано з тим, що Україна є активним членом міжнародного співтовариства, здійснює співпрацю, в тому числі в військово-інформаційній сфері, як в напрямку поглибленого співробітництва з ООН та Північноатлантичним альянсом, так і з державами СНД.
Крім того, не слід випускати з уваги територію потенційної міжетнічної напруги та можливої активізації діяльності терористичних угрупувань – Автономну республіку Крим, де зараз існує складна політико-етнічна ситуація, що гальванізується економічними (земельні питання), етнічними (актуалізація інтересів татарського населення) та зовнішньополітичними (перебування збройних сил Російської Федерації) факторами.
Всі вищеназвані аспекти роблять дослідження інформаційної протидії тероризму надзвичайно актуальним і необхідним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему даного дисертаційного дослідження затверджено Вченою Радою Донецького національного університету. Дисертаційне дослідження пов’язано з розробкою наукової теми «Громадська думка як об’єкт соціологічного дослідження», що здійснює кафедра політології Донецького національного університету.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження політичного тероризму як суб’єкта сучасного політичного життя і складової інформаційного суспільства та розробка комплексу інформаційних методів боротьби з тероризмом.
Реалізація поставленої мети дослідження зумовила необхідність розв’язання наступних завдань:
- розкрити сутність феномену політичного тероризму, з’ясувавши теоретико-методологічні його аспекти;
- розкрити і проаналізувати психологічну та ідеологічну складову політичного тероризму;
- виявити і навести основні тенденції політичного тероризму у інформаційному суспільстві та зробити аналіз світового досвіду у інформаційній війні проти нього;
- з’ясувати місце і роль інформаційних технологій у терористичній і контр-терористичній діяльності та розкрити роль засобів масової інформації у боротьбі з тероризмом;
- дослідити особливості політико-правового регулювання боротьби з тероризмом;
- розробити принципи оптимізації інформаційних методів боротьби з політичним тероризмом та запропонувати політико-правові шляхи вдосконалення інформаційної протидії тероризму в Україні.
Об’єктом дослідження є сучасний політичний тероризм та засоби масової інформації у контексті боротьби з ним.
Предметом дослідження є інформаційна складова політичному тероризму, а також комплекс інформаційних методів протидії йому.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань в роботі був використаний комплекс методів наукового пошуку. Зокрема, семантичний метод - для визначення терміну «тероризм», історичний та проблемно-хронологічний - для з’ясування виникнення тероризму, а також для розгляду динаміки його розвитку, порівняльний - для відмежування поняття тероризму від суміжних понять, порівняльного аналізу діяльності терористичних організацій з метою виведення спільних ознак тероризму.
Системний підхід став ефективним в аналізі інформаційної складової терористичної активності, а також антитерористичної політики держав, а біхевіористський метод - у виявленні комплексу суб’єктивних реакцій влади, засобів масової інформації та суспільства на терористичні дії з метою напрацювання оптимальної моделі інформаційної протидії тероризму.
Наукова новизнаотриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в аналізі сучасного політичного тероризму як складової інформаційного суспільства та розробці комплексу інформаційних та політико-правових заходів боротьби з ним.
Наукова новизна конкретизується у наступних положеннях:
- встановлено, що політичний тероризм сьогодні став невід’ємною складовою інформаційного суспільства, здатний еволюціонувати і пристосовуватися до умов сучасного світу, в якому боротьба з тероризмом в інформаційній сфері ще не придбала системного та всеосяжного характеру, адекватного складній соціально-політичній природі тероризму і ступеню його погрози;
- уточнено термін «тероризм», - запропоновано під тероризмом розуміти не тільки суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей, але й вчинення значних матеріальних збитків чи настанні інших суспільно небезпечних наслідків, що здійснюються з метою порушення громадської безпеки;
- з’ясована ключова роль інформації в еволюціонуванні сучасного політичного тероризму, яка полягає у тому, що сьогодні терористичні акти розраховані, в першу чергу, не на завдання матеріальних збитків і загрозу життю й здоров’ю людей, а на спричинення інформаційно-психологічного шоку, вплив якого на населення створює сприятливу ситуацію для досягнення терористами своїх цілей;
- виведена формула, за якою здійснюється терористична діяльність в сучасному інформаційному суспільстві, що зводиться до такого алгоритму: насильство проти мирних людей, з обов’язковою систематичною демонстрацією катастрофічних результатів терору через засоби масової інформації суспільству – і, через громадську думку, як через передавальний механізм, - лідерам країн, - для подальшого пред’явлення через ті ж ЗМІ суспільству і владі мотивів терору та умов його припинення;
- зроблений комплексний аналіз інформаційної складової політичного тероризму та запропонований комплекс методів щодо інформаційної боротьби з ним, які полягають у поєднанні: по-перше, державної політики в сфері інформації, комунікації з громадянами та взаємодії з засобами масової інформації, по-друге, практичної діяльності самих засобів масової інформації та особисто журналістів щодо підходів у висвітленні терористичної активності, по-третє, політико-правовому регулюванні обігу інформації щодо боротьби з політичним тероризмом безпосередньо в державі та в міжнародному співтоваристві;