Смекни!
smekni.com

Облік аналіз і контроль оподаткування прибутку підприємства (стр. 13 из 14)

При забезпеченні оптимальних показників мікроклімату температура внутрішніх поверхонь конструкцій, що обгороджують робочу зону (стін, підлоги, стелі й ін.), або пристроїв (екранів і т.п.), а також температура зовнішніх поверхонь технологічного встаткування або його пристроїв, що обгороджують, перебуває в межах°20-26 С (за винятком поверхонь систем охолодження й опалення приміщень і робочих місць). При температурі поверхонь конструкцій, що обгороджують, нижче або вище температури повітря°22-24 С робочі місця вийдуть від них на відстань не менш 1 м.

Значні коливання температури приводять до зміни робочих характеристик вузлів і пристроїв ПЕОМ. Коливання температури повітря по горизонталі в робочій зоні, а також протягом зміни допускаються до 4°С. Перепад температури повітря по висоті допускається до 3°С.

У холодний період року застосовуються засоби захисту робочих місць від радіаційного охолодження від засклених поверхонь віконних прорізів, у теплий період року від влучення прямих сонячних променів.

Повітря, використовуваний для вентиляції машинних залів ОЦ, очищається від забруднень, у тому числі від пилу й мікроорганізмів, для запобігання ушкодження магнітних голівок, робочих поверхонь дисків, стирання рухливих частин і порушення контактів.

Інтенсивність теплового випромінювання, що діє на працюючих, не повинна перевищувати:

35 Вт/м при опроміненні 50% поверхні тіла й більше;

70 Вт/м - при величині опромінює поверхонь, що, від 25 до 50%;

100 Вт/м2 - при опроміненні не більше 25% поверхні тіла.

Вимоги до методів виміру й контролю показників мікроклімату пред'являються наступні: виміру показників мікроклімату проводяться на початку, середині й кінці холодного й теплого періоду року не менш 3 разів у зміну (на початку, середині й кінці); температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря вимірюють на висоті 1 м від підлоги або робочої площадки при роботах, виконуваних сидячи САнПіН 4086-86.

Вимоги до електробезпечності

Експлуатація обчислювального встаткування, проведення налагоджувальних, профілактичних і ремонтних робіт вимагають строгого виконання ряду організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого й небезпечного впливу електричного струму, електромагнітного поля й статичної електрики Така система організаційних і технічних заходів називається електробезпечністю. У комплексі з вимогами до електробезпечності приміщення пред'являються вимоги до електротехнічних виробів, застосовуваним програмістами на робочому місці. До них ставляться ПЕОМ, принтер, сканер і ін.

Електротехнічні вироби повинні відповідати ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. У них повинні використатися:

- ізоляція струмоведучих частин;

- безпечна напруга в електричних ланцюгах;

- елементи для здійснення захисного заземлення металевих не струмоведучих частин виробу, які можуть виявитися під напругою (при порушенні ізоляції, режиму роботи виробу й т.п.);

- оболонки для запобігання можливості випадкового дотику до струмоведучих частин виробу;

- екрани й інші засоби захисту від небезпечного й шкідливого впливу електромагнітних полів, теплового, оптичного й рентгенівського випромінювання.

Безпечним є змінна напруга, що не перевищує 42 В, і постійна напруга, що не перевищує 110 В. Допускається встановлювати менші значення безпечних напруг.

Припустимі рівні напруженості електростатичних полів установлюються залежно від часу перебування персоналу на робочих місцях відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Гранично припустимий рівень напруженості електростатичних полів установлюється рівним 60 квт/м протягом однієї години. При напруженості електростатичних полів менш 20 квт/м час перебування в електростатичних полях не регламентується.

Припустимі рівні впливу електромагнітного поля (ЕМП) установлюються відповідно до ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Напруженість ЭМП у діапазоні частот 60 кгц-3 Мгц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не перевищує встановлених гранично припустимих рівнів (ППР):

­ по електричній складовій - 50 У/м для частот від 60 кгц дл 3 Мгц;

­ по магнітній складовій - 5 А/м для частот від 60 кгц дл 1,5 Мгц.

Основною особливістю поразки електричним струмом, є те, що травма найчастіше буває комплексної. Проходячи через тіло людини електричний струм, робить різні впливи:

­ біологічне, воно укладуться в здатності струму дратувати й збуджувати живі тканини організму;

­ теплове, полягає в здатності струму викликати опіки;

­ механічне, полягає в здатності струму приводити до розриву тканин;

­ електрохімічне, полягає в здатності струму приводити до електролізу крові.

Основними причинами нещасних випадків від впливу електричного струму є наступні:

­ випадковий дотик або наближення на небезпечну відстань до струмоведучих частин, що перебуває під напругою;

­ поява напруги на металевих конструктивних частинах електроустаткування в результаті ушкодження ізоляції й інших причин;

­ поява напруги на струмоведучих частинах внаслідок помилкового включення установки;

­ виникнення напруги кроку на поверхні землі в результаті замикання проведення на землю.

Основні міри захисту від поразки електричним струмом:

1. забезпечення неприступності струмоведучих частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;

2. усунення небезпеки поразки з появою напруги на корпусах електроустаткування, що досягається захисним відключенням, заземленням, замуленням;

3. захист від випадкового дотику до струмоведучих частин застосуванням кожухів, подвійної ізоляції;

4. застосування спеціальних електрозахисних засобів;

5. організація безпечної експлуатації установок. Електророзетки, що перебувають на робочих місцях, розташовують у важкодоступному місці. Вільні розетки закривають заглушками. Повинні бути дотримані норми, що перешкоджають легкому витягу мережних вилок з розеток;

6. використання спеціального інструмента й засобів індивідуального захисту при проведенні ремонтно-налагоджувальних робіт електроустаткування.

Вибір і обґрунтування заходів щодо поліпшення умов праці

Для поліпшення умов праці пропонується:

для поліпшення температури варто застосовувати кондиціонування або використовувати загально обмінну вентиляцію.

для зменшення рівня шуму використати акустичні засоби захисту (засобу звукоізоляції, звукопоглинання й глушителі шуму)

Розрахунок нових показників інтегральної оцінки умов праці, категорії важкості праці й нових показників стомлюваності й працездатності

(14)

Категорія важкості праці при умовах, що змінилися, знизиться від ІV до II. При цьому нові показники стомлюваності й працездатності складуть відповідно

(16)

R2 =100 – 19,03 =80,97

Розрахунок ефективності заходів щодо охорони праці

Розрахунок зростання продуктивності праці при зменшенні категорії ваги праці

Показники працездатності до й після заходів щодо поліпшення умов праці становлять відповідно 47,03 і 80,97. Розрахуємо ріст продуктивності праці ΔW.

(17)

Розрахунок зростання продуктивності праці свідчить про її збільшення на 14,43%.

Розрахунок річної економії зарплати за рахунок зростання продуктивності праці

Середньорічний рівень заробітної плати одного співробітника становить 4080 грн.

Річна економія за рахунок зростання продуктивності праці складе

(18)

Розрахунок показника ефективності витрат на заходи щодо охорони праці

Спочатку необхідно визначити витрати підприємства на поліпшення кондиціонування повітря в кожній із чотирьох кімнат виробничого приміщення та зменшення монотонності роботи.

Витрати на зменшення температури на кожен градус становлять 100 грн., зменшення шуму за рахунок акустичної обробки приміщень на кожен становлять 50 грн.

Т. к. передбачається поліпшення умов мікроклімату в кожній із двох кімнат за з 25 до 21 С, це потребує 800 грн.

Зменшення шуму в кожній із двох кімнат з 56 дБ до 50 дБ потребує

600 грн.

Загальні витрати на поліпшення кондиціонування повітря в чотирьох кімнатах складуть 800+600=1400 грн.

Показник ефективності витрат при цьому складе:

(19)

Зменшення ваги праці ΔИТ складе

(20)

Зменшення ступеня стомлюваності ΔY складе

(21)

ВИСНОВКИ

У цій роботі розкриваються основні види діяльності підприємства „Красноармійський завод „Промислового обладнання”, його техніко-економічні показники. У другому пункті приводяться бухгалтерські проводки по формуванню фінансових результатів на підприємстві та документообіг формування і оподаткування прибутку.

В даній роботі проводиться детальний аналіз фінансових результатів діяльності: аналіз структури доходів і витрат, аналіз динаміки фінансових результатів, факторний аналіз валового прибутку, аналіз рентабельності. В контролі за формуванням і оподаткуванням прибутку ТОВ „КЗПО” наведений контроль з боку податкової служби, а також внутрішньогосподарський контроль з боку підприємства.