Смекни!
smekni.com

Облік кредитних операцій (стр. 3 из 6)

Тому з позицій стратегічного розвитку своєчасна виплата коштів, нарахованих у складі поточної кредиторської заборгованості, приносить підприємству більше економічних переваг, чим свідома затримка цих виплат.

Організація розрахунків з постачальниками і підрядниками повинна забезпечити:

- своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками і підрядниками;

- попередження прострочення кредиторської заборгованості.

Кредиторська заборгованості підприємства виникає внаслідок безготівкових розрахунків з покупцями, підрядчиками, фінансовими органами, робітниками, службовцями, органами соціального страхування, депонентами, підзвітними особами, тощо. Виникнення кредиторської заборгованості обумовлено не співпаданням моменту відвантаження готової продукції, виконання робіт, послуг, одержання товарно-матеріальних цінностей, нарахування зарплати і платежів з моментом їх оплати. Значні розміри кредиторської заборгованості призводять до перерозподілу обігових коштів.

Кредиторська заборгованість - це результат важкого фінансового становища підприємства через брак коштів, затримку платежів різними організаціями і особами.

1.2 Нормативно-законодавче регулювання обліку кредитних операцій

Правові засади організації грошових розрахунків в господарстві України визначені в законах “Про банки та банківську діяльність”, в нормативних документах Національного банку України, Положеннях та стандартах бухгалтерського обліку.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року із змінами. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. В ньому подається визначення ряду термінів, сфери дії, цілі, принципи обліку тощо. Так мета ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Основи нової системи бухгалтерського обліку закладені в Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та конкретизовані у відповідних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Розглянувши більш загальні і широкі нормативно-правові акти України, перейдемо до Законів, Постанов, Інструкцій, Стандартів стосовно бухгалтерського обліку взагалі і фінансових результатів зокрема.

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 10 грудня 2000 року, який є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних і фізичних осіб перед бюджетами, державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплата пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року із змінами і доповненнями. Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 року. Господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Закон визначає ряд термінів, платників податку, порядок оподаткування, поняття валового доходу і валових витрат, амортизації тощо.

Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов‘язань та господарських операцій підприємств і організацій». Затверджена Наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.99 № 291. Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов‘язань та фактах фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб.

Більш спеціалізованою правовою основою для бухгалтера є положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які затверджуються наказом Міністерством фінансів України.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31січня 2000 р. N 237 із змінами і доповненнями).

Це положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у Фінансовій звітності.

2. Облік кредитних операцій

2.1 Облік довгострокових позик

Кредит забезпечує трансформацію вільних коштів у позиковий капітал і виражає відносини, які називаються кредитними. Системність цих відносин дозволяє охарактеризувати процес надання кредиту та залучення кредитних ресурсів на необхідні цілі кредитування, та структуровано підійти до управління кредитним процесом.

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником в письмовій формі.

У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати в розпорядження позичальника на визначений період деяку суму грошей, а позичальник, в свою чергу, бере на себе наступні зобов'язання:

1. використовувати позичені кошти на умовах і в цілях, визначених угодою;

2. платити всі збори у зв'язку з виданим кредитом;

3. повернути основну суму боргу і відсотки в узгоджений період часу.

Кредитний договір повинен містити наступні положення:

1. визначення сторін угоди та основні зобов'язання цих сторін, тобто зобов'язання банку надавати грошові кошти в розпорядження позичальника, і зобов'язання позичальника повернути суму з відсотками;

2. сума позики;

3. графік повернення позики;

4. розмір процентної ставки і обставини, за яких вона може бути змінена;

5. сума комісійних по виданій позиці;

6. належні банку виплати у зв'язку з використанням позики і забезпечення цього кредиту заставою;

7. умови використання кредиту позичальником;

8. строк виплати позики;

9. зобов'язання позичальника надавати банку інформацію та документи про його фінансовий стан.

Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов'язанням, ведеться на рахунку 50 "Довгострокові позики".

Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів.

По кредиту рахунку 50 "Довгострокові позики" відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), по дебету - погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.

Рахунок 50 "Довгострокові позики" має такі субрахунки:

501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті";

502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті";

503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті";

504 '' Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті";

505 "Інші довгострокові позики в національній валюті";

506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті".

На субрахунках 501, 502 відображаються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит відповідно в національній та іноземній валюті.

На субрахунках 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено, відповідно в національній та іноземній валюті.

На субрахунках 505, 506 відображаються суми довгострокової заборгованості щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), відповідно в національній та іноземній валюті.

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позики) (рис. 2.1).

Рис. 2.1 - Приклад організації аналітичного обліку по рахунку 50 "Довгострокові позики"

Аналітичний облік кредитних (позикових) коштів ведеться за кредитовою ознакою у Журналі-ордері № 4, при спрощеній формі обліку у Відомості № В-4, при журнальній формі - у Журналі 2 за кредитом рахунків 50 та 60.

При відображенні в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з довгостроковими позиками, необхідно враховувати наступні правила:

1. суми відсотків за користування кредитом списуються на субрахунок 792 "Результат фінансових операцій" з субрахунку 951 "Відсотки за кредит";

2. частина довгострокового зобов'язання, яка підлягає погашенню в терміни до 12-ти місяців, списується на рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями".

Типові проводки по рахунку 50 "Довгострокові позики" представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Бухгалтерські проводки з обліку довгострокових позик