Так, наприклад, відповідно до Наказу Харківської митниці від 16.03.2006 №180 «Про затвердження Положення про юридичний відділ Харківської миниці» п. 7 Юридичний відділ зобов‘язаний:
– Організовувати та забезпечувати правильне застосування законодавства в службовій, господарській і соціальній сферах діяльності митниці. У разі виявлення порушень вимог законодавства подавати начальнику митниці письмові пропозиції щодо усунення цих порушень. Консультувати керівництво митниці з правових питань.
– Перевіряти відповідність законодавству проектів актів нормативного, розпорядчого характеру, що подаються на підпис начальнику митниці, і візувати їх після погодження керівниками заінтересованих підрозділів. Видання таких актів без візування їх проектів начальника юридичного відділу не допускається.
Пропозиції юридичного відділу щодо приведення у відповідність до законодавства проектів актів нормативного та розпорядчого характеру, що видаються в митниці, є обов'язковими для розгляду начальником митниці.
– Готувати разом з іншими структурними підрозділами пропозиції про скасування чи внесення змін до виданих митницею актів нормативного та розпорядчого характеру, які втратили актуальність або суперечать вимогам законодавства.
– Визначати необхідність подання нормативно-правових актів митниці на державну реєстрацію до Харківського обласного управління юстиції.
– Забезпечувати облік і зберігання актів законодавства та відомчих нормативно-правових актів, а також актів нормативного та розпорядчого характеру, виданих митним органом, підтримувати їх у контрольному стані.
– Давати правову оцінку проектам господарських договорів (контрактів), що укладаються митним органом, брати участь в їх укладенні та контролі за їх виконанням.
– Організовувати претензійну й вести позовну роботу. Представляти в установленому законодавством порядку інтереси митниці в судових та інших органах під час розгляду правових питань і спорів.
– Аналізувати результати й наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладення та виконання договорів (контрактів). За наслідками аналізу подавати керівництву митного органу пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення службової та господарської діяльності митниці. [3]
Таким чином можна зробити висновок, що доволі велика увага приділяється питанням аналізу результатів позовної та претензійної діяльності митних органів, оскільки дане положення закріплено в «установчих», тобто в основних актах, на підставі, яких утворюється і існує юридична служба. Хоча в тойже час, існує велика проблема, бо взагалі не регламентовано порядок оформлення і порядку складання такого аналізу внутрішніми управлінськими актами. Порядок такої звітності регламентовано виключно оперативними актами управління листами Голови служби до підпорядкованих підрозділів, як правило «Про надання інформації», де фактично вказується і порядок надання такої інформації. Даний факт вказує на одноразовий, або періодичний контроль, і не створює комплексної бази результатів такого аналізу, а просто надає додаткової роботи. Прикладом такого одноразового запиту може слугувати різноманітні листи Держмитслужби, одним з них є аналіз спорів, предметом яких було оформлення транспортних засобів. На що Юридичний відділ Харківської митниці надав доповідну записку з наступною інформацією:
У 2005 році позови до митниці з цієї категорії справ не заявлялись. Митницею пред’явлений позов до гр. Горожаніна І.Х. про відшкодування матеріальної шкоди в сумі вартості ремонту автомобіля та понесені матеріальні витрати, який задоволений на користь митниці на суму 6894,91 грн.
Протягом 2006 року до митниці надійшло 10 позовів стосовно митного оформлення транспортних засобів, з яких 6 стосуються оскарження дій посадових осіб митниці при митному оформленні транспортних засобів і зобов’язання про здійснення митного оформлення (Карнаух В.Д., Коваленко Н.В., Шацилло В.М., Целіх Н.І., Місія преображення Харківської Єпархії Київського Патріархату, ТК ТОВ з ІІ «Харків-Москва»).
По справам за позовами Пржилецького С.А. та ТОВ «Автоком» прийняті рішення на користь митниці на суму 65233,65 грн. По справам 2006 року не на користь митного органу було винесено 6 судових рішень нематеріального характеру, 5 з них оскаржені в апеляційному та касаційному порядку. Справи за позовами Богоявленського І.І. та Вєгієва Х.Г. знаходяться на стадії судового розгляду в суді першої інстанції.
В основу судового рішення, прийнятого не на користь митниці, щодо оформлення транспортних засобів в якості гуманітарної допомоги Місії «Преображення» Харківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату м. Харкова судом були покладені норми спеціального законодавства в галузі гуманітарної допомоги та інвестиційної діяльності, які не були враховані співробітниками ВМО-2 під час прийняття рішення по ВМД, тому суд дійшов висновку, що картка відмови, видана Харківською митницею з порушенням Закону України від 06.06.2005 №2739 «Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів».
Під час винесення рішення по справі за позовом ТОВ «Харків-Москва» щодо оформлення транспортних засобів в якості інвестиції до статутного фонду підприємства суд прийшов до висновку, що обов’язкової умови щодо наявності постійного місця проживання у іноземця за межами території України для визначення його в якості іноземного інвестора законодавством України не передбачено.
В рішеннях, прийнятих не на користь митниці щодо оформлення транспортних засобів фізичними особами (Целіх Н.І., Коваленко Н.В., Карнаух В.Д., Шацилло В.М.) судом не були враховані норми законодавства в галузі митної справи, якими безпосередньо керуються в своїй діяльності співробітники ВМО-5, а саме:
– під час винесення рішення по справі за позовом громадянки Коваленко Н.В., судом не враховані доводи митниці про відсутність у вищевказаної громадянки документів, які б підтверджували факт перетину митного кордону. Натомість судом встановлено факт перетину громадянкою Коваленко Н.В. митного кордону України з метою переїзду до України на постійне місце проживання, та застосовано норму п. 12 ст. 8 Закону України від 13.09.01 №2681 «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» із звільненням транспортного засобу від оподаткування. Ту ж саму норму закону було застосовано судом і під час вирішення спору за позовом громадянки Карнаух В.Д., спростувавши доводи митниці відносно того, що позивачкою не надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відповідним записом.
– під час винесення рішення по справі за позовом громадянина Шацилло В.М., судом не враховані вимоги п. 7.8. наказу Державної митної служби України від 17.11.05 №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», відповідно до якого у будь-якому випадку здійснення митного оформлення транспортного засобу з наданням пільг в оподаткуванні на такий транспортний засіб накладаються відповідні обмеження, та були застосовані положення ст. 41 Конституції України.
Прикладом того може слугувати факт, що на кожній митниці існують журнали обліку претензій пред‘явлених до митниць, пред‘явлених митницею, позовів поданих митницею і таких де митниція є відповідачем, але відсутні жодні нормативні підстави для ведення таких облікових журналів, затвердження уніфікованої форми тощо. В даному випадку йдеться про відомчі управлінські акти. Регламентація такого виду звітності і контролю за діяльністю здійснюється на підставі Рекомендацій Міністерства юстиції України №2 від 15.01.1996 р. «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, установі та організації,» але якщо навіть детально розібратися в суб‘єктах, то дана інструкція не може поширюватись на державний орган.
Наприкладі Харківської митниці такі облікові журнали були введені в діяльність Юридичного відділу внутрішнім наказом, який станом на 2002 рік втратив чинність. Також при складанні аналізів діяльності юридичної служби на практиці керуються загальними правилами з діловодства та вище зазначеною рекомендацією, також відсутні уніфіковані правила складання аналітичних довідок та аналізів претензій та позовів, в яких брала участь митна служба. На мою думку, це є прогалиною в нормативній регламентації діяльності юридичної служби.
Таким чином, фактично маємо нормативно встановлений обов‘язок, процедура реалізації якого фактично не передбачена, а здійснюється на основі практики, що склалася та оперативного впливу і керівництва з боку ДМСУ.
1.3 Організація ведення претензійно-позовної роботи на юридичною службою на прикладі Харківської митниці та інших митниць
Відповідно до Митного кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України. Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» з метою регулювання адміністративно-процесуальних правовідносин, пов‘язаних з судовим розглядом справ, стороою в яких є Харківська митниця, а також з оскарженням судових рішень та їх виконанням розроблено Положення «Про порядок організації роботи Харківської митниці при провадженні в адміністративних, господарських і цивільних справах» затвердженого Наказом Харківської митниці №815 від 29.12.2007 р.
В даному положенні регламентовано порядок роботи в митниці при надходженні позову (скарги) до митниці, при направленні позову митницею, порядок роботи щодо оскарження судових рішень та організація роботи з виконання судових рішень. Зокрема відповідно до п. 6.1 Прикінцевих положень зазначеного положення Юридичний відділ аналізує причини й умови, що сприяли що сприяли не на користь митниці.