На відкритих і закритих стоянках, а також у зонах і на постах ремонту та технічного обслуговування автомобілів забороняється встановлювати кількість автомобілів, що перевищують норму; зберігати пальне, за винятком рідкого палива в баках і газу в балонах, установлених на автомобілях; залишати автомобіль на стоянці з вантажем; заправляти в невстановленному місці паливом (стоянка, зона обслуговування або ремонту й ін.); захаращувати виїзні ворота і проїзди; залишати в автомобілі промаслене дрантя і спецодяг після роботи; залишати автомобіль із включеним запалюванням; дозволяти виконувати технічне обслуговування робітником, що не має відповідної кваліфікації.
Не допускається наявність після роботи в приміщеннях і оглядових ямах промасленого дрантя і різної вогненебезпечної рідини. Масла, що відробили, зберігаються поза приміщеннями стоянки й обслуговування автомобілів у залізних бочках в спеціально виконаному з неспалимих матеріалів приміщенні або в підземних цистернах.
Технологічне устаткування при нормальних режимах роботи повинно бути пожежобезпечним і мати захисні пристрої, що обмежують масштаби наслідку пожежі у випадку небезпечних несправностей і аварій. Повинна бути визначена категорія вибухопожежонебезпечних виробничих приміщень. Забороняється експлуатувати устаткування з несправностями, що можуть заподіяти пожежу. Воно повинно бути справним, температура його поверхні не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища більш ніж на 45 °С (у всіх випадках вона повинна бути не вище 60 °С).
У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:
негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
вжити (по можливості) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керів-ника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;
у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).
По прибутті на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкта, за винятком
випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок допуску.
Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства, будівлі чи споруди зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості об'єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів об'єкта.
Вид, кількість і розміщення первинних засобів пожежогасіння на підприємствах повино відповідати, Правилам пожежної безпеки України».
Для забезпечення охорони праці на автомобільному транспорті загального користування, слід провести наступні заходи:
організувати підвищення кваліфікації керівників, фахівців автомобільного транспорту, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз у п’ять років, а з питань охорони праці, у термін один раз у три роки;
організувати спеціальну підготовку і підвищення кваліфікації водіїв пасажирського транспорту, проведення інструктажів щодо охорони праці.
4.5 Порядок розслідування нещасних випадків
Нещасний випадок – це обмежена у часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора або середовища, що сталася в процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких завдано шкоду здоров’ю або настала смерть.
Порядок розслідування нещасного випадку залежить від таких факторів: призвів він до летального наслідку чи ні; був він груповим (трапився з двома чи більше особами) чи стався з однією фізичною особою.
Розглянемо нещасний випадок, що не призвів до смерті постраждалого і не був груповим. Заходи, що проводяться на підприємстві, такі.
По-перше, працівник, який виявив нещасний випадок, або його свідок, а також при незначній травмі – сам постраждалий, повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт, який у свою чергу, зобов’язаний організувати медичну допомогу потерпілому і через керівництво підприємства обов’язково поінформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про те, що сталося (п. 14 Положення №1094 і п. 3 ч. 2 ст. 45 Закону про страхування від нещасного випадку).
Лікувально-профілактична установа про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства зобов’язана протягом доби повідомити засобами зв’язку або надіслати екстрене повідомлення (додаток 2 до Положення №1094):
підприємству, де працює потерпілий;
відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;
відповідній установі санітарно-епідеміологічної служби – у випадку виявлення гострого профзахворювання (отруєння).
Якщо безпосередній керівник потерпілого або роботодавець не були своєчасно сповіщені або втрата працездатності настала не відразу, незалежно від строку, коли відбувся нещасний випадок, його розслідують після отримання заяви потерпілого або особи, яка представляє його інтереси.
По-друге, роботодавець зобов’язаний зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці і обладнання у такому стані, у якому вони були на момент події (у випадку, якщо такий стан не загрожує життю і здоров’ю інших працівників), а також вжити заходів, щоб не допустити подібного у ситуації, що склалася.
По-третє, роботодавець організовує розслідування нещасного випадку комісією. Очолювати комісію повинен начальник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства, а її членами можуть бути начальник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо постраждалий не є членом профспілки.
Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де відбувся нещасний випадок, до складу комісії з розслідування не включається.
При нещасному випадку з вірогідністю настання інвалідності до складу комісії включається також представник виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Зауважимо, що потерпілий або його довірена особа також можуть брати участь у розслідуванні нещасного випадку.
Комісія протягом трьох днів зобов’язана:
– обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і причетних до нього осіб, а також, якщо можливо, одержати пояснення постраждалого;
– розглянути і оцінити відповідність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці;
– встановити обставини причини, що призвели до нещасного випадку, визначити осіб, які припустилися порушення нормативних актів з охорони праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібних випадків;
– скласти у двох примірниках акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 3 Положення №1094);
– скласти акт за формою Н-1 у шести примірниках і передати його на затвердження власнику підприємства або уповноваженій ним особі (керівнику).
Акт за формою Н-1 затверджується власником протягом доби по закінченні розслідування, а якщо нещасний випадок стався за межами території підприємства – після одержання необхідних матеріалів.
Зазначені примірники протягом трьох діб потрібно надіслати:
~ потерпілому або особі, яка представляє його інтереси, разом із актом розслідування нещасного випадку (ф. Н-5);
~ керівнику цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для вжиття заходів по запобіганню подібних випадків;
~ відповідному органу виконавчої дирекції Фонду разом із копією акта розслідування нещасного випадку (ф. Н-5);
~ державному інспектору охорони праці;
~ профспілковій організації, членом якої є постраждалий;
~ керівнику (спеціалісту) служби охорони праці підприємства. Цей примірник акта надсилають разом з іншими матеріалами розслідування.
По-четверте, постраждалий працівник повинен пройти обстеження в МСЕК (медико-соціальній експертній комісії).
По-п’яте, нещасний випадок на підприємстві слід зареєструвти в Журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків (додаток 5 до Положення №1094).
По-шосте, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, по закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у випадку смерті потерпілого складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 (додаток 6 до Положення №1094).
Контроль за своєчасним і об’єктивним розслідуванням нещасних випадків, їхнім документальним оформленням і обліком, виконання заходів щодо їх попередження покладається на органи Державного нагляду охорони праці, Фонду відповідно до їхньої компетенції.
Громадський контроль здійснюють колективи через виробничих представників, уповноважених із питань охорони праці, і профспілки.
Зазначені органи можуть вимагати від роботодавця упорядкування акта за формою Н-1 або його перегляду, якщо встановлено, що були допущені порушення при розслідуванні нещасного випадку і складанні акта.
Акти розслідування нещасних випадків (перші примірники) зберігаються на підприємстві протягом 45 років. У випадку ліквідації підприємства акти підлягають передачі правонаступнику, а у випадку його відсутності або банкрутства – до державного архіву.