Крок третій. Погодження Статуту спілки відповідним регіональним управлінням Національного банку та підписання угоди про заснування спілки.
Погодження Статуту спілки регіональним управлінням Національного банку України здійснюється згідно наказу Голови Правління НБУ №41 від 17 березня 1994 року “Про Положення про погодження Статуту кредитних спілок з питань кредитування та розрахунків і надання позичок кредитними спілкамми”. Необхідність такого погодження визначено п.10 “Тимчасовго положення про кредитні спілки в Україні”. Згідно вищевказаного наказу при розгляді Статуту Національний банк ретельно перевіряє:
· склад засноників, який має бути не менш як 50 осіб;
· визначення джерел коштів для формування позичкого резервного та інших фондів;
· кредитні операції;
· функції загальних зборів, Правління, Кредитного та Наглядового комітетів з питань кредитування та розрахунків.
Національний банк у разі встановлення невідповідності Статуту вимогам чинного законодавства та нормативних актів Націоналльного банку України уписьмовій формі надає Кредитній спілці, а при необхідності органу державної реєстрації, свій висновок щодо питань з кредитування і розрахунків.
У разі погодження на титульній сторінці трьох примірників Статуту робиться надпис: “Статут Кредитної спілки (вказується назва) питань кредитування та розрахунків погоджено”.
Крок четвертий. Для державної реєстрації згідно частини першої п. 10 Тимчасового положення засновники кредитної спілки подають заяву, угоду про заснування, погоджений НБУ статут кредитної спілки, відомості про склад статутних органів (окремо або в протоколі Установчих зюорів), загальну чисельність членів кредитної спілки (окремо або у вигляді додатку до протоколу Установчих зборів спілки), документи про сплату реєстраційного збору.
Згідно п.9 Тимчасового положення реєстрація здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про об’єднання громадян”.
Таким чином, оскільки кредитні спілки утворюються і діють з місцевим статусом (п.6 Тимчасового положення), то в питаннях їх реєстрації застосовуються норми, згідно яких проводиться легалізація діяльності місцевих громадських організацій.
3. Організація діяльності пенсійних фондів.
Пенсійні фонди – це фінансові організації, що емітують та продають пенсійні зобов'язання взамін пенсійних внесків від фізичних і юридичних осіб і вкладають одержані гроші в фінансові інструменти.
Види пенсії:
А) Державні пенсії.
· Вікова пенсія. Для досягнувших 60 років чоловіків, у яких робочий стаж принаймні 25 років і для досягнувших 55 років жінок, у яких робочий стаж принаймні 20 років;
· Пенсія по інвалідності призначається при частковій або повній втраті працездатності незалежно від стажу;
· Пенсія при втраті джерела доходу в родині призначається непрацездатним її членам, в випадку смерть її члена, що приносив основний доход;
· Дострокова пенсія – призначається фахівцям в деяких областях, де шкідливе для здоровя виробництво не дозволяє їм досягнути пенсії за віком через ранню втрату працездатності або її зменшення;
· Пенсія підтримки призначається на 5 років пізніше, ніж пенсія за віком для тих, у кого немає права на будь-який інший вид пенсії.
Б) Професійні пенсії – внески робить работодавець; причому це можуть бути як добровільні, так і обов'язкові внески.
В) Добровільні пенсії або професійні контракти – внески робить одержувач пенсії. Також можуть бути як добровільні, так і обов'язкові
Існує декілька широко прийнятих схем нарахування пенсії.
Пенсія по вибутті – пенсія виплачується з наявного в даний момент капіталу, що збирається незалежно від довгострокових інвестицій платника пенсійних внесків. В випадку державної пенсії, пенсія виплачується за рахунок «сьогодняшніх» платників податків.
Схема з призначеним внеском призначає платнику внесків точну суму, яку той повинен регулярно вносити в пенсійний фонд. Таким чином внески приймуть форми відсотків від заробітної плати або доходу. Сума виплат зазвичай не гарантується, залежить від тривалості вибраної схеми (іншими словами від фактору часу) і від доходності зроблених пенсійним фондом інвестицій.
Схема з призначеним розміром виплати бере за основу заданий розмір пенсійних виплат після виходу на пенсію. Причому розмір пенсійних виплати залежить в першу чергу від стажу і від розміру заробітної плати в період зайнятості, а розміри внесків напрямую залежать від бажаного результату.