Смекни!
smekni.com

Статистичне вивчення складу населення (стр. 1 из 2)

Реферат

на тему:

Статистичне вивчення

складу населення

1. Характеристики складу населення.

Джерела інформації.

До числа основних характеристик складу населення, значимих з погляду соціальних процесів, відносяться наступні: освіта, кваліфікація, займана посада, професія, заняття, приналежність до галузі економіки.

Для соціальної статистики велике значення має групування населення по джерелах засобів існування, відносинам власності, економічному навантаженню в родині.

У ряді випадків потрібна інформація про політичні аспекти, ранг у державній ієрархії, партійній приналежності і ранзі в партійній ієрархії. Соціальну диференціацію дозволяють розкрити демографічні (стать, вік, шлюбний стан, кількість дітей, склад родини) і етнічні (національність, рідна і розмовна мова) характеристики.

Для рішення багатьох соціальних задач необхідні групування населення, що поєднують сільських жителів, міських мешканців, жителів найбільших міст.

Ці характеристики використовуються при описі складу населення і як самостійні параметри, і у визначеній комбінації з іншими ознаками. Останнє дозволяє досягти більш глибокого і різнобічного пізнання особливостей складу населення.

У статистиці України, як і у всій світовій статистиці, основним джерелом даних про склад населення є переписи населення.

У переписах населення вивчаються наступні питання:

- чисельність і розміщення населення по території країни, по міських і сільських типах населення, міграція населення;

- структура населення по статі, віку, шлюбному стану і родинному стану;

- структура населення по національній приналежності, рідній і розмовній мові, по громадянству;

- розподіл населення за рівнем освіти, по джерелах засобів існування, по галузях народного господарства, по заняттях і положенню в занятті;

- число і структура родин по цілому комплексі соціальних характеристик;

- народжуваність;

- житлові умови населення.

Щоб уникнути пропусків і подвійного рахунку, при переписах розрізняють категорії людей, у залежності від характеру їхнього проживання на даній території наявне і постійне населення.

ПН=НН+ВО-ВП

НН=ПН+УП-ВО

В Україні правовою базою для проведення переписів населення служать постанови уряду, спеціально прийняті по представленню статистичних органів за якийсь час перед кожним переписом, іноді за кілька років, іноді – місяців.

Крім проведених загальних переписів населення в Україні введений новий вид обліку – мікроперепису – вибіркові соціально-демографічні обстеження населення, проведені на середину межпереписного періоду.

У публікованих підсумках переписів і мікропереписів наводяться дані по країні в цілому, по областях, краях, автономним республікам, міському і сільському населенню. Таким чином, кожних п'ять років обновляється інформація про склад населення.

Крім того, найбільш важливі характеристики, наприклад, статево-віковий склад, обчислюють на початок кожного року міжпереписного періоду. Їх одержують шляхом коректування даних перепису з урахуванням поточних змін (народжень, смертей, зміни місця проживання).

При всій цінності цієї інформації існують перешкоди, які важко подолати, для її ефективного використання.

Складність полягає в тому, що існує два автономних масиви даних:

1) про склад населення;

2) про виробництво і споживання різного роду соціальних послуг і предметів споживання.

Відсутнім є головне -– їх стикування. Проміжні дослідження і загальні (великі) обстеження дають не завжди однакову інформацію, по деяких напрямках спостерігається кардинальна статистична розбіжність.

Існує тільки один шлях до рішення проблеми – проведення спеціальних вибіркових обстежень, де на індивідуальному рівні сполучалися б дані про споживання й особисті характеристики опитуваних.

Такий підхід у державній статистиці реалізується у формі поточного обстеження сімейних бюджетів населення. З їх допомогою успішно досліджуються питання споживання продуктів харчування і деяких інших складових споживчого бюджету.

Крім того, у міру необхідності проводяться одноразові обстеження. Вони здійснюються службами державної статистики й інших організацій і стосуються найбільш актуальних проблем споживання і розвитку галузей інфраструктури. Яких би питань не стосувалися подібні несуцільні обстеження, для їхньої організації, проведення і використання результатів потрібні хоча б загальні відомості про структуру населення конкретної території.

Такою інформаційною базою виступають матеріали переписів населення й отримані на їхній основі розрахункові дані на роки міжпереписного періоду. Усі дані про склад населення, надані переписами, виявляються базою соціальних досліджень; при цьому кожна соціальна проблема сполучена зі специфічним переліком характеристик складу населення.

Поряд з переписами населення деякі характеристики складу населення може надати статистична звітність, наприклад, чисельність окремих категорій населення. Це стосується насамперед таких груп, як: учні навчальних закладів різного типу; діти, що відвідують дошкільні установи; пенсіонери; особи, зайняті в різних галузях народного господарства.

Звітність містить інформацію про чисельність відвідувачів музеїв, видовищних установ, обсягах пасажирських перевезень різними видами транспорту. Однак особливість і обмеженість подібних даних полягають у тому, що вони відбивають переважно загальну чисельність осіб без яких-небудь характеристик складу.

Згодом міняється не тільки склад населення, але і принципи, і методи його вивчення. У середині 90-х рр. радикально змінене соціально-класове угруповання населення. Багато років у нашій країні був прийнятий наступний перелік основних суспільних груп: робітники, службовці і колгоспники. В даний час за основу угруповання береться ознака «положення в занятті», що в більшій степені відповідає міжнародній практиці і колишньому досвіду української статистики.

2. Групування населення і система показників.

При описі складу населення часто обмежуються найпростішими показниками: абсолютними величинами, відносними величинами, середніми, рядами розподілу і рядами динаміки. Найбільш розповсюджений прийом – групуваня. Вихідними є абсолютні показники чисельності осіб в кожній виділеній групі. Застосовуються графіки, хоча при графічних зображеннях структури населення їхня аналітична функція порівняно невелика, частіше вони служать цілям популяризації статистичних даних. Виключення складають статево-вікові піраміди, що несуть аналітичне навантаження.

Групування виступають, як першооснова характеристики складу населення. Насамперед, вони зв'язані з дією загальних методичних принципів – типологічних, структурних, аналітичних.

Найважливіші принципи при побудові групувань населення:

- найбільш детальний перелік груп доречний, якщо дана характеристика представлена автономно, без комбінації з іншими ознаками. Таке групування населення за віком, груповання зайнятих по професіях з детальним переліком професій;

- у випадку комбінаційних угруповань застосовуються укрупнені інтервали для запобігання надмірного дроблення матеріалу;

- деякі ознаки використовуються як наскрізні, тобто вони беруть участь майже у всіх комбінаційних угрупованнях складу населення. Це стать, вік, освіта (часто), а також розподіл населення на міське і сільське;

- у рядах розподілу значення атрибутивних ознак даються по можливості в ранжованій послідовності;

- для забезпечення порівнянності даних зберігаються, наскільки це можливо і доцільно, схеми групувань попередніх переписів населення або вони представлені у вигляді, зручному для приведення до зіставлення шляхом укрупнення інтервалів;

- використовуються єдині групування при розробці даних по різних територіях країни;

- при зміні з часу проведення попереднього перепису адміністративних границь якої-небудь території інформація про це дається у вигляді примітки, і дані наводяться в двох варіантах – у перерахуванні на єдині границі й у межах границь відповідних років.

Більшість групувань включає розмежування на міських і сільських жителів. Це один з найбільш динамічних та інформаційноємких показників. Він реагує на будь-які соціальні, економічні, політичні події і процеси в суспільстві.

3. Методи вивчення динаміки складу населення.

Склад населення кожної території на кожний даний момент часу формується як у процесі природної зміни поколінь, так і під впливом комплексу соціально-економічних факторів.

Він змінюється по наступних причинах: народжуються, підростають і включаються до складу визначених груп нові покоління; ідуть з життя старші покоління; відбуваються міграційний приплив і відтік жителів; має місце соціальна й економічна мобільність, у ході якої людина може змінити освіту, професію, рід занять, кваліфікацію, місце роботи; може змінюватися мовна приналежність.

Розрізняють характеристики особистості по ступені їхньої мінливості в часі. Жорстко й однозначно закріпленими є тільки стать, місце і дата народження, соціальне походження. Є характеристики, що міняються дуже рідко, наприклад національність. Соціально-економічні характеристики можуть бути піддані досить частим, кількаразовим і масштабним змінам, особливо на більш ранніх етапах життєвого циклу особистості і при вступі в пенсійний вік.

У залежності від можливих змін складу населення в статистику використовуються різні способи моделювання типових структур населення, дослідження впливу факторів і прогнозування складу населення на перспективу.