Смекни!
smekni.com

Купівля-продаж об єктів приватизації (стр. 7 из 9)

Особливістю укладання договору купівлі-продажу акцій шляхом проведення спеціалізованого аукціону є також те, що акцептом покупця пропозиції органу приватизації визнається згода покупця придбати будь-яку кількість акцій за ціною, що складеться за підсумками аукціону, виявлена шляхом подання заяви на участь в аукціоні, а також здійснення попередньої оплати акцій. Так, згідно із пп. 3.4, 3.5 Положення про порядок проведення спеціалізованих аукціонів за грошові кошти покупець вказує в заяві на участь в такому аукціоні суму грошових коштів, на яку він бажає придбати запропоновані до продажу акції, та перераховує заявлену суму коштів на спец рахунок. Українського центру сертифікатних аукціонів. Заяви, за якими кошти не були зараховані на спец рахунок у встановлені терміни в повному обсязі, а також заяви, за якими заявлена сума не відповідає фактично перерахованим на спец рахунок коштам, вважаються недійсними.

Враховуючи все викладене, слід зробити висновок про те, що особливості укладення договору купівлі-продажу об’єкта приватизації на аукціоні полягають у тому, що орган приватизації опубліковує інформаційне повідомлення про об’єкти, які пропонуються до продажу на аукціоні, запрошуючи таким чином покупців вносити їхні пропозиції до укладення з ним договорів купівлі-продажу відповідних об’єктів. Пропозиції до укладення договору купівлі-продажу покупці вносять в особливому порядку в ході проведення аукціону. Затвердження органом приватизації протоколу аукціону є акцептом пропозиції переможця аукціону.

Особливості укладання договору купівлі-продажу акцій на спеціалізованому аукціоні виявляються в тому, що опублікування повідомлення про проведення спеціалізованого аукціону є публічною офертою органу приватизації до укладення з ним договорів купівлі-продажу акцій. Акцептом покупця пропозиції органу приватизації визнається згода покупця придбати будь-яку кількість акцій за ціною, що складеться за підсумками аукціону, виявлена шляхом подання заяви на участь в аукціоні, а також здійснення попередньої оплати акцій. Функції договору купівлі-продажу акцій шляхом проведення спеціалізованого аукціону виконує зведений протокол про підсумки аукціону разом з додатком у вигляді протоколу про результати аукціону по окремому об’єкту з переліком переможців.

На підставі проведеного аналізу особливостей сторін, об’єкту, змісту, порядку укладання договору купівлі-продажу в процесі приватизації можна зробити висновок про те, що договір купівлі-продажу об’єктів приватизації слід визначити як відчуження цілісних майнових комплексів державних

‘ Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 1997. — №3. - с. 34 — 58.

23

підприємств (структурних підрозділів державних підприємств) або іншого державного майна на особливих умовах способом, передбаченим законом, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

24

Розділ III. Визнання недійсним та розірвання договорів купівлі продажу об’єктів приватизації

3.1. Підстави і порядок визнання недійсними і розірвання договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації.

В науці цивільного права недійсною угодою прийнято вважати дію вчинену у вигляді угоди, яка не має якостей юридичного факту породжувати цивільно-правові наслідки, настання яких бажали суб’єкти’. В юридичній літературі недійсні угоди класифікують за ступенем їх недійсності на абсолютно недійсні (нікчемні) та відносно недійсні (заперечні).

Нікчемні угоди є недійсними незалежно від пред’явлення позову про визнання їх такими та прийняття відповідного рішення суду чи господарського суду. Дійсність заперечної угоди, незважаючи на те, що вона породжує права і обов’язки сторін, може бути оспорена в суді. господарському суді2. Як свідчить аналіз положень п. З Роз’яснення Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.99 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними3", господарські суди у вирішенні вказаних категорій спорів виходять з того, що підстави для визнання угоди такою, що не породжує будь-яких бажаних результатів незалежно від рішення суду і волі сторін (нікчемною), передбачені статтями 46, 48, 49, 50. 58, та частиною першою ст. 47 ЦК України. А до угод можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом заінтересованої особи і до моменту визнання їх недійсними у зазначеному порядку мають такі ж правові наслідки, як і будь-яка дійсна угода, відносяться такі, що передбачені статтями 56, 57 ЦК України.

Як і будь-яка інша угода, договір купівлі-продажу об’єктів приватизації є недійсним за наявності підстав, визначених статей 46-50, 58 ЦК України, та може бути визнаний недійсним в судовому порядку відповідно до статтями 56, 57 ЦК України. Договір, стороною якого виступає громадянин, є заперечним ще й з підстав, передбачених статтями 53-55 ЦК України, та є нікчемним за наявності підстав, встановлених статтями 51, 52 ЦК України.

Наприклад, у випадку недодержання нотаріальної форми договору купівлі-продажу об’єкта приватизації, яка передбачена ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", такий договір визнається недійсним відповідно до ст. 47 ЦК України.

У зв’язку з тим, що законодавство про приватизацію передбачає державну реєстрацію договорів купівлі-продажу об’єктів малої приватизації (п. 7 ст. 23 За

‘ Гражданское право: В 2 т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. — М.:

Издательство БЕК, 1998. — с. 356.

2 Цивільне право: підручник для юрид. вузів та факультетів/ Д. В. Боброва, О. В. Дзера, Н. С. Кузнецова, О. А. Підопригора та ін. — К.: Вен турі, 1997. — с. 156 — 157.

3 Інформаційно-правовий банк "Юридичний вісник України", №16 (2000) від 22-28.04.99. — с. 11—16.

25

кону України про малу приватизацію), викликає інтерес питання про те, чи є підставою для визнання такого договору недійсним недотримання вимоги закону про його реєстрацію у відповідній місцевій Раді. Із змісту п. 8 Роз’яснення ВАС України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними" випливає, що господарські суди виходять з того, що угода, укладена з порушенням правил щодо обов’язкової державної реєстрації, може бути визнана недійсною лише у тому випадку, коли такі наслідки прямо передбачені нормативним актом. Якщо незареєстрована угода повністю або частково виконана, а сторона, яка одержала виконання, ухиляється від державної реєстрації цієї угоди, друга сторона має право звернутися до господарського суду за захистом своїх інтересів. У такому випадку суд може визнати угоду, що не була зареєстрована, дійсною. Такого рішення достатньо для виникнення у реєструючого органу обов’язку щодо здійснення державної реєстрації угоди, незважаючи на волю другої сторони. Таке рішення може бути прийняте лише, якщо відповідна угода укладена за встановленою формою, а її зміст відповідає вимогам закону.

Окремої уваги заслуговує також положення п. 9 вказаного Роз’яснення ВАС України, відповідно до якого підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі ст. 48 ЦК України бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Таким чином угоду, що укладена із зазначеними порушеннями, віднесено до заперечних, в той час як норма ст. 48 ЦК України визначає угоду, яка не відповідає вимогам закону, абсолютно недійсною. Отже, Роз’яснення ВАС України від 12.03.99 потребує вдосконалення.

Слід зазначити, що законодавство про приватизацію передбачає спеціальні підстави недійсності договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації.

Так, зміст ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" свідчить про те, що порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкта приватизації.

Із змісту п. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" випливає, що приватизаційне законодавство передбачає ще одну підставу для визнання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації недійсним, а саме — невиконання однією із сторін її договірних зобов’язань у визначені строки. Проте недійсною є така угода, яка не має юридичної сили з моменту її укладення і не породжує ніяких прав і обов’язків. Крім того, саме угода є підставою для виникнення зобов’язань сторін, а невиконання сторонами певних зобов’язань є підставою для виникнення угоди. Тому неналежне виконання стороною її зобов’язань по договору не може бути підставою для визнання договору недійсним.

У зв’язку з наведеною проблемою викликає інтерес аналіз п. 1 Роз’яснення Вищого господарського суду України №02-5/111 від 12.03.99 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними", згідно з яким невиконання чи неналежне виконання угоди за загальним правилом не є

26

підставою для визнання угоди недійсною. У такому випадку заінтересована сторона може вимагати розірвання договору, а не визнання його недійсним. Однак законом можуть бути передбачені випадки, коли "порушення законодавства, допущені під час виконання договору, є підставою для визнання його недійсним (зокрема, пункт 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна")".

Таким чином, із змісту роз’яснення Вищого господарського суду України випливає, що неналежне виконання однією із сторін договору купівлі-продажу об’єктів приватизації її договірних зобов’язань за певних умов слід вважати підставою для визнання договору недійсним.