Облік доходів витрат і фінансових результатів автотранспортного підприємства (стр. 2 из 6)

Отже, Доходом підприємства визнається збільшена економічних вигод внаслідок надходження активів (пред'явлення рахунка до отримання) або скасування зобов'язань, що приводить до збільшення капіталу цього підприємства, за винятком частини капіталу, який приростає за рахунок внесків учасників (власників).

Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Із зменшенням активів виникають такі витрати:

— списання матеріалів на виробництво продукції,для ремонту основних засобів, на адміністративні цілі;

— нарахування амортизації;

— списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними;

— втрати від знецінення запасів;

— нестачі запасів (сировини, комплектуючих виробів,готової продукції, товарів);

— нарахування резерву сумнівних боргів або списаннядебіторської заборгованості, яка не може бути сплачена;

— благодійні внески;

— належні до сплати або сплачені штрафи, пені, неустойки.

Зобов'язанням, як уже зазначалося, є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють економічні вигоди.

До витрат, що збільшують зобов'язання, належать нарахування:

— заробітної плати працівникам підприємства, якіперебувають із ним у трудових відносинах;

— податків, зборів, обов'язкових платежів;

— відрахувань на обов'язкове і добровільне страхування;

— орендної плати, комунальних послуг, витрат зв'язку, послуг з реклами;

— послуг сторонніх організацій (юридичних, аудиторських, консультаційних, медичних).

Усі витрати підприємства, згідно з П(С)БО 16, поділяють на виробничі, операційні та інші витрати діяльності (рис. 1).

Рис. 1. Склад і класифікація витрат підприємства

Як було сказано вище, кінцевою метою діяльності – є одержання прибутку (доходу). Він є основним узагальнюючим показником, в якому органічно поєднані та взаємопов’язані всі сторони фінансово-господарської діяльності. Крім цього, що прибуток характеризує остаточний фінансовий результат діяльності підприємства, розмір його грошових нагромаджень, він є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, а платежі до бюджету від прибутку – важливий елемент доходів держави. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольняти не лише його фінансові потреби, але й потреби держави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки, освіти, охорони здоров’я, проведення екологічних заходів тощо. Величина прибутку підприємства визначається, як різниця між грошовою виручкою за реалізовану (надану) послугу і собівартістю цієї послуги. Такий прибуток прийнято називати – прибуток від реалізації. Крім того, прибуток від реалізації збільшується за рахунок різних надходжень (позареалізаційних доходів) або зменшується на суму позареалізаційних втрат. Такий прибуток називається балансовим. Позареалізаційні втрати, як правило, є результатом безгосподарності та порушення розрахунково-платіжної дисципліни підприємства, та ведуть до зменшення очікуваного прибутку чи збитковості (різні штрафи, пені, неустойки, списання дебіторської заборгованості та інші).

Підприємство впродовж року здійснює різні відрахування і платежі в рахунок створюваного прибутку (наприклад: відрахування до спец фондів і фондів економічного стимулювання, за рахунок коштів, які залишаються у розпорядженні підприємства, після виконання зобов’язань перед банком, сплати податків і платежів до бюджету, суми дивідендів акціонерам і учасникам, а також інші видатки проведені з чистого прибутку).

Як бачимо позитивний фінансовий результат (прибуток) відіграє дуже важливе значення у діяльності підприємства.

Основою для перевірки фінансових результатів є бухгалтерська звітність, зокрема „ Звіт про фінансові результати” (додаток 2).

Виходячи з вище сказаного бачимо на скільки важливе значення відіграє правильна постановка обліку фінансових результатів, а також раціональна робота облікових працівників з метою забезпечення своєчасних і вичерпних даних про ці результати. Важливим є також кваліфікована допомога з боку керівника, головного бухгалтера в ході внутрішнього контролю, а теж перевірок з боку податкових і інших органів.

Основним завданням працівників бухгалтерії є ретельна перевірка доцільності та закономірності здійснюваних витрат, правильності розподілу витрат обігу та віднесенню їх на відповідні статті, оперативному контролі за витрачанням засобів та їх документальним оформленням, і в кінцевому етапі виведення правильних фінансових результатів.


2. Синтетичний та аналітичний облік доходів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи наводяться у стандарті 15 «Доходи». Для визначення прибутку необхідно відповідно до стандартів розрахувати доходи та витрати за період.

Доход визнається, під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена".

Як економічна категорія, доход в загальному розумінні означає потік грошових та інших надходжень за одиницю часу і складається з таких пофакторних елементів, як прибуток, заробітна плата, процент і рента.

Величина доходу впливає на показник прибутку, який є основним фінансовим показником діяльності підприємства. Прибуток - це економічна категорія, що визначається як різниця між загальною виручкою і загальними витратами, або різниця між доходами і витратами. Виручка означає суму грошей, отриману від продажу продукції, виконаних робіт чи наданих послуг; розраховується способом множення ціни товару на кількість його реалізованих одиниць. Витрати - це сума спожитих на виробництво товарів, робіт і послуг факторів виробництва (ресурсів).

Отже, такі економічні категорії, як доход, витрати і прибуток, повинні мати конкретне наповнення, а фінансовий облік - регламентуватися державою з метою забезпечення однакового підходу до формування доходів і витрат у кожному підприємстві за певний період, що забезпечує порівнянність величини прибутку та платежів у бюджет.

Існують різні концепції прибутку:

· синтетична (розглядається з точки зору правил її визначення);

· семантична (розглядається через зв'язок з економічними реаліями);

· прагматична (розглядається з позиції використання даних інвестором, незалежно від того, яким способом визначена).

Залежно від мети фінансової звітності в кожній країні прибуток визначається за різною методологією і подається різним користувачам.1

Метою фінансового обліку в Україні є складання фінансової звітності і надання її користувачам. Фінансова звітність повинна розкривати інформацію про фінансовий стан, результати діяльності й рух коштів підприємства. Користувачі приймають рішення на основі фінансової звітності щодо придбання цінних паперів, продажу та володіння ними, участі в капіталі підприємства, оцінки якості управління, забезпечення зобов'язань, визначення дивідендів тощо.

Критерії визначення доходу застосовуються окремо до кожної операції, але можуть застосовуватися також до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від юридичних і фізичних осіб:

· сума податку на додану вартість;

· сума інших податків і обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

· сума попередньої оплати за послуги;

· сума авансу в рахунок оплати робіт, послуг;

· сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

· надходження, що належать іншим особам;

В інших випадках доход визнається під час збільшення активу чи зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

У фінансовому обліку доходи повинні групуватися за такими напрямками:

· рахунок 70 - доход (виручка) від реалізації робіт, послуг;

· рахунок 71 - інші операційні доходи;

· рахунки 72, 73 - фінансові доходи;

· рахунок 74 - інші доходи;

· рахунок 75 - надзвичайні доходи.

Якщо доходи можуть бути достовірно визначені, то їх потрібно відображати в обліку в момент надходження активу або погашення зобов'язань, котрі призводять до збільшення власного капіталу, а витрати - в момент вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

У випадку, коли актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, витрати відображаються в обліку та звітності на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом декількох звітних періодів (наприклад амортизація). Витрати негайно відображаються в обліку, якщо економічні вигоди не відповідають стану, за якого вони визнаються активами підприємства,

На досліджуваному підприємстві доходи (виручка) від реалізації робіт, послуг відображається на рахунку 70 за такими субрахунки і відображається в балансі (додаток 1) :

· 70.300 «Доход від реалізації послуг (міжнародні перевезення)»;