Смекни!
smekni.com

Бухгалтерський облік в галузях економіки (стр. 61 из 194)

На дрiбних відгодівельних пiдприємствах, де складно відокре! мити витрати на вiдгодiвлю i випас тварин вiд витрат на виро! щування молодняку i утримання основного стада, витрати на

утримання тварин облiковуються разом (за статтями витрат), за винятком вартостi витрачених кормiв. До дрiбних вiдгодiвельних пунктiв вiдносять вiдгодiвельнi пункти, що органiзованi при пiдприємствах торгiвлi i громадського харчування, заготiвельних та iнших пiдприємствах (не бiльше 10 голiв тварин), де тварини i корми знаходяться у матерiальнiй вiдповiдальностi однiєї осо! би. Корми, витраченi для вiдгодiвлi тварин, вирощування молод! няку i утримання основного стада, в облiку видiляються окремо i вони є прямими витратами.

Всi iншi витрати вiдгодiвельного пункту є непрямими i в кiнцi мiсяця розподiляються мiж облiковими групами тварин про!

порцiйно фактичнiй собiвартостi кормiв.

На дрiбних вiдгодiвельних пунктах застосовується спроще! ний спосiб облiку витрат для вiдгодiвлi тварин. При ньому для всiх груп тварин вiдкривають загальний аналiтичний рахунок “Витрати на утримання вiдгодiвельного пункту” на одному роз!

воротi Книги облiку витрат.

На цьому рахунку протягом мiсяця вiдображають прямi i не! прямi витрати з вiдгодiвлi тварин, вирощування молодняку i утримання основного стада.

В кiнцi мiсяця визначається сума прямих i непрямих витрат з вiдгодiвлi тварин i вирощування молодняку, яка є фактичною собiвартiстю приросту їхньої ваги. Сума витрат з утримання основ! ного стада вiдноситься до незавершеного виробництва i в момент народження молодняку визначає фактичну його собiвартiсть.

Непрямi витрати вiдгодiвельних сiльськогосподарських пiд! приємств, що вiдносяться до виробничого процесу, облiковуються окремо за встановленою номенклатурою статей на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”. Зiбранi протягом мiсяця на цьому рахунку непрямi витрати списують на дебет рахунка 23 шляхом розподiлу мiж об’єктами калькулювання собiвартостi продукцiї пропорцiйно обранiй базi.

Аналiтичний облiк загальновиробничих витрат ведеться у Допомiжнiй відомості з обліку витрат за рахунком 91 “Загально! виробничі витрати” та у Журналi 5.

Особливiстю сiльськогосподарських вiдгодівельних пiдприємств є те, що за результатами відгодiвлi худоби за мiсяць жива вага збільшується. Загальний прирiст ваги тварин по кожнiй відгоді! вельній групі визначається за формулою

ПВ (прирiст ваги) = (О2 + Р) – (О1+ П),

де П — жива вага тварин, поставлених на відгодівлю чи виро!

щування, за мiсяць;

О1— жива вага тварин на початок місяця;

О2 — жива вага тварин на кінець місяця;

Р — жива вага тварин, що вибули за місяць (у тому числі загинули).

Для визначення живої ваги тварин на кінець звітного мiсяця і отриманого за мiсяць приросту ваги тварини на вiдгодiвлi і молодняк на вирощування пiдлягають обов’язковому зважуван! ню 1!го числа кожного місяця. Зважування здійснює комiсiя, призначена керiвником сiльськогосподарського пiдприємства за участю працівника.

Зважування тварин проводиться на спеціальній вазi і оформ! ляється вiдомiстю зважування тварин, в якій вказують вагу тва! рин на дату зважування, вагу на початок мiсяця і прирiст ваги тварин. Залежно вiд конкретних умов роботи і облiку у вiдомість зважування записують тварин за інвентарними номерами чи вiд! годiвельними групами.

На основi даних вiдомостi зважування й аналiтичного облiку тварин визначають приріст їх ваги у кілограмах за звiтний мiсяць у розрiзi облiкових груп.

Пiсля цього в аналiтичному облiку за субрахунком 235 “Утри! мання відгодівельного пункту” визначається собiвартiсть приросту живої ваги тварин у цілому, а також собiвартiсть 1 ц. Фактичну собівартість 1 ц приросту живої ваги тварин визначають шляхом дiлення суми витрат на вiдгодiвлю за мiсяць на фактичний прирiст ваги. Зазначенi показники переносяться до вiдомостi 5.1 аналi! тичного обліку запасів з метою збiльшення вартостi та живої ваги тварин на вiдгодiвлi проведенням за дебетом субрахункiв 212 “Мо! лодняк тварин на вирощуванні” та 212 “Тварини на вiдгодiвлi” з кредиту субрахунка 235 “Утримання вiдгодiвельного пункту”.

Отриманий приплiд від тварин, що входять до основного ста! да, оприбутковують до складу молодняку тварин на вирощуван! ні за фактичною собівартістю аналогічним проведенням (склада!

ється акт на оприбуткування приплоду тварин).

На дрiбних вiдгодiвельних пунктах для визначення загально! го приросту ваги тварин за мiсяць доцільно складати розрахунок за формою наведеною в табл. 4.11.

Таблиця 4.11

Розрахунок фактичного приросту ваги свиней за відгодівельними групами за _________ 200_ р.

Назва показника

Оди!

Відгодівельні

п/п ниця виміру

групи

свині

молодняк

на від!

на виро!

годівлі щуванні

1

Жива вага свиней на кiнець мiсяця

ц

77,12

4,58

2

Жива вага свиней, що вибули за мiсяць, крiм загиблих

ц

19,60

2,30

Вага тварин, що загинули за мiсяць

ц

0,36

0,14

3

Разом (п.1 + п.2)

ц

97,00

7,02

4

Жива вага свиней, поставлених на вiдгодiвлю за місяць

ц

12,82

0,96

5

Жива вага свиней на початок мiсяця

ц

67,10

4,83

6

Разом (п.4 + п.5)

ц

79,92

5,79

7

Загальний прирiст ваги за мiсяць (п.3 – п.6)

ц

17,16

1,23

8

Сума витрат на вiдгодiвлi за мiсяць

грн.

1955,28

133,61

Собiвартiсть 1 кг приросту ваги:

9

Фактично

грн.

1,14

1,10

10 За планом

грн.

1,16

1,09

11 Кiлькiсть кормоднiв

днi

3300

361

12 Середньодобовий прирiст, вага

ц

5,20

3,40

На основi складного розрахунку прирiст ваги тварин оприбут! ковується в Книзi облiку руху худоби у розрiзi облiкових груп і вiдповiдно вiдображається в аналітичному обліку.

Жива вага приплоду, отриманого від тварин, що знаходяться на вiдгодiвлi, прирівнюється до приросту ваги і додається до фактичного приросту ваги за місяць за мінусом ваги загиблих тварин. Це потрібно для оцінки роботи відгодівельного підпри! ємства і нарахування заробітної плати.

Витрати на утримання худоби i птиці (без витрат на незавер! шене виробництво на кiнець року та вартостi побiчної продукцiї, методика оцiнки якої наведена в табл. 4.11) становлять собiвар! тiсть продукцiї тваринництва, причому:

а) вартiсть тварин, що загинули внаслiдок стихійного лиха,

вiдноситься на надзвичайнi витрати;

б) вартiсть тварин, що загинули з iнших причин (без сум, вiднесених на матерiально вiдповiдальних осiб), вiдображається за окремою статтею в складi витрат на утримання вiдповiдних видiв i груп тварин.

Вартiсть гною, одержаного вiд групи тварин, визначається виходячи з нормативно!розрахункових витрат, витрат на його прибирання та доставки до мiсця зберiгання вартостi пiдстилки. Собiвартiсть тонни гною визначається дiленням загальної суми витрат на його фiзичну масу. Кiлькiсть рiдкого гною переводить! ся в звичайний гнiй виходячи із вмiсту сухих речовин.

Iнша побiчна продукцiя, а саме: вовна!линька, пух, перо, мiражнi яйця, м’ясо пiвникiв яєчних курей, забитих в добовому вiцi, м’ясо забитих звiрiв, шкури загиблих тварин, оцiнюється за цiнами можливої реалiзацiї чи iншого використання. Її вартiсть вiдноситься на зменшення витрат на утримання вiдповiдних видiв i груп худоби (птицi).

Продукцією вирощування та вiдгодiвлi худоби i птиці (вели! кої рогатої худоби, свиней, овець, кролiв, птицi) є прирiст живої ваги, одержаний у звiтному перiодi, та жива вага.

Витрати на утримання молодняку тварин, який не зважується (молодняк робочих коней, звiрiв та ін.), вiдносяться на збiльшен! ня вартостi цих тварин виходячи з кiлькостi кормоднiв і собiвар! тостi кормодня.

Загальноприйнята методика розрахунку собівартості продукції тваринництва. Прирiст живої ваги молодняку тварин i тварин на вiдгодiвлi та птицi певного виду і групи визначається як рiзниця мiж вагою поголiв’я, яке було на кiнець року та яке вибуло протягом року включаючи загиблих, i вагою тварин та птицi, якi надiйшли в групу протягом року, включаючи приплiд, та якi були на початок року.

Собiвартiсть 1 ц приросту живої ваги визначається діленням загальної суми витрат на утримання вiдповiдної групи худоби чи

птиці (без вартостi побiчної продукцiї) — кiлькiсть центнерiв приросту живої ваги.

Собiвартiсть живої ваги молодняку тварин i тварин на вiд! годiвлi та птицi всiх вiкових груп визначається виходячи з витрат на їх вирощування i вiдгодiвлю в поточному році (без вартостi побiчної продукцiї), вартостi худоби i птицi, що були в групi на початок року та надiйшли з основного стада чи з iнших груп, ферм i пiдприємств, та вартостi приплоду (без вартостi загиблих тварин).