Рада Національної Безпеки і оборони
Тимчасове положення про Раду національної безпеки і оборони України затверджено Указом Президента України від 30 серпня 1996 року N 772/96. Рада національної безпеки і оборони України є, відповідно до статті 107 Конституції України ( 254к/96-ВР ), координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Головними завданнями Ради є: забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері національної безпеки і оборони України; аналіз стану і тенденцій розвитку зовнішньо- та внутрішньополітичної ситуації, визначення на цій основі стратегії та пріоритетних напрямів забезпечення національної безпеки і оборони; комплексна оцінка та прогноз потенційних і реальних загроз державному, економічному, суспільному, оборонному, інформаційному, ядерному, екологічному та іншим видам і об'єктам безпеки України; планування, організація та контроль за здійсненням заходів політичного, економічного, воєнного, соціального, науково-технічного та іншого характеру, адекватних цим загрозам; розгляд питань фінансування витрат на національну безпеку і оборону, а також контроль за витрачанням відповідних коштів; розгляд проектів законів України та указів Президента України, інших нормативних актів, наказів і директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, концепцій, доктрин, державних програм у сфері національної безпеки і оборони України тощо; підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи забезпечення національної безпеки та організації оборони України, у тому числі щодо утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у даній сфері; підготовка пропозицій щодо оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а також щодо оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації; координації наукових досліджень у галузі національної безпеки і оборони; розгляд і вирішення інших актуальних проблем національної безпеки і оборони України. Рада відповідно до покладених на неї завдань координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, а також Комісії з питань ядерної політики та екологічної безпеки при Президентові України, Генеральної військової інспекції при Президентові України, Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України, інших органів у даній сфері, утворених при Президентові України. Головою Ради є Президент України. Персональний склад Ради формує Президент України. До складу Ради за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. Членами Ради можуть бути керівники центральних органів виконавчої влади, а також інші посадові особи, яких визначає Президент України. У засіданнях Ради може брати участь Голова Верховної Ради України.
Забезпечення діяльності Ради здійснює Секретар Ради, якого призначає Президент України. Секретар Ради безпосередньо підпорядковується Президентові України. Секретар Ради має заступників, яких призначає Президент України. Секретар Ради: формує плани роботи Ради, порядок денний її засідань, координує підготовку матеріалів і проектів рішень до розгляду Президентом України та Радою, проводить робочі наради з членами Ради; доповідає Президентові України пропозиції з усіх питань національної безпеки та оборони; узгоджує з відповідними органами проекти указів щодо введення в дію рішень Ради та подає їх на підпис Президентові України; організовує розробку концептуальних підходів до проведення єдиної державної політики у сфері національної безпеки і оборони; здійснює функції радника Президента України з питань національної безпеки і оборони; представляє за дорученням Президента України його інтереси з питань національної безпеки і оборони в органах виконавчої влади, а також у відносинах з іноземними державами та міжнародними організаціями; забезпечує підготовку матеріалів з питань національної безпеки і оборони для щорічних і позачергових послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; здійснює заходи щодо забезпечення взаємодії Президента України та Ради національної безпеки і оборони України з Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування з питань національної безпеки і оборони; координує роботу з підготовки проектів законодавчих актів, які вносить Президент України до Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, та бере участь в опрацюванні проектів актів Президента України з цих питань; організовує розроблення та запровадження заходів щодо захисту територіальної цілісності, зміцнення державної безпеки та громадського порядку, додержання прав і свобод людини, підвищення рівня роботи правоохоронних органів; спрямовує підготовку проектів воєнної доктрини, концепції та державних програм будівництва Збройних Сил, інших військових формувань України, положень щодо їх структури, чисельності, дислокації та розташування, розвитку озброєнь та військової техніки, повноважень, організації та порядку діяльності органів військового управління; забезпечує координацію і контроль діяльності органів виконавчої влади, на які покладено функції здійснення зовнішньої політики, зовнішньоекономічних зв'язків, військового, військово-технічного та інших напрямів співробітництва України з іноземними державами; здійснює контроль за виконанням указів Президента України, якими вводяться у дію рішення Ради; організовує документальну перевірку роботи органів виконавчої влади щодо забезпечення безпеки і оборони держави; здійснює за дорученням Президента України та Ради інші повноваження, що стосуються підтримання національної безпеки і оборони України.
Обмежена матеріальна відповідальність військовослужбовців
Відповідно до Конституції (Основного Закону) України та інших актів законодавства України військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані зобов'язані бережливо ставитися до довірених їм озброєння, техніки та іншого військового майна, вживати заходів до запобігання шкоді.
Особи, які посягають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки та іншого військового майна, притягаються до матеріальної відповідальності. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
ОБМЕЖЕНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
Військові будівельники військово-будівельних частин, окремих батальйонів і рот у випадках, передбачених цим пунктом, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше середньомісячної заробітної плати.
За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов'язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.
Командири (начальники) військових частин за шкоду,заподіяну державі їх підлеглими, несуть матеріальнувідповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більшетримісячного грошового забезпечення, якщо вони своїм розпорядженнями порушили встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення військового майна.
У разі, якщо командири (начальники) військових частин не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
Прапорщики, мічмани та офіцерський склад за шкоду, заподіяну з їх вини через простої вагонів, суден і автомобілів, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.
Повна та підвищена матеріальна відповідальність військовослужбовців
Відповідно до Конституції (Основного Закону) України та інших актів законодавства України військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані зобов'язані бережливо ставитися до довірених їм озброєння, техніки та іншого військового майна, вживати заходів до запобігання шкоді.
Особи, які посягають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки та іншого військового майна, притягаються до матеріальної відповідальності. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
ПОВНА ТА ПІДВИЩЕНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети.