Смекни!
smekni.com

Облік аналіз і аудит валових доходів і валових витрат (стр. 9 из 17)


R2=1-

, (2.11)

Фізичний зміст цієї величини: вона показує, яку долю загальної дисперсії пояснює наше рівняння регресії.

Коефіцієнт детермінації використовується для порівняння якості конкуруючих регресійних моделей, кожна з якої значуща.

Те рівняння буде краще, для якого коефіцієнт детермінації буде більше.

Для того, щоб порівняти якість конкуруючих регресійних моделей, треба, щоб у них співпали кількість спостережень та змінних [59].

У загальному випадку для порівняння моделей використовують скоригований коефіцієнт детермінації:

, (2.12)

Для перевірки статистичного зв’язку між вибраними змінними та величиною y використовують коефіцієнт множинної кореляції: R- позначення цього коефіцієнта [44].

Можна показати, що коефіцієнт детермінації рівняється квадрату коефіцієнта кореляції.

Таблиця 2.3

Властивості коефіцієнта множинної кореляції R та парного коефіцієнта кореляції r

rxy
0<R<1

Чим більше по модулю величина R і r, тим зв’язок тісніший між величиною y і xp.

Якщо ці коефіцієнти рівняються 1, то зв’язок функціональний.

Якщо коефіцієнт парної кореляції r>0, то зростанню величини х відповідає зростання величини y [45].

Якщо r<0, то збільшенню однієї з величин відповідає зменшення іншої. Одна з формул, за якою обчислюють коефіцієнт множинної кореляції, така:

, (2.13)

де

- середнє обчислених значень.

Для перевірки значущості отриманих коефіцієнтів (якщо в цілому за критерієм f рівняння було значущим) використовуємо критерій ст’юдента. Для перевірки значущості кожного коефіцієнта регресії обчислюють величину [59]:

, (2.14)

де bi – обчислене значення коефіцієнта;

- це його середньоквадратичне відхилення.

Чим величина

більше, тим більш значущим є отриманий коефіцієнт. Величину
порівнюють з величиною tтабл . Якщо
> tтабл , то вважаємо, що рівняння значуще [44].

У свою чергу tтабл розподілено згідно з розподілом ст’юдента з n-p степенями свободи на рівні значущості α. α – імовірність помилки. Якщо α=0,01, то ми можемо помилитись 1 раз із 100. Якщо прийняти α=0,05, то , якщо p-value<0,05, то коефіцієнти значущі.

Визначення коефіцієнтів регресії у стандартизованій формі. Для того, щоб отримати рівняння у стандартизованих змінних, перетворюють і величину y і змінні х таким чином:

, (2.15)

~ - символ стандартизації

Кожну змінну х перетворюємо аналогічно [13]:

, (2.16)

Система нормальних рівнянь для стандартизованих змінних буде такою [56]:

(2.17)

- коефіцієнт кореляції між величиною y і кожною змінною коефіцієнти кореляції між відповідними змінними.

Розв’язавши відносно величини β всю систему, отримаємо коефіцієнти регресії у стандартизованій формі [45].

На базі вибірки обсягом n даних визначити параметри лінійної моделі залежності витрат на 1 грн. страхових послуг (y), від питомої ваги заробітної плати в собівавартості страхових послуг(

), фондоозброєніст (
), коефіцієнт оборотності оборотних коштів (
), питома вага робітників в загальній чисельності персоналу (
), коефіцієнт зносу основних засобів (
).

Перевірити обчислені значення F- та t-критеріїв, пояснити їх сутність, записати отримане рівняння регресії. Роботу оформити згідно з додатками Г, Д, Е.

Рівняння регресії має такий вигляд:

З цього можно зробити висновок, що рівняння не значуще, за даними 2007 року.

Рівняння регресії має такий вигляд:

З цього можна зробити висновок, що рівняння значуще, за даними 2005 року.

2.4 Використання ПЕОМ для автоматизації обліку валових доходів і валових витрат

Автоматизація діяльності компанії в цілому , і бухгалтерського в податкового обліку зокрема, у даний час є одним з головних способів підвищення економічної ефективності фінансово-господарської діяльності. Автоматизація сприяє більш організованому і деталізованому веденню регістрів бухгалтерського і податкового обліку, оперативній обробці первинних документів; скорочує трудові і тимчасові витрати співробітників бухгалтерії на складання внутрішніх і зовнішніх звітів [38].

При наявності в компанії локальної комп'ютерної мережі в керівника компанії і співробітників, що відповідають за реалізацію товарів (робіт, послуг), з'являється можливість працювати з загальною інформаційною базою, що сприяє веденню бухгалтерського обліку в реальному тимчасовому режимі – бухгалтерська операція в таких компаніях завжди фіксується в момент здійснення.

Найбільш розповсюдженою бухгалтерською програмою, якою на сьогоднішній день користуються тисячі організацій, є програма «1С:Бухгалтерія» [48].

При пошуку чи пропозиції бухгалтерських кадрів знання цієї програми найчастіше розцінюється як складений елемент кваліфікації фахівця в області бухгалтерського і податкового обліку.

В даний час компанія в більшій мірі цікавить комплексний підхід до автоматизації управлінської діяльності, коли автоматизуються не тільки функції бухгалтерського, а й податкового обліку.

У відповідь на цю потребу фірмою 1С розроблена й активно розвивається система програм комплексної автоматизації «1С:Підприємство» [63].

Система програм «1С:Підприємство» складається з декількох взаємозалежних компонентів, що можуть працювати як комплексно, так і в автономному (незалежному режимі), Найважливішою складовою частиною системи є компонент «Бухгалтерський облік». Цей компонент – прямий спадкоємець програми «1С:Бухгалтерія», що розвиває її основні ідеї і принципи.

Головна відмінність «1С:Бухгалтерії» від інших комп'ютерних бухгалтерських програм полягає в тому, що в системі «1С» найбільше повно реалізована можливість одночасно звести і бухгалтерський і податковий облік, існує безупинний автоматичний зв'язок «Первинний документ - Аналіз рахунка – Оборотна відомість - Заповнення звітів» [73].

Крім цього, програма володіє добре продуманим інтрефейсом (практично для будь-якого документа мається шаблонова форма), що істотно скорочує час на обробку первинних документів.

Таким чином, у досвідченого бухгалтера з'являється можливість вести одночасно облік декількох підприємств у рамках однієї програми, а для початківця – освоїти сучасний бухгалтерський і податковий облік.

Порядок роботи з програмою визначається її конфігурацією. Конфігурація, говорячи коротко, являє собою набір довідників, документів, звітів, бухгалтерських рахунків, інших об'єктів, що у сукупності «знають», як вводити інформацію в програму, як вона зберігається, як з неї витягти, щоб представити в потрібному для користувача виді, а також багато чого іншого.

Робота користувача безпосередньо з програмою «1С: Бухгалтерія» (введення даних, одержання звітів) ведеться на підставі структури даних і правил їхньої обробки, заданих у конфігурації [54].

Конфігурація розроблена таким чином, щоб більшість користувачів могли застосовувати програму без додаткового настроювання.

Дані, що вводяться користувачем, зберігаються в інформаційній базі. Інформаційна база і конфігурація тісно зв'язані між собою: інформаційна база створюється під конкретну конфігурацію, і зміни, що вносяться в конфігурацію, призводять до змін в інформаційній базі. Для можливості зміни конфігурації програми, «1С:Бухгалтерія» може працювати в двох принципово різних режимах [73].

Режим «Конфігуратор» призначений для внесення яких-небудь змін в конфігурацію: від самих найпростіших, наприклад, редагування шаблона друкованої форми якого-небудь документа, до істотних, наприклад, створення нового документа.