6) Проблема нарахування амортизації за Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"
Почнемо із Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме із статті 8.
Не витримує ніякої критики термін, з якого починається пункт 2: "Амортизації підлягають витрати..." Витрати не можуть підлягати амортизації, оскільки це властиве лише для основних засобів і тільки для них. Витрати, про які йдеться в цьому пункті, формують вартість основних засобів, відповідно до величини якої здійснюється нарахування амортизації.
Скажімо, закон передбачає, що витрати на вирощування багаторічних насаджень потрібно повністю відносити на витрати виробництва звітного року платника податку. Якщо цю вимогу реалізувати на практиці, то підприємства не зможуть нагромадити потрібні кошти для простого відтворення засобів виробництва. Адже в таких умовах балансова вартість багаторічних насаджень буде знижена і дорівнюватиме лише витратам на їх закладку. Згідно з вимогами економічної теорії відтворюватись має не частина, а повна вартість засобів праці, яка в даному випадку формується протягом усього періоду вирощування багаторічних насаджень аж до початку їх плодоношення.
Отже, логічно було б витрати на закладку багаторічних насаджень щорічно збільшувати на суму, витрачену на їх вирощування, розглядаючи їх сукупні витрати як незавершені капіталовкладення.
Потребує аналізу і такий факт, що нарахування амортизації провадиться до досягнення об'єктом І групи (будівлі, споруди, передавальні пристрої) 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і що ця залишкова вартість його відноситься на витрати виробництва. Якщо керуватися даною вимогою, то виходить, що підприємство, побудувавши об'єкт вартістю рівною або меншою за цю суму, повинно відразу його списати. Це означає, що такий основний засіб не буде відображатися в балансі підприємства і взагалі не буде інвентарним об'єктом з усіма негативними наслідками. Доцільно було б замість суми 100 неоподатковуваних мінімумів (1700 грн.) проводити нарахування амортизації до досягнення величини певного відсотку від первісної вартості.
Таким чином, необхідно:
1. Замість встановлення обмежень нарахування амортизації сумою 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановити величину цих обмежень у відсотках від первісної (або відновлювальної) вартості.
2. Всі витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів (поточний і капітальний ремонт, реконструкція і модернізація, технічне переоснащення), включати до валових витрат і собівартості продукції. Ці витрати необхідно
обліковувати за місцями виникнення (цехами, підрозділами і за об'єктами).
3. Механізм прискореної амортизації застосовувати не лише до об'єктів групи 3, а й до об'єктів груп 1 і 2, внаслідок того, що вони швидше зазнають фізичного і морального старіння.
7) Проблема не врахування морального зносу при визначенні терміну корисного використання основного засобу
При визначенні норми та суми амортизаційних відрахувань важливим питанням є строк корисного використання основного засобу, що амортизується. Згідно до діючих методик, даний термін визначається як „очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції( робіт, послуг). При цьому розглядається фізичний знос об’єкта основних засобів і практично не враховується той факт, що в умовах швидкого розвитку технологій важливу роль відіграє моральний знос основного засобу та технологічного процесу, в якому він бере участь. Це призводить до зниження ефективності використання наявних ресурсів від застосування морально застарілих основних засобів, і відповідно, втрати господарюючим суб’єктом прибутку. Дане питання потребує вирішення на методологічному рівні.
Примітка. Проблемі нарахування амортизації приділяється чимало уваги. Наприклад, О. Гудзинський, Г. Кірєйцев, В. Савчук, розглядаючи перспективи прийняття Закону України "Про амортизацію", зазначають, що застосування існуючих методів спричинило до вимушеного застосування більшістю підприємств морально і фізично застарілої техніки. С.М.Євтушенко розвиває концепцію оцінки економічної доцільності експлуатації об’єкту при визначенні строку його корисної експлуатації і пропонує групування основних засобів в залежності від терміну їх корисного використання. Всіх авторів, які займаються проблемами обліку амортизації, об’єднає думка про невідповідність сучасного нормативного забезпечення вимогам ефективного ведення господарської діяльності.
4.3 Автоматизація обліку амортизації основних засобів
Ще одним способом удосконалення обліку амортизації основних засобів є автоматизація.
Раціональне використання основних засобів може бути забезпечене тільки в умовах функціонування сучасних засобів обчислювальної техніки з використанням автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМБ).
Отже, автоматизоване робоче місце бухгалтера по обліку функціонально призначене для автоматизації обліку, контролю, аналізу й аудиту, а також прийняття управлінських рішень по питаннях основних засобів.
Для вирішення задач по обліку основних засобів, застосовується спеціальна база бухгалтерських записів, яка дозволяє отримати в діалоговому режимі всю необхідну інформацію для аналітичного, синтетичного і управлінського обліку та звітності за звітний період часу.
Під час роботи персоналом можуть бути здійснені неправильні дії та можуть виникнути деякі технічні помилки. Тому потрібно поновлювати та зберігати інформацію на гнучких дисках.
Автоматизоване вирішення задач по обліку основних засобів базується на створенні і веденні інформаційної бази про наявність основних засобів, яка формується на основі інвентарної картотеки.
При веденні інвентарної картотеки на АРМ бухгалтера ручна обробка інформації відсутня.
Призначення АРМ бухгалтера по обліку основних засобів заключається
в виконанні системних обліково-контрольних операцій:
- автоматизації документування первинної інформації;
- оперативного управління, контролю за наявністю і рухом основних засобів;
- видачі по запиту необхідної інформації на друк або на екран монітору.
Технологічний процес обробки інформації на АРМБ складається з наступних етапів:
- підготовка первинної інформації;
- створення інвентарної картотеки на момент впровадження;
- створення нормативно-довідкової інформації на момент впровадження;
- створення набору даних руху основних засобів;
- проведення розрахунків і занесення інформації в базу даних;
- формування інформації для подальшого використання;
- проведення аналізу результативної інформації;
- прийняття управлінських рішень по отриманих результатах;
- передача даних в суміжні АРМБ.
Для обробки інформації по обліку основних засобів доцільно використовувати трьохрівневу систему АРМБ. Керування роботою кожного АРМБ і вибір функції виконується автономно в діалоговому режимі через головний модуль. Інформаційний взаємозв’язок різноманітних АРМБ залежить від способу організації обліку основних засобів, територіального розташування АРМБ, потужності технічних засобів і інформаційних потоків. Причому на одному персональному комп’ютері може функціонувати декілька АРМ.
Робота на АРМ бухгалтера по обліку основних засобів організовується декількома етапами.
На першому етапі відбувається ввід дати (поточної і розрахункової) і паролю бухгалтера.
На другому етапі на екран монітору виводиться головне меню, відтворююче список функцій, виконуваних на АРМБ.
На третьому етапі відбувається конкретизація виду роботи вибраної функції із списку головного меню.
На четвертому етапі здійснюється заповнення первинної інформації, розрахунок, вибір вихідної інформації або виконуються відповідні програмні модулі.
Дата потрібна для спостереження за набором фактичної інформації, контролю коректив бази даних і контролю розрахунків на певну дату.
Пароль слугує для попередження несанкціонованого доступу до інформаційної бази АРМ бухгалтера. В якості паролю може використовуватися будь-яка комбінація алфавітно-цифрових символів, побудована за раніше спланованою формою. В інформаційній системі є можливість вводу окремих паролів на кожен шлях меню і для кожної категорії АРМ бухгалтера. Для цього в системі передбачається спеціальна функція "Настройка паролів доступу".
Система санкціонованого доступу передбачає визначення користувачів наприклад:
перший рівень - головний бухгалтер або його заступник;
другий рівень - відповідальний виконавець;
третій рівень - програмувач.
При формуванні первинного документу і нормативно-довідкової інформації у користувача є можливість модифікувати наявні стандартні форми, при цьому пропонується типова форма, на основі якої він формує необхідну йому форму первинного документа шляхом її доповнення або коректування.
Для аналітичного обліку основних засобів ведеться автоматизована інвентарна картотека, в якій відображуються всі дані, необхідні для керування і обліку. З її допомогою бухгалтер (аудитор) має можливість проаналізувати стан основних засобів, термін їх використання, вид і термін проведення ремонтів, суми нарахованого зносу, термін і суму переоцінки, правильність застосування процентів амортизаційних відрахувань. Шляхом перегляду і аналізу карток аналітичних даних визначається необхідність і завантаження основних засобів, а при необхідності визначається і фондовіддача даного інвентарного об’єкта.