-Таблиця 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів";
-Таблиця 2 "Розрахунок амортизаційних відрахувань";
-Таблиця 3 "Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат";
-Таблиця 4 "Прибуток від продажу землі";
-Таблиця 5 "Витрати зі страхування".
Показник приросту (убутку) балансової вартості запасів та МШП на складах, у незавершеному виробництві, залишках готової продукції та роздрібній торгівлі, розрахований згідно з п. 5.9 Закону про прибуток, відображається в рядках 01.2 (приріст) чи 04.2 (убуток) Декларації. Однак перед цим необхідно розрахувати величину приросту (убутку) балансової вартості запасів за відповідний період у таблиці 1 додатка К1/1.
Показник, який переноситься у Декларацію, міститься у рядку А колонки 6. Так, якщо такий показник виявиться від’ємним, це означатиме приріст запасів, розмір якого переноситься до рядка 01.2 Декларації без знака "-". Якщо ж показник рядка А колонки 6 виявиться додатним (убуток запасів), він переноситься до рядка 04.2 Декларації, а в рядку 01.2 ставиться прочерк.
Необхідно звернути увагу, що не всі запаси, які перебувають на складах підприємства на кінець звітного періоду, підлягають перерахунку. Дія п. 5.9 Закону про прибуток не поширюється на:
-Запаси, вартість яких при придбанні не була віднесена до валових витрат підприємства (в тому числі безоплатно отримані запаси);
-Запаси, які зберігаються на складах підприємства, але не належать такому підприємству: товари, прийняті на відповідальне зберігання, комісію, схов тощо;
-Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з балансу) підприємством-продавцем;
-Різницю у балансовій вартості товарів, що виникла внаслідок до оцінки чи уцінки запасів у бухгалтерському обліку;
-Суми торговельних націнок у роздрібній торгівлі.
Аудитору необхідно звернути увагу, що оскільки у колонці 3 таблиці 1 відображається балансова вартість запасів на початок звітного року, то у деклараціях усіх звітних періодів відповідного року вона є однаковою.
Показник колонки 5 таблиці 1 визначається за даними бухгалтерського обліку з урахуванням запасів, вартість яких була віднесена до валових витрат.
Слід врахувати, що показники колонки 3 і колонки 5 відображають вартість запасів на певну дату, а тому вони не можуть розраховуватися наростаючим підсумком.
П. 5.9 вимагає включити до розрахунку приросту\убутку ТМЦ тільки ті активи, витрати на придбання яких раніше були включені до валових витрат, а потім ці ТМЦ використані в інших цілях.
З 2006 року таблиця доповнена також рядком А7, у якому відображаються малоцінні необоротні активи вартістю менше 1000 грн., приріст (убуток) яких підприємство повинне вести відповідно до норм п. 5.9 Закону про прибуток. Додалася і таблиця вибору методів оцінки убутку запасів, в якій підприємство повинне проставляти вибраний один із п’яти можливих методів. Необхідно звернути увагу, що підприємство вибирає метод самостійно і не може змінювати його протягом календарного року.
У таблиці 2 "Розрахунок амортизаційних відрахувань" додатка К1/1 на підставі даних податкового обліку основних фондів відображається сума амортизаційних відрахувань за розрахунковий квартал і наростаючим підсумком з початку року. Перший показник наводиться з метою контролю за правильністю арифметичних розрахунків, оскільки до самої декларації переноситься підсумкова сума амортизації з початку року. Порядок розрахунку амортизації основних фондів детально викладений у п. 8.3, нематеріальних активів – у п.п. 8.3.9 закону про прибуток.
Таблиця 2 побудована відповідно до вимог, згідно з якими бухгалтери зобов’язані вести облік амортизації за різними групами основних засобів – "старих" (які були придбані до 1 січня 2004 року, виготовлених до цієї дати, але придбаних після 01.01.2004 р., а також старих ОФ, придбаних після 01.01.2004 р.) і "нових". Застосовуючи відповідні ставки амортизації до вартості кожної з груп. Це дозволяє побачити реальну картину нарахування амортизації за всіма групами і перевірити арифметичну правильність такого нарахування. Нагадаємо також, що пп.. 8.6.1 закону про прибуток передбачено, що платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, які не перевищують норм, визначених цим підпунктом. У зв’язку з цим розрахунок амортизаційних відрахувань (таблиця 2 додатка К1/1) доповнений рядками Б5-Б8 для відображення балансової вартості та сум амортизації за основними фондами, щодо яких прийнято рішення про застосування інших (менших) норм амортизації.
У таблиці 3 "Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат" додатка К1/1 платники відображають витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів і віднесені до валових у межах ліміту, установленого пп.. 8.7.1 Закону про прибуток. У цьому контексті слід звернути увагу на особливості податкового обліку вартості запасів, використаних для поліпшення основних фондів. Так, вартість матеріальних цінностей, яку в разі їх отримання було включено до складу валових витрат, використаних на поліпшення основних фондів у повній сумі, виключається з розрахунку приросту (збитку) запасів за відповідним рядком колонки 4 таблиці 1 додатка К1/1. після цього вартість таких запасів відображається в табл. 3 додатка К1/1 у складі фактичних витрат на поліпшення основних фондів (колонки 5-8). У межах суми ліміту таких витрат на звітний рік, що відображається в колонці 4 таблиці 3 додатка К1/1, її буде включено до складу валових витрат.
Необхідно також пам’ятати, що обов’язковою умовою, що дозволяє визнати витрати на ремонт або модернізацію поліпшенням, є наявність відповідного наказу керівника.
У таблиці 4 "Прибуток від продажу землі" окремо розшифровуються доходи/витрати за операціями купівлі-продажу землі. Це обумовлено особливими правилами обліку таких операцій, передбаченими п. 8.9 закону про прибуток.
У таблиці 5 "Витрати зі страхування" розшифровується рядок 4.12, тобто інші суми витрат на страхування, які поділяються на суми витрат за обов’язковими видами страхування і за іншими видами страхування, які включаються до складу валових витрат з урахуванням обмежень, встановлених пп. 5.4.6 закону про прибуток (не більше 5% валових витрат за звітний податковий період наростаючим підсумком з початку року.
Квартальний додаток К1/2 пов’язаний із рядками 04.10 та 07 Декларації і складається з трьох таблиць:
-Таблиця 1 "розрахунок амортизації витрат, пов’язаних із видобутком корисних копалин";
-Таблиця 2 "Витрати на поліпшення нафтогазових свердловин, що включаються до складу валових витрат";
-Таблиця 3 "Довідкові відомості (у розрізі окремого родовища, окремої шахти, свердловини, крім нафтогазової)".
Додаток К1/2 стосується тільки підприємств, що ведуть розвідку, освоєння, використання родовищ корисних копалин. Облік амортизації витрат, пов’язаних з видобутком нафти і газу, а також поліпшенням таких родовищ ведеться в розрізі свердловин. Регулюється це питання п. 9.5 Закону про прибуток.
Квартальний додаток К2 пов’язаний із рядками 01.3 та о4.7 декларацій складається із двох таблиць:
-Таблиця 1 "Доходи та витрати, пов’язані із виконанням довгострокових договорів";
-Таблиця 2 "додаткова інформація".
Платник податків може розраховувати податок на прибуток за правилами довгострокових контрактів, установлених п. 7.10 закону про прибуток. Але перед цим потрібно переконатися у відповідності умов конкретного договору наведеним у законі критеріям визнання його довгостроковим (пп.. 7.10.2 Закону).
Таблиця 1 додатка К2 є розрахунковою.
Додаток К3 пов’язаний із рядком 01.4 декларації і складається із однієї таблиці: "Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами".
Квартальний додаток К4 пов'язаний із рядками 02.3,05.3 та 23 Декларації складається з однієї таблиці: "Урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості".
У цьому додатку зазначається сума збільшення валового доходу (рядку 02.3), а також сума збільшення валових витрат (рядку 05.3), які пов'язані з урегулюванням сумнівної (безнадійної) заборгованості. За наявності зазначається також і пеня, нарахована у зв'язку з урегулюванням сумнівної безнадійної) заборгованості (рядок 23).
Особливість подання зазначеного додатка — надання поряд із самим додатком первинних документів, які підтверджують наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості.
Щоправда, законодавчо не встановлено складу документів, які слід подавати. На наш погляд, було б коректніше подавати не тільки або не стільки документи, що підтверджують виникнення заборгованості, скільки документи, що свідчать про її наявність на останню дату періоду, за який подається Декларація. Тому поряд із накладними та актами бажано подати ще й акти звіряння взаєморозрахунків на дату закінчення податкового періоду.
Квартальний додаток К5 пов'язаний із рядком 10 Декларації і складається із двох таблиць:
—таблиця 1 "Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування";
— таблиця 2 "Підстави для застосування пільги".
Цей додаток призначений для розкриття інформації про застосування платником податку пільг, передбачених чинним законодавством з податку на прибуток. Варто зауважити, що сума, яка є підсумковим показником додатка К5 (рядок 10), зменшує в Декларації показник прибутку, що підлягає оподаткуванню, її не слід плутати з прибутком, що оподатковується за пільговою ставкою та відображається в рядках 11.2,12.2 Декларації.
Пільги з податку на прибуток зустрічаються в різних статтях Закону про прибуток. Узагальнені вони в Довіднику пільг, наданих чинним законодавством юридичним особам при сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів, який регулярно поновлюється ДПАУ. Варто мати на увазі, що якщо окремі види доходів не були включені до складу валових відповідно до вимог Закону про прибуток, вони не відображаються в додатку К5, або, якщо певні витрати не були віднесені до валових, вони не повинні фігурувати в цьому додатку. Інакше кажучи, витрати, здійснені за рахунок прибутку, не декларуються.