Смекни!
smekni.com

Проектування нової вузлової дільничної станції (стр. 2 из 7)

В парк ПВ-ІІ з А і В прибуває 41 транзитних вантажних поїздів. За даними табл.18 [2] число колій складає 3 колії, плюс 1 колію на інтенсивний пасажирський рух 16>5; 1 колію при зміні локомотиву на станції. Тобто в парку ПВ-ІІ остаточно передбачаємо 6 колій.

Кількість колій у СП визначаємо за умови:

Якщо переробка складає від 250 до 450 ваг/добу, а кількість колій у СП - 4-6, то проектуємо гірку малої потужності з однією тільки парковою механізованою гальмівною позицією.

При переробці від 450 до 600 ваг/добу та кількості колій до 8 у СП, проектуємо гірку також малої потужності з однією тільки парковою механізованою гальмівною позицією.

При переробці від 600 до 800 ваг/добу та кількості колій до 10 у СП, проектуємо гірку малої потужності з двома механізованими гальмівними позиціями (гірковою та парковою).

При переробці від 800 до 1000 ваг/добу та кількості колій у СП до 12 проектуємо гірку малої потужності з двома механізованими гальмівними позиціями (гірковою та парковою).

При переробці від 800 до 1000 ваг/добу та кількості колій у СП до 12 проектуємо гірку малої потужності з двома механізованими гальмівними позиціями (гірковою та парковою) (перша і друга - гіркові, третя - паркова).

При переробці від 1000 до 1500 ваг/добу та кількості колій у СП 12 проектуємо гірку малої потужності з трьома механізованими гальмівними позиціями (перша і друга - гіркові, третя - паркова).

Тобто, згідно з даною умовою при переробці 901 ваг/добу проектуємо гірку малої потужності на 12 колій з двома механізованими гальмівними позиціями (перша, друга - паркова). Також проектуємо дві маневрові витяжки, розташованих у голові та у хвості сортувального парку.

Число колій у сортувальному парку (СП) визначаємо проаналізувавши вантажопотік у парку за формулою:

Nс/п=mс·nс (2.1)

де mс - кількість вагонів у складі вантажного поїзду, за завданням - 53 ваг.;

nс - кількість поїздів, які надходять у переробку, за завдання - 17.

Nс/п=53·17=901 ваг/добу

Виходячи з розрахунку приймаємо до проектування гірку малої потужності з двома механізованими гальмівними позиціями.

Число колій у ранжирному парку (РП) розраховується на ступним чином: на одній колії РП можуть відстоюватись не більше 4 кінцевих приміських поїздів.

N= nпр/4 (2.2)

N= (6+4+4+3) /4=5 колій

Число колій у РП буде дорівнювати 5.

Число витяжних колій

mмв=Σniti /1440 - Σtпост (2.3)

де Σniti - сумарне завантаження маневровим переміщенням;

Σtпост - сумарна тривалість перерв у виконанні витяжних колій, приймається 120 хв.

Для вхідної горловини Σniti складається з основних маневрових переміщень: заїзд, насув, розпуск та осаджування.

Час на заїзд:

(2.4)

де l'з, l''з - довжини полу рейсів за планом станції;

Vз - середня швидкість заїзду, приймаємо Vз=20 км/год;

tпд - додатковий час на зміну напрямку руху маневрового локомотива, приймаємо 0,15 хв.

Час на насув:

(2.5)

де lнас - відстань від середньої точки положення граничного стовпчика парку прийому вершини гірки, приймаємо lнас=300 м;

Vнас - середня швидкість насуву, приймаємо Vз=10 км/год.

Час на розпуск:

(2.6)

де lв - розрахункова довжина вагону, приймаємо 14,5 м;

mс - склад вантажного парку у вагонах, згідно завдання mс =53 ваг.;

g - кількість відчепів у составі, приймаємо g=20;

Vроз - середня швидкість розпуску, Vроз=1,2 км\год.

Час на осаджування:

(2.7)

Для хвостової Σniti складається з операцій закінчення формування.

Час на закінчення формування в хвостовій горловині:

(2.8)

mвихмв=11,27*20/1440 - 120=0,17=1колія

Приймаємо одну витяжну колію у хвостовій горловині

хв,
хв.

хв.

хв.

хв.

mвхмв=24,7*20/1440 - 120=0,37=1колія

Приймаємо одну витяжну колію у вхідній горловині.

Довжина колій у РП

(2.9)

де lваг - довжина приміського вагону, приймаємо lваг=25 м;

mпр - число вагонів у складі приміського поїзда, mпр=8.

м

Мінімальна корисна довжина колій у сортувальному парку:

(2.10)

м

Довжина пасажирської платформи

(2.11)

м

Міжколійя у місці, де є пасажирська платформа

(2.12)

=7,5м

Після вибору схеми станції з розвязкою підходів та розрахунку основних пристроїв розробляємо докладну схему станції (рисунок 2.1)

Оскільки локомотивне господарство та вантажний район приймаються типовими, то на докладній схемі станції вони показуються умовним контуром. Докладна схема станції розробляється в наступний послідовності: зображується ПБ, наносяться осі колій парків ПВ-І та ПВ-ІІ, та їх горловини, розробляються вхідна та вихідна горловини станції, привязується контур сортувального парка, контур ЛГ та ВР. У якості пасажирських пристроїв використовується підземний перехід, а також через кожні 100 метрів влаштовуємо переходи, а по краях платформ - пандуси.

При розробці схеми в осях колій приділена увага на конструювання горловин з дотриманням наступних вимог:

1. Можливість виконання необхідного числа паралельних операцій.

2. Мінімальна кількість стрілочних переводів на головних коліях.

3. Прямий вихід на головні колії з сортувального парку з обох кінців.

4. Не менш двох виходів на станційні колії з ЛГ.

5. Мінімальна кількість перетинів ворогуючих маршрутів, особливо маршрутів слідування прибуваючих поїздів в горловинах станції.

На докладній схемі вказано:

1. Нумерація та спеціалізація колій.

2. Відстань між осями колій.

3. Нумерація стрілочних переводів.

4. Марки хрестовин стрілочних переводів.

5. Тип рейок на головних коліях.

6. Назви підходів до станції.

7. Вхідні вихідні та гіркові світлофори.

В парній горловині станції можливо виконувати такі паралельні операції:

1. Прийом вантажного поїзда з А і В.

2. Відправлення пасажирського (приміського) поїзда на А і В.

3. Перестановка локомотива.

4. Закінчення формування вантажного поїзда.

В непарній горловині станції можливо виконувати паралельно такі операції:

1. Прийом вантажного поїзда з Б і Г.

2. Відправлення пасажирського (приміського) поїзда на Г.

3. Перестановка локомотива.

4. Проведення розформування на гірці вантажного поїзда.

5. Перестановка составу приміського поїзда у ранжирний парк.

2.2 Розрахунок і проектування сортувальних пристроїв

Згідно з [3] на станціях проектуються основні і допоміжні сортувальні пристрої двох типів: гіркові та негіркові. На дільничних станціях для виконання функцій основних сортувальних пристроїв, як правило, проектуються гірки малої потужності (ГМП), на яких для скочування вагонів використовуються в основному сила ваги вагонів.

Згідно з [3] при переробці 901 вантажних вагонів на добу ГМП обладнується трьома механізованими гальмівними позиціями, перша з яких розташовується перед першою розділовою стрілкою, а друга - на коліях СП.

Висота і повздовжній профіль ГМП повинні забезпечувати пробіг вагонів розрахункової вагової категорії до розрахункової точки трудної колії у зимових несприятливих умовах, а також витримувати необхідні інтервали між відчепами на розділових дільницях (стрілках та гіркових гальмівних позиціях) при швидкості розпуску не менш 1 м/с. Для розрахунку висоти гірки необхідно знати, яка з колій сортувального парку найважча та найлегша для подолання. Для цього складемо таблицю 2.1. Слід зазначити, що величина hwосн (основний питомий опір) для поганого та розрахункового бігуна розраховувалась за формулою:

, (2.13)

де

- довжина відповідної колії в СВ, м;

- основний питомий опір скочування вагона, причому для поганого бігуна

= 4 Н/кН, а для розрахункового
= 1,54 Н/кН.

Величину hwсв (витрачена енергетична висота на подолання опору середовища та вітру) було визначено за формулою