Особи , які бажають придбати акції , повинні внести на рахунок засновників не менше 10 % вартості акцій , на які вони підписалися , після чого засновники видають їм письмове зобов”язання про продаж відповідної кількості акцій.
Акціонерне товариство вважається заснованим , якщо до вказаного у повідомленні строку закінчення підписки не менше 60 % акцій.
Не пізніше як через 7 днів після закінчення строку відкритої підписки на акції , засновники повинні представити у реєструючий фінансовий орган звіт про наслідки випуску цінних паперів. Звіт про наслідки випуску цінних паперів повинен містити таку інформацію :
а) дату початку і дату закінчення відкритого продажу акцій ;
б) фактичну ціну реалізованих акцій ;
в) кількість реалізованих акцій ;
г) загальну вартість реалізованих цінних паперів ( у порівнянні із запланованою під час організації випуску величиною ) , у тому числі для акцій у такому розподілі : кошти у карбованцях,внесені як плата за акції ;
вартісна оцінка матеріальних коштів , внесених як плата за акції ;
оцінка у карбованцях іноземної валюти , внесеної як плата за акції ;
д) розподіл коштів на статутний фонд ( у сумі номінальної вартості реалізованих акцій ) та додаткові власні кошти ( у сумі перевищення фактичної ціни продажу акцій над їх номінальною вартістю ) ;
е) види винагород , виплачені торгівцям цінними паперами ( якщо емітент користуєтьсмя їх послугами ) .
13
Звіт про наслідки випуску цінних паперів підписує емітент і торговець цінними паперами ( якщо емітент користується його послугами ) і завіряє аудиторська фірма .
Реєстрація випуску цінних паперів проводиться не пізніше 30 днів від момнету подання заяви з доданням необхідних документів. Під час реєстрації цінним паперам присвоюється реєстраційний номер.
До дня скликання установчих зборів особи , які підписалися на акції , повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 % номінальної вартості акцій.
Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк , зазначений у повідомленні , але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції . При пропущенні вказаного строку , особа, що підписалася на акції , має право вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій . Установчі збори визнаються правомочними , якщо в них беруть участь особи , які підписалися більш як на 60 % акцій , на які проведено підписку. Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися , протягом двох тижнів скликаються повторні установчі збори, При повторному незабезпеченні кворуму акціонерне товариство вважається таким , що не відбулося. Голосування на установчих зборах провадиться за принципом : одна акція - один голос. Для прийняття рішення про створення акціонерного товариства необхідна більшість у три четверті голосів. Після прийняття рішення про створення товариства установчі збори затверджують статут товариства . У випадку , коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума , установчі збори можуть зменшити розмір статутного фонду.
У випадку створення господарського товариства з участю іноземного учасника , в установчому договорі ( як і у будь-якій зовнішньо-економічній угоді ) особливе значення має арбітражне обумовлення. Тут можливі два варіанти таких обумовлень . По-перше , сторони самі призначають третейський суд по узгодженню питань між собою і розробляють арбітражну процедуру. По-друге , наперед вказується в якості третейського суду один із постійно діючих арбітражів. В останньому випадку слід враховувати , що ініціатива у виборі європейських арбітражів , як правило , належить іноземному учаснику .
Українській стороні необхідно приділяти велику увагу в питанні захисту своїх інтересів , так як часто іказаний іноземним учасником арбітраж знаходиться у сфері впливу компанії , яку представляє іноземний учасник.
. У зв”язку з тим , що самою розпоширеною організаційною формою для юридичних осіб з іноземними інвестиціями є товариство з обмеженою відповідальністю , слід з метою впорядкування речових і зобов”язальних відносин сторін наділити створювану юридичну особу правом власності на майно , яке їй передається , із збереженням за засновниками тільки права вимагати встановленого проценту від прибутку і повернення вкладеної долі майна при припиненні юридичної особи. При цьому необхідно , щоб кожний із засновників був власником майна на момент його передачі або як мінімум діяв з письмового дозволу власника. Усі інші варіанти правового становища майна можуть призвести до складних майнових спорів між засновниками , юридичною особою і власниками.
14
2. Статут господарського товариства , його зміст
Закон України “ Про господарські товариства “ визначає , що акціонерні товариства , товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.
Отже , другим установчим документом для вищезазначених видів господарських товариств є статут. Співвідношення установчого договору і статуту є таким , що останній по суті можливо розглядати як частину договору - адже він затверджується учасниками ( засновниками ) в якості одного із основних результатів їх угоди. Тому зміст статуту господарського товариства може частково перекриватися змістом договору ( або навпаки ) , наприклад порядок розподілу між учасниками прибутків та збитків , управління діяльністю створеної ними юридичної особи , вихіду із її складу може встановлюватися не тільки в установчому договорі , а також і у статуті. Однак деякі принципові положення про взаємовідносини учасників ( засновників ) , насмперед -
їх воля на створення нової організації , можуть бути відображені тільки в договорі про її створення , а ряд конкретних положень , що стосуються статусу цієї організації , наприклад компетенція її органів , - тільки в статуті.
Необхідність існування статуту в даних видах господарських товариств пояснюється тим , що учасники ( засновники ) , які створюють акціонерне товариство , товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю можуть і не брати участь у господарській діяльності товариства ( на відміну від повного чи командитного товариства ) , але маючи право на отримання отримуючи прибуток від результатів роботи товариства - дивіденд. Якщо у повному чи командитному товариствах громадяни ( рідше з участю юридичних осіб ) об”єднуються з метою спільно вести підприємницьку діяльність , - брати безпосередню участь у справах товариства , створення акціонерного товариства , товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю є скорше об”єднаннями капіталів .
Отже установчий договір у статутних товариствах спрямований на створення нового суб”єкту правовідносин ; сам порядок управління , мета і предмет діяльності цього суб”єкту вказується у статуті.
Законом передбачаються обов”язкові відомості , які повинні бути вказані в статуті , в залежності від виду товариства .
Так , загальними обов”язковими умовами , які повинні зазначатися в статуті є вид товариства , найменування та місцезнаходжкення , склад засновників та учасників , розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків , склад та компетенцію органів товариства , порядок прийняття ними рішень , включаючи перелік питань , з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів , порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Статут акціонерного товариства повинен містити також відомості про види акцій , що випускаються , їх номінальну вартість , співвідношення акцій різних видів , кількість акцій , що купується засновниками , наслідки невиконання зобов”язань по викупу акцій.
15
Можна виділити основні розділи , які складають зміст статуту господарського товариства :
- загальні положення ;
- мета та предмет діяльності ;
- юридичний статус товариства ;
- засновники товариства ;
- майно товариства ;
- статутний фонд товариства ;
- акції товариства ( для акціонерного товариства ) ;
- порядок розподілу прибутків та збитків ;
-органи управління товариством;
- облік та звітність про діяльність ;
- порядок внесення змін до статуту ;
- фонди товариства ;
- відступлення частки в статутному фонді товариства ;
- припинення діяльності товариства ;
- інші умови , в залежності від виду господарського товариства .
Примірний перелік видів діяльності , які можна передбачити в статуті наведено в додатку до даної курсової роботи.
Статут господарського товариства затверджується зборами засновників ( установчими зборами ) господарського товариства , прошнуровується , нумерується ; на статуті робиться відмітка про державну реєстрацію господарського товариства.
Товариство має право вносити зміни та доповнення до статуту , які теж підлягають державній реєстрації. Зміни ( доповнення ) до установчих документів оформляються окремими додатками до них або шляхом викладу їх у новій редакції . На титулі додатків до установчих документів органом державної реєстрації робиться відмітка про те , що вказані документи є невід”ємною частиною відповідних установчих документів. У випадку внесення установчих документів в новій редакції в цілому на їх титулі робиться відповідна відмітка.
У випадку внесення в установчі документи змін та доповнень , пов”язаних із зміною найменування , організаційної форми або форми власності суб”єкта підприємницької діяльності , робиться його перереєстрація у встановленому законом порядку.
16
3. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА
Господарське товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації . Державна реєстрація товариства проводиться за правилами, встановленими Законами України “ Про підприємства “від 27 березня 1991 року № 887-ХІІ, “ Про підприємництво” від 7 лютого 1991 року № 698-ХІІ та Положенням “ Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 року № 276 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 року № 125 .