Смекни!
smekni.com

Підсистема статистичної звітності системи 1С Предприятие 80 (стр. 6 из 19)

За формулою (10) трудомісткість розробки робочого проекту дорівнює:

= 1,07*1,32*1*0,6*0,91*(32+90) ≈ 86, люд.-дні.

При розробці ПП стадії “Техничний проект ” і “Робочий проект” поєднані у стадію “Техноробочий проект”, трудомісткість її виконаню (tтрп) розраховується за формулою:

tтрп = 0,85tтп +tрп(12),

tтрп = 0,85*75 + 86 ≈ 150, люд.-дні

Трудомісткість виконання стадії “Впровадження ” (tв) може бути розрахована за фомулою:

tв =

, (13)

де tврз, tврп, - норма часу на виконання процедур впровадження розробником задач і розробником програмного забезпечення відповідно люд. – дні, tврз = 14 люд.-дні, tврп = 11 люд.-дні

tв= (14 + 11)*1,26*1,07*0,6 ≈ 20, люд.-дні

Трудомісткість розробки програмної продукції (tпп) визначаємоза формулою(1):

tпп =20+ 24 + 150+ 20 = 214, люд.-днів

Так як над проектом працює одна людина, тривалість виконання усіх робіт за етапами розробки ПП буде дорівнювати трудомісткості, за винятком непередбачюваних додаткових робіт, буде 214 днів.

6.3 визначення ціни програмного продукту

Програмна продукція може розглядатися як продукція виробничо-технічного призначення. Її ціна визначається за формулою:

Ц = С +Пр, (14)

де С – витрати на розробку програмної продукції (кошторис витрат);

Пр - нормативний прибуток, який розраховується за формулою:

, (15)

де Рн - норматив рентабельності, 10 %;

См - матеріальні витрати, грн.

Витрати на розробку ПП можуть бути представлені у вигляді кошторису, який містить такі статті: матеріали; спеціальне обладнання; основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; відрахування на соціальні заходи; виробничі відрядження; накладні витрати; контрагентьські витрати.

Розрахунок кошторису на розробку ПП здійснюється за кожною статтею витрат і результати зводяться у таблицю

6.3.1 Матеріали. В статті враховуються підсумкові витрати на матеріали, які придбаються для розробки даної ПП. Вони складаються з вартості матеріалів і транспортно-заготівельних витрат:

, (16)

де Ктр – коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат.

Ці - ціна одиниці і-го матеріалу, грн.;

Vі - обсяг (кількість) і-го матеріалу.

Транспортних витрат не було

Папір формату А4 2 пачки по 40 грн.: Ці1 = 40 грн., Vі1 = 2.

СD – диски, 2 шт. По 4 грн.: Ці2 = 4 грн., Vі2 = 2.

Картридж – один, 50 грн.: Ці3 = 50 грн., Vі3 = 1.

См = 2*40 + 2*4 = 1*50 = 138, грн.

6.3.2 Спеціальне програмне забезпечення

Додаткове робоче місце в системі 1С:Підприємство 8.0,

Цсп = 2000,00 грн.;

де Цсп –вартість програмного продукту, грн..,


6.3.3 Основна заробітна плата

Розрахунок проводиться за формулою:

, (18)

де Зі – середньомісячний оклад і-го виконавця, грн., Зі = 1000 грн.;

а – середня кількість робочих днів в місяці, а = 22 дн.;

t – трудомісткість робіт, люд.-дні, t= 222 люд.-дні.

= (1000/22)*214 = 9 727,27, грн.

6.3.4 Додаткова заробітна плата. В статті враховуються всі виплати безпосереднім виконавцям за час (встановлений законодавством), який не відпрацьований на виробництві, в тому числі: оплата чергових відпусток, компенсації за невикористовані відпустки:

, (19)

де

- коефіцієнт додаткової заробітної плати (
= 0,4).

= 0,4*9 727,27 = 3 890,91 грн.

6.3.5 Відрахування на соціальні заходи. В статті враховуються відрахування на соціальні потреби у відповідності до діючого законодавства:

Ссз = aсззо + Сзд), (20)

де aсз – коефіцієнт відрахування на соціальні заходи, aсз = 0,37

Ссз = 0,37*(10 090,90,73 + 4 036,36) = 5 038,73, грн..


6.3.6 Витрати на обслуговування

В статті враховуються витрати на виконання сторонніми організаціями робіт, які безпосередньо пов’язані з розробкой даной ПП.

6.3.7 Витрати на обслуговування :

, (21)

де,

- контрагентські витрати, грн..;

- витрати на контрагента в місяць.

t - час, протягом якого виконувалось обслуговування, дні, t = 222 дні;

а – середня кількість робочих днів в місяці, а = 22 дні.

Обслуговування програми 1С:Підприємство 8.0 (обновлення програми) : Ск1 = 90,00 грн.

Ск = (90,00*222)/22 = 908,18, грн.

Зводимо отримані результати за кожним пунктом у таблицю кошторису, таблиця №1.

Таблиця 6.1 - Кошторис витрат на розробку ПП

№ п/п Найменування статті Витрати за статею, грн. Питома вага, %
1 Матеріали 138,00 0,68
2 Спеціальне програмне забезпечення 700,00 3,43
3 Основна заробітна плата 9 727 27 47,68
4 Додаткова заробітна плата 3 890,91 19,07
5 Відрахування на соціальні заходи 5 038,73 24,70
6 Витрати на обслуговування 908,18 4,44
Всього 20 403,09 100,00

Тепер з допомогою формули (15) розрахуємо нормативний прибуток:

((20 403,09 – 138)*10%)/100 = 2 026,51, грн..

Згідно формули (14) ціна програмного продукту становитиме:

Ц = 20 403,09 + 2 026,51 = 22 429,60, грн.

6.4 Оцінка економічної ефективності розробки ПП

Основним напрямком одержання економічного ефекту від автоматизації процесу складання звітів є економія заробітної платні, яку необхідно було б платити працівнику, який би виконував цю роботу.

Отож будемо порівнювати вартість програмного продукту та приблизні витрати підприємства на річну заробітну платню економісту або бухгалтеру, який би складав статистичну звітність для підприємства.

Основна заробітна плата.

, (22)

Зі – місячна заробітна плата працівника, який мав би складати звіти до статистики, грн.., Зі = 700 грн.;

12 – кількість місяців у році;

Сзо = 980*12 = 11 760,00, грн.

Додаткова заробітна плата. Розрахуємо за формулою (19)

0,4*11 760,00 = 4 704,00, грн..

Відрахування на соціальні заходи, згідно формули (20).

Ссз = 0,37*(11 760,00 + 4 704,00) = 6 091,68, грн.

Отож загальні витрати за рік на заробітну платню складають:

Сз = Сзо +

+ Ссз (23)

Сз = 11 7600,00 + 4 704,00 + 6 091,68 = 22 555,68, грн.

Порівняємо вартість розробленого програмного продукту та заробітну платню спеціаліста, який мав би складати вручну статистичні звіти.

П = Сз – Ц (24)

Де, П – прибуток, кошти, які підприємство заощадить за рік, придбавши даний програмний продукт, грн.

П = 22 555,68 – 22 429,60 = 126,08 грн.

Таким чином, за рік використання програми „Підсистема статистичної звітності системи 1С:Підприємство 8.0”, розробленої у цій роботі, підприємство поверне кошти, витрачені на придбання програмного продукту, та почне заощаджувати на заробітній платні.


7. ОХОРОНА ПРАЦІ

На організм людини, що працює за комп’ютером, діють шкідливі виробничі фактори, які можуть призвести до травм, професійних захворювань. Для того, щоб запобігти цих негативних наслідків, необхідно дотримуватись санітарних, гігієнічних норм та правил виробничої безпеки під час експлуатації комп’ютерних систем.

7.1 Санітарно-гігієнічні вимоги

7.1.1 Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, повинні відповідати 1 або 11 класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу №4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86.

7.1.2 У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 «ССБТ Шум. Общие требования безопасности», СН 3223-85 «Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці», затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПІН 3.3.2-007-98.

7.1.3 Для забезпечення нормативних рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.


7.1.4 Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044-84 «Санитарные нормы вибрации рабочих мест», затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПІН 3.3.2-007-98. Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання, мікроклімату

7.1.5 Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», (таблиця 7.1), СН 2152-80 «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень», затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, (таблиця 7.2).