До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Такі витрати розподіляють між затратами на виробництво і собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) згідно з методикою, наведеною в додатку до Положення (стандарту) 16. Положення передбачає віднесення до складу витрат звітного періоду
постійних накладних загальновиробничих витрат виходячи з нормальної виробничої потужності. Різниця між сумою постійних загальновиробничих витрат і їх сумою, обчисленою з урахуванням нормальної виробничої потужності, підлягає включенню до собівартості реалізованої готової
продукції.
Розподілена сума загальновиробничих витрат списується з кредита рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» на дебет рахунків:
23 «Виробництво» (в сумі, що відноситься до затрат виробництва),
90 «Собівартість реалізації» (в сумі, що відноситься до собівартості реалізованої продукції}.
Загальновиробничі витрати, списані на рахунок виробництва, розподіляються між окремими об'єктами витрат (видами продукції, що виготовляється, роботами, послугами) пропорційно заробітній платі виробничих робітників або іншому базису, встановленому галузевою інструкцією. Так, на підприємствах хімічної і нафтопереробної промисловості загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно сумі прямих затрат по переробці; на підприємствах кольорової металургії) добувної промисловості — пропорційно кількості добутої продукції; на підприємствах енергетики — пропорційно витратам умовного палива тощо.
Облік затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції
Для узагальнення інформації про затрати на виробництво продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 23 «Виробництво», до якого відкривається стільки субрахунків, скільки видів діяльності робіт, послуг) здійснюється підприємством (промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля наука, допоміжні, підсобні виробництва, некапітальні роботи, ремонт основних засобів та ін.).
Аналітичний облік порахунку 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих підприємствах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.
По дебету рахунка 23 «Виробництво» та його аналітичних рахунків протягом звітного періоду відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати в кореспонденції з кредитом рахунків:
20 «Виробничі запаси» (на вартість використаної у виробництві сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, технологічного палива тощо);
22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» (на вартість використання у виробництві інструментів, пристосувань тощо);
66 «Розрахунки з оплати праці» (на суму основної і додаткової заробітної плати та інших виплат працівникам, які зайняті у виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені
до конкретного об'єкта витрат);
65 «Розрахунки за страхуванням» (на суму відрахувань на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, соціальне страхування на випадок безробіття та інші соціальні заходи);
685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (на вартість послуг, наданих сторонніми організаціями для виробничих потреб) та ін.
Наприкінці місяця на дебет рахунка 23 «Виробництво» з кредита рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» списуються загальновиробничі витрати в сумі, що за розрахунком підлягає включенню до витрат на виробництво продукції (робіт, послуг).
Отже, на дебеті рахунка 23 «Виробництво» і його аналітичних рахунках наприкінці місяця відображаються всі виробничі затрати — як основні, так і накладні.
З кредита рахунка 23 «Виробництво» списують вартість поворотних відходів (у кореспонденції з дебетом рахунка 209 «Інші матеріали»), виробничого браку, якщо від має місце (на дебет рахунка 24 «Брак у виробництві») і виробничу собівартість випущеної з виробництва готової продукції (на дебет рахунка 26 «Готова продукція»).
Сальдо (дебетове) рахунка 23 «Виробництво» відображає затрати у незавершене виробництво (тобто залишки деталей, напівфабрикатів, виробів, що знаходяться в процесі виробництва). Для визначення затрат у незавершене
виробництво наприкінці місяця проводиться його інвентаризація, визначається ступінь готовності виробів, а потім проводиться їх оцінка виходячи фактичних матеріальних і трудових затрат.
При визначенні фактичної виробничої собівартості випущеної з виробництва готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг) до затрат у незавершене виробництво на початок місяця додають затрати за місяць (зменшені на вартість поворотних відходів) і віднімають затрати у незавершене виробництво на кінець місяця.
На фактичну собівартість випущеної із виробництва готової продукції (виконаних робіт, послуг) у бухгалтерському обліку роблять запис по кредиту рахунка 23 «Виробництво» і дебету рахунків:
26 «Готова продукція» (на виробничу собівартість ви пущеної готової продукції).
90 «Собівартість реалізації» (на виробничу собівартості зданих замовникам робіт, послуг).
Облік затрат за елементами
Відображення в бухгалтерському обліку затрат за елементами пов'язано з заповненням у Звіті про фінансові результати елементів операційних витрат (розділ II «Елементи операційних витрат»), здійснених підприємством у про
цесі діяльності протягом звітного періоду.
Суб'єкти малого підприємництва, які не займаються комерційною діяльністю, для обліку затрат можуть використовувати тільки рахунки класу 8 «Витрати за елементами» з наступним списанням відображених витрат на дебет рахунка 23 «Виробництво» (в частині прямих і виробничих накладних витрат) та на дебет рахунка 79 «Фінансові результати» (в частині адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат).
Для обліку затрат за елементами Планом рахунків передбачено рахунки:
Рахунок 80 «Матеріальні витрати» призначено для узагальнення інформації про матеріальні витрати підприємства за звітний період. Ведеться за субрахунками:
801 «Витрати сировини й матеріалів»,
802 «Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів»,
803 «Витрати палива й енергії»,
804 «Витрати тари і тарних матеріалів»,
805 «Витрати будівельних матеріалів»,
806 «Витрати запасних частин»,
807 «Витрати матеріалів сільськогосподарського значення»,
808 «Витрати товарів»,
809 «Інші матеріальні витрати».
Рахунок 81 «Витрати на оплату праці» призначено для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період. Ведеться за субрахунками:
811 «Виплати за окладами і тарифами»,
812 «Премії та заохочення»,
813 «Компенсаційні виплати»,
814 «Оплата відпусток»,
815 «Оплата іншого невідпрацьованого часу»,
816 «Інші витрати на оплату праці».
Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» призначено для узагальнення інформації про відрахування на соціальні заходи за звітний період. Ведеться за субрахунками:
821 «Відрахування на пенсійне забезпечення»,
822 «Відрахування на соціальне страхування»,
823 «Страхування на випадок безробіття»,
824 «Відрахування на індивідуальне страхування».
Рахунок 83 «Амортизація» призначено для узагальнення інформації про суму амортизації, нараховану за звітний період по основних засобах, інших необоротних матеріальних активах, нематеріальних активах. Ведеться за
субрахунками:
831 «Амортизація основних засобів»,
832 «Амортизація інших необоротних активів»,
833 «Амортизація нематеріальних активів».
Рахунок 84 «Інші операційні витрати» призначено для обліку операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8, зокрема: вартість робіт, послуг сторонніх підприємств; сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на прибуток; втрати від курсових різниць, знецінення запасів; псування цінностей, списання уцінки активів, сума фінансових санкцій тощо.
Таким чином на дебеті рахунків 80 «Матеріальні витрати»; 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати» ведуть облік затрат за елементами, які в кінці звітного періоду разом з доходами, відображеними на рахунках класу 7 «Доходи і результати діяльності», списують безпосередньо на рахунок 79 «Фінансові результати». У цьому разі облік витрат і доходів можна відобразити такою схемою:
Усі інші підприємства для обліку витрат використовують рахунки класу 9 «Витрати діяльності» і рахунок 23 «Виробництво». У цьому випадку систематизацію інформації про елементи витрат можна виконати так. Спочатку витрати відносять на рахунки класу 8, а потім списують на рахунки класу 9 для обліку витрат за функціональними ознаками. Інформацію для заповнення другого розділу Звіту про фінансові результати дають дані оборотів рахунків класу 8 «Витрати за елементами».
У цьому разі загальна схема обліку доходів і результатів діяльності підприємства виробничої сфери буде мати такий вигляд:
У торговельних підприємствах схема буде аналогічною за винятком рахунків 23 «Виробництво» і 91 «Загальновиробничі витрати» та застосування рахунка 28 “Товари” замість рахунка 26 «Готова продукція».
Крім того, будова Плану рахунків забезпечує можливість використовувати одночасно рахунки класу 8 «Витрати за елементами» і класу 9 «Витрати діяльності». Це дає змогу системним шляхом одержати інформацію про витрати за елементами, а потім перегрупувати ці витрати за центрами відповідальності і за видами діяльності.