Смекни!
smekni.com

Облік аналіз та контроль розрахунків по оплаті праці в установах по (стр. 13 из 24)

Положенням Порядку № 100 в випадок збереження середньої заробітної плати та забезпечення допомоги в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю середньомісячна заробітна плата розраховується виходячи з виплат за останні шість календарних місяців роботи перед захворюванням.

Тривалість загального трудового стажу встановлена згідно із записами у трудовій книжці і складає 9 років.

Таблиця 3.3.6.

Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності.

місяці к-сть робо чих днів зарплата С/ денна зарплата Розмір виплати Розмір денної допомоги
лютий 20 418,50
січень 20 387,00
грудень 23 491,25
листопад 20 379,80
жовтень 23 322,64
вересень 22 728,12
Разом: 128 2727,31 21,31 100 % 21,31

7 днів * 21,31 = 149,17 грн. – сума допомоги

21,31 * 5 дн. =106,55 грн. – сума допомоги за рахунок установи

21,31 * 2 дн. =42,62 грн. – сума допомоги за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності.

3.4. Утримання із заробітної плати

Утримання із заробітної плати працівників через бухгалтерію бюджетних установ за переліком та економічним змістом не мають якихось особливостей і здійснюються згідно з чинним законодавством на загальних підставах (таблиця 3.4.1.)

Усі відрахування поділяють на обов’язкові та добровільні. Останні здійснюють за заявами (згодою) працівників.

До обов’язкових відрахувань належать:

Порядок нарахування та сплати внесків (збору) на обов’язкове державне пенсійне страхування регламентується Законом України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , ухваленим Верховною Радою України від 09.07.2003 р. № 1058 , та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів , а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 р. № 21-1. Згідно з зазначеним Законом бюджетні установи здійснюють нарахування збору до Пенсійного фонду в розмірі 32 % об’єкта оподаткування – фактичних витрат на оплату праці працівників (витрати на виплату основної, додаткової заробітної плати, інших компенсаційних виплат і заохочень, з яких справляється прибутковий податок із громадян).

Таблиця 3.4.1.

Утримання із заробітної плати працівників через бухгалтерію бюджетних установ.

Вид утримання Характер утримання Тривалість утримання
1. Прибутковий податок Обов’язковий щомісячно
2. Збір на обов’язкове пенсійне страхування Обов’язковий щомісячно
3. Збір на обов’язкове страхування на випадок безробіття Обов’язковий щомісячно
4. За виконавчими листами (аліментами) Обов’язковий Періодично
5. За виконавчими приписами нотаріальних органів Обов’язковий Разово
6.Профспілкові внески За заявами працівників Щомісячно
7.Надлишкові виплачені суми в результаті рахункових перевірок Обов’язковий Разово
8.Неповернуті підзвітні суми Обов’язковий Разово
9.Грошові нарахування, накладені державними органами контролю Обов’язковий Періодично
10.Штрафи, накладені в адміністративному порядку Обов’язковий Разово
11.За невідпрацьовані дні використаної відпустки Обов’язковий Разово
12.За товари, продані в кредит Обов’язковий періодично
13.Безготівкові перерахування на рахунки з вкладів у банках За заявами працівників періодично
14.Безготівкові перерахування внесків за договорами добровільного страхування За заявами працівників періодично
15.За отримані в банках позики За заявами працівників Періодично
Інші утримання За заявами працівників Періодично

Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є також наймані працівники бюджетних установ. Об’єктом оподаткування при цьому є сукупний оподатковуваний дохід. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % (при заробітку до 150 грн. в місяць) і 2 % (при зарплаті понад 150 грн. в місяць).Для платників збору, які мають статус державного службовця або працюють на посадах, які дають право на одержання спеціальної пенсії на рівні державних службовців (згідно із Законами України « Про державну службу », « Про прокуратуру », « Про наукову і науково-технічну діяльність » та ін.) встановлені такі ставки збору до Пенсійного фонду:

- 1 % з частки сукупного оподатковуваного доходу, що не перевищує 150 грн.;

- 2 % з частки сукупного оподатковуваного доходу від 151 до 250 грн.;

- 3 % з частки сукупного оподатковуваного доходу від 251 до 350 грн.;

- 4 % з частки сукупного оподатковуваного доходу від 351 до 500 грн.;

- 5 % з частки сукупного оподатковуваного доходу понад 501 грн.

збір на обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 0,5 % від сукупного оподатковуваного доходу (крім допомоги з тимчасової непрацездатності).Цей збір не відраховується із заробітку пенсіонерів та осіб, що досягли пенсійного віку;

збір на обов’язкове соціальне страхування у разі тимчасової втрати працездатності у розмірі 0,25 % (при заробіткові до 150 грн.) і 0,5 % (при заробіткові понад 150 грн. за місяць).

Матеріальне забезпечення працівників бюджетних установ та надання їм соціальних послуг через бухгалтерію за рахунок коштів фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, здійснюється у вигляді:

допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

допомоги з вагітності та пологів;

допомоги в разі народження дитини;

допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

допомоги на поховання;

забезпечення оздоровчих заходів.

Законом України від 11.01.2001 № 2213 –III « Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування » встановлено, що допомогу з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованим особам виплачує Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності, а перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачує бюджетна установа за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 308 витрати, пов’язані з оплатою перших п1яти днів тимчасової непрацездатності працівників бюджетних установ, відносяться на їхні видатки за кодом економічної класифікації 1113 « Виплати за тимчасовою непрацездатністю ». У разі нестачі передбачених кошторисом асигнувань за кодом 1113 на оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності з метою недопущення заборгованості з зазначених виплат до кошторису в установленому порядку можуть бути внесені зміни перерозподілом асигнувань між кодами 1111 « Заробітна плата » і 1113 « Виплати за тимчасовою непрацездатністю », тобто лікарняні можуть оплачуватися за рахунок економії фонду оплати праці.

Сума допомоги визначається згідно з чинним законодавством і залежить від страхового етапу, середньоденної (середнього динної) заробітної плати працівника за шість календарних місяців, що передують місяцю втрати працездатності (з першого по перше число), кількості невідпрацьованих робочих днів згідно з листком непрацездатності. Порядок розрахунку середньої заробітної плати для цього випадку регулюється Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат із загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим Постановою Кабміну України від 26.09.2001 № 1266.

Залежно від страхового стажу допомога з тимчасової непрацездатності виплачується в таких розмірах:

60 % середньої заробітної плати – застрахованим особам, які мають страховий стаж до п’яти років;

80 % середньої заробітної плати – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

100 % середньої заробітної плати – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років; застрахованим особам, віднесеним до I – IV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветерани війни та особам, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ».

У разі обчислення середньої заробітної плати для оплати непрацездатності враховуються всі види заробітної плати, що не повинна перевищувати подвійної тарифної ставки та подвійного посадового окладу, у межах її граничної суми, тобто 2660 грн.

Під час розрахунку всіх інших видів допомоги з тимчасової непрацездатності правило « п’яти днів » не застосовується, тобто допомога виплачується в повному обсязі за рахунок Фонду.

Допомога з вагітності та пологів виплачується працівницям за весь період декретної відпустки (70 календарних днів) до пологів та 56 (у випадку ускладнення пологів або народження двох або більше дітей – 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до I – IV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка з вагітності та пологів надається тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів. На підставі листка непрацездатності допомога застрахованій особі надається в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.