Смекни!
smekni.com

Психолого-педагогічна характеристика сенсорних умінь (стр. 2 из 2)

Важливе значення для розробки проблеми, що розглядається, мали дослідження П.Я.Гальперіна, в яких встановлено, що розумові дії формуються на основі зовнішніх матеріальних дій з предметами, потім обробляються в плані мовлення і, проходячи ряд послідовних скорочень і узагальнень, виконуються вже в ідеальній формі [4; 29].

Інтеріоризація перцептивних дій,нагадуючи в деяких відношеннях встановлені П.Я.Гальперіним етапи формування розумових дій, відбувається, однак, іншими шляхами.

О.В.Запорожець виділив три етапи формування перцептивних дій:

“На першому етапі ... процес починається з того, що проблема вирішується в практичному плані, за допомогою зовнішніх матеріальних дій з предметами. Це, звичайно, не означає, що такого роду дії виконуються наосліп, без усякої попередньої орієнтації в завданні. Але оскільки остання базується на минулому досвіді, а завдання ставляться нові, ця орієнтація виявляється недостатньою, і необхідні виправлення вносяться у процес неопосередкованого зіткнення з матеріальною дійсністю,в ході виконання практичних дій.

На другому етапі сенсорні процеси, побудовані під впливом практичної діяльності, самі перетворюються у своєрідні перцептивні дії, які здійснюються за допомогою рухів рецепторних апаратів і випереджають наступні практичні дії.

На третьому етапі перцептивні дії згортаються, час їх перебігу скорочується, їхні ефекторні ланки відгальмовуються і сприймання починає справляти враження пасивного, бездіяльного процесу. Зовнішня орієнтувально-дослідна дія перетворюється в дію ідеальну, в рух уваги полем сприймання” [5; 116-118].

Необхідно відзначити, що дослідження, які дозволили встановити механізм утворення перцептивних дій, проводилися переважно на матеріалі зорового сприймання форми, розміру, просторових відношень і кольору (З.М.Богуславська, Л.А.Венгер, Т.І.Данюшевська, О.В.Запорожець, В.П.Зінченко, В.К.Котирло, О.В.Проскура, А.Г.Рузська, В.В.Холмовська та ін.). Однак, аналогічні результати отримані також у галузі досліджень слухового і дотикового сприймання – мовних і музичних звуків, сприймання форми на дотик (Б.Г.Ананьєв, Н.О.Ветлугіна, Т.В.Єндовицька, О.М.Леонтьєв, М.І.Лісіна, Б.М.Теплов та ін.).

Наведені дані дозволяють стверджувати, що механізмом формування сенсорних умінь як системи перцептивних дій є інтеріоризація зовнішніх орієнтувальних дій, які складаються на основі розгорнутої практичної діяльності з предметами у тісному зв’язку з виконавчою частиною і лише поступово набувають своєї відносної самостійності і своєї ідеальної форми.

З’ясувавши сутність, структуру і механізм формування перцептивних дій, конкретизуємо визначення сенсорного вміння як особливої категорії. На нашу думку,сенсорне вміння - це виконання системи інтеріоризованих перцептивних дій щодо обстеження властивостей предметів на основі оволодіння перцептивними операціями і засвоєння сенсорних еталонів.

Сенсорні вміння неоднакові у зв’язку з відмінностями рецепторних апаратів, за допомогою яких відбувається сприймання різноманітних властивостей предметів і явищ. Відповідно до складу чуттєвого відображення класифікуємо сенсорні вміння на такі групи:

І. Зорові

1. Кольорові – уміння сприймати кольори спектра та їх відтінки.

2. Просторові – уміння сприймати форму, розмір предметів, а також просторові відношення між ними.

ІІ. Слухові

1. Звукові:

а) уміння сприймати звуки мови;

б) уміння сприймати музичні звуки.

2. Шумові – уміння сприймати шуми живої і неживої природи.

ІІІ. Дотикові

1. Шкірні:

а) тактильні –вміння сприймати контури предметів при їх переміщуванні відносно спокійної руки (пасивний дотик);

б) температурні – уміння сприймати температурні властивості предметів.

2. Кінестезичні – вміння сприймати на дотик контур, форму, пружність, твердість, фактуру предметів (активний дотик).

ІV. Нюхові

– уміння сприймати запахи як специфічні властивості предметів.

V. Смакові

– уміння сприймати смакові властивості харчових і нехарчових речовин.

Подане раніше визначення сенсорного вміння, так само, як його структура і механізм утворення, є справедливими щодо кожного виду сенсорних умінь, але з тією різницею, що зорові вміння – це система зорових перцептивних дій, слухові – система слухових перцептивних дій, дотикові – це виконання дотикових перцептивних дій тощо.

Практика початкової освіти свідчить, що основна увага в 1-4 класах приділяється формуванню зорових, слухових і дотикових сенсорних умінь; уміння ж розрізнювати на нюх і смак відповідні властивості предметів формуються в умовах сімейного виховання і на момент систематичного навчання в школі їх розвиток знаходиться на достатньому рівні. Тому формування саме зорових, слухових і дотикових умінь і складає зміст сенсорного виховання молодших школярів.


ЛІТЕРАТУРА

1. Державний стандарт початкової загальної освіти// Освіта України. – 2000. – 07.06. – С. 5, 9.

2. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи// Освіта. - 2000. – 30.08. – С. 3-6.

3. Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6-т. Т. 2. – М., 1982. – 504 с.

4. Гальперин П.Я. К учению об интериоризации// Вопросы психологии. – 1966. – ? 6. – С.25-32.

5. Запорожец А.В. Избранные психологические труды. В 2-х т. Т. 1. – М., 1986. – 320 с.

6. Зинченко В.П. Восприятие как действие // Восприятие и действие. Симпозиум 30. – М., 1966. – С. 54-66.

7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1975. – 304 с.

Шехтер М.Р. Зрительное опознание: закономерности и механизмы. – М., 1981. – 264 с.