Смекни!
smekni.com

Соціальне середовище та соціалізація особистості (стр. 12 из 14)

Добре проводити цю вправу на природі перед купанням і всім разом відмивати один одного.

«Дизайнери»

Для гри необхідні тюбики губної помади. Грати можна всією родиною із друзями дитини. Кожний одержує по тюбику і йому дозволяється підійти до будь-якого учасника і «красити» його обличчя, руки, ноги. У результаті гри ви побачите зовсім інших гравців.

Стежте, щоб «прикрашали» всіх, не забу­вайте дозволяти «прикрашати» себе. Порада: після гри добре відмийтеся.

«Маски»

Мінімальна кількість учасників - 2, але чим більше, тим цікавіша й корисніша гра. Необхідна фарба і папір, липка стрічка. На папері малюють страшні маски, потім кожен учасник примірює собі кожну, залишається в ній якийсь час, можна потанцювати «дикі танці», побігати, поганятися один за одним. Потім відбувається ритуал зняття масок, усі беруться за руки, усміхаються один одному, можна плавно потанцювати.

Порада: щоб закріпити маски на обличчі, краще використовувати липку стрічку або пластир.

«Розкажи про свій страх» .

Мінімальна кількість учасників - 2, чим більше, тим продуктивніша вправа. У тісному довірчому колі дорослий розповідає про дитя­чі страхи: «А от коли я був таким, як ти, то...» Потім ставить запитання: «А у вас було таке? », «Хто чого боїться?» Діти за бажанням розпо­відають про ситуації, коли їм було страшно.

Ведучий щоразу просить піднести руку тих, в кого було щось схоже.

Застереження: стежите, щоб сюжети роз­повідей були несхожими, обговоріть усі мож­ливі дитячі страхи: темряви, самітності, смер­ті, чужих людей, тварин, злих казкових геро­їв тощо.


Додаток №3

ІГРИ І ВПРАВИ НА ЗНИЖЕННЯ АГРЕСІЇ ТА ОСЛАБЛЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ

«Іди, злість, іди!»

Гравці лягають на килим по колу. Між ними подушки. Закривши очі, вони починають бити ногами по підлозі, а руками по подушках з голо­сним лементом: «Іди, злість, іди!» Вправа про­довжується 3 хвилини, потім учасники по команді дорослого лягають у позу «зірки», широко розсунувши ноги і руки, і спокійно лежать, слухаючи музику 3 хвилини.

Застереження: стежите, щоб, вдаряючи руками по подушці, діти не били по руках сусіда.

МЕТОДИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ТА ЗНЯТТЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО НАПРУЖЕННЯ В ДІТЕЙ

«Прокидайся, третє око!» (для дітей з 5 років)

«Людина бачить не тільки очима. Мудрість і розум, витримка і спокій можуть прокину­тися у твоєму третьому оці. Витягни вказів­ний палець, напруж його і поклади на чоло між бровами над носом. Тут твоє третє око, око мудрості. Промасажуй цю точку, примовляючи: «Прокидайся, третє око, прокидайся, третє око...» (6-10 разів).

«Скинь утому»

«Підведися, розстав широко ноги, зігни їх у колінах, зігни тіло і вільно опусти руки, розправ пальці, схили голову до грудей, від­крий рот. Злегка покачайся в боки, вперед, назад. А зараз різко трусни головою, руками, ногами, тілом. Ти струсив всю втому, повто­ри ще».

«Заряд бадьорості» «Сядь вільно. Витягни вперед руки і при­готуй два пальчики: великий і вказівний. Візьмися ними за кінчики вух один зверху, інший знизу вушка. Промасажуй вушка: «Вушка, вушка чують все!» (10 разів в одну сторону і 10 - в іншу). А тепер опусти руки. Приготуй вказівний палець, витягни руку і постав його між бровами над носом. Промасажуй цю точку зі словами: «Прокидайся, третє око!» Склади пальці рук у жменьку, зна­йди внизу шиї ямку, поклади туди руку з словами: «Я дихаю, дихаю, дихаю!» - промасажуй ямку 10 разів в одну сторону і 10 разів в іншу. Молодець! Ти бачиш, чуєш, відчуваєш!»

Застереження: дорослий стежить за силою натиску на важливі точки життєдіяль­ності і правильністю знаходження точок.

«Дихай і думай красиво»

«Коли ти хвилюєшся, спробуй красиво і спокійно дихати. Заплющ очі, глибоко вдих­ни і подумки скажи:

- скажи: «Я - птах», - видихни, вдихни;

- скажи: «Я - камінь» - видихни, вдихни;

- скажи: «Я - квітка» - видихни, вдихни;

- скажи: «Я спокійний» - видихни. Ти справді заспокоїшся».

«Врятуй пташеня»

Уяви, що в тебе в руках маленьке безпо­мічне пташеня. Витягни руки долонями вверх. А тепер зігрій його, повільно, по одному паль­чику склади долоні, сховай в них пташеня, подихай на нього, зігріваючи своїм рівним, спокійним подихом, приклади долоні до своїх грудей, віддай пташеняті доброту свого серця і подиху. А тепер розкрій долоні і ти побачиш, що пташеня радісно злетіло, посміхнися йому і не сумуй, він ще прилетить до тебе!»

«Зламана лялька»

Іноді іграшки ламаються, але їм можна допомогти. Зобрази ляльку, у якої обірвалися мотузочки, що тримають голову, шию, руки, тіло, ноги. Вона вся «розбовталася», з нею не хочуть гратися, потруси всіма розламаними частинами одночасно. А зараз збирай моту­зочки - повільно, обережно з'єднай голову і шию, випрями їх, тепер розправ плечі й закріпи руки, подихай рівно і глибоко - і на місці буде тулуб, випрями ноги. Усе - ти сам пола­годив ляльку тепер вона знову красива, з нею всі хочуть гратися!»


Додаток №4

ВПРАВИ НА РОЗВИТОК УМІННЯ ВІДЧУВАТИ НАСТРІЙ І

СПІВЧУВАТИ ІНШИМ

«Фотографія»

Розгляньте з дитиною свій сімейний аль­бом. Показуючи фотографії її самої і близь­ких, розпитуйте, який настрій був у них при цьому, що вони відчували: подив, переляк, радість, смуток тощо. Там, де дитині складно, допоможіть їй, розкажіть про ситуації, коли було зроблено фотографію. Вправа дає змогу дитині розвивати розуміння почуттів і емо­цій, зміцнює сімейні зв'язки.

«Як ти сьогодні почуваєшся?»(для дітей з 5 років)

Дитині пропонуються картки з зображен­ням різних відтінків настроїв. Вона має вибра­ти ту, яка найбільше схожа на її настрій, на настрій мами, батька, друга, кішки тощо.

«Класифікація почуттів» (для дітей з 5 років)

Дитина розглядає ті самі картки й розкла­дає їх за ознаками:

- які подобаються;

- які не подобаються.

Потім необхідно назвати емоції, зобра­жені на картках, поговорити, чому вона так їх розклала.

Вправа «Ромашка»

Інструкція: 5-6 стільців у центрі. 5-6 стільців у зовнішньому колі - «пелюстки». Учасники розсаджуються по стільцях.

Завдання:

- подивитися один одному в очі;

- учасники говорять один одному про те, що вони бачать в інших (одяг, зачіску, усміш­ку тощо);

- учасники попарно намагаються здо­гадатися і розповісти один одному, якими вони були у дитинстві, відповісти, наскільки це так;

- учасники попарно кажуть, що між ними спільного;

- визначити, чим ми відрізняємося один від одного: інтересами, характером, поведін­кою тощо.

НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ

Подарунок: жестами, мімікою показати, який подарунок «дарують». Усі вгадують, який.

Повідомлення: повідомити жестами, пові­домлення слід вгадати.

Вправа «Передача почуттів»

Усі стають у шеренгу, перший поверта­ється до другого і передає йому мімікою почут­тя (радість, гнів, сум, подив тощо), другий має передати наступному це саме почуття. В останнього запитують, яке почуття він отри­мав, і порівнюють з тим, яке почуття було передано спочатку і як кожний розумів отри­мане ним почуття. (Невербальне спілкування)

Вправа «Інтерв'ю»

Дві групи: 1 - журналісти, що беруть інтерв'ю, 2- кожен вибирає, ким він буде, чию роль візьме (спортсмен, боксер тощо). Він має відповідати на запитання журналістів.

Обговорення: чи легко, спілкуватися від імені іншого ?

Вправа «Спілкування без слів»

Інструкція: вправа виконується мовчки. Учасники стають у два кола обличчям один до одного. Зовнішнє і внутрішнє коло руха­ються в протилежні боки. Ті, що опинилися навпроти один одного, утворюють пару. Ведучий просить їх:

- Заплющте очі і привітайтеся за допо­могою рук.

- Відкрити очі і рухатися далі. Знову по команді утворюються пари, що одержують завдання.

- Покладіть руки на плечі один одному, подивіться протягом хвилини в очі партнеро­ві, посміхніться, відпустіть руки і починайте рухатися далі.

- «Стоп»: помиріться руками.

- Висловте підтримку за допомогою рук.

- Попрощайтеся,

Після вправи учасники обмінюються почуттями.

Вправа «Мої сильні сторони»

Інструкція: усі сідають у коло. Кожен член групи повинен розповісти про свої сильні сто­рони, про те, що він любить, цінує в собі, про те, що дає йому почуття внутрішньої впевне­ності і довіри до себе. Важливо, щоб він не при­меншував своїх переваг, не критикував себе, не говорив про свої помилки і недоліки (ця вправа спрямована на уміння позитивно мис­лити про себе і чітко викладати свої думки).

«Спілкування без слів»

Дітям пропонується сказати щось жестами, уявивши, що вони відділені склом, через яке не проникають звуки. Тему можна запропонувати, наприклад: «Ти забув надягти шапку, а на вулиці дуже холодно», «Принеси мені склянку води, я хочу пити». Після гри з'ясувати, наскільки точно діти зрозуміли один одного.

Гра спрямована на розвиток уміння пере­давати думки і почуття за допомогою міміки і виразних рухів.

«Способи підвищення настрою»

- усміхнутися собі в дзеркало;

- спробувати розсміятися;

- зробити добру справу іншому;

- згадати про щось хороше;

- намалювати собі картинку тощо.

«Психологічний автопортрет»

Діти по черзі намагаються назвати якнай­більше відповідей на запитання: «Хто я? » Для опису себе використовуються характеристики, риси, інтереси і почуття, кожне речення починається із займенника «Я». Наприклад, «Я - дівчинка», «Я - людина, що займається спортом», «Я - хороша людина». Ця гра дає дітям можливість подивитися на себе з боку.

Додаток №5

ЦИКЛ БЕСІД, СПРЯМОВАНИХ НА ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ

ДІТЕЙ

Наприклад, «Кого ми називаємо добрим (чесним, ввічливим тощо)».

Разом з дітьми виробляють правила того, як розвинути в собі ці якості.

Доброта