Смекни!
smekni.com

Вклади та депозити банків як головне джерело банківських ресурсів (стр. 3 из 9)

— розвиток банківських послуг та підвищення якості й культури обслуговування клієнтів.

Зараз, коли відбувається процес вільного перерозподілу кредитних ресурсів, кожен банк прагне до розширення своєї діяльності на ринку, залучаючи клієнтуру з різних регіонів країни та організовуючи там свої представництва, філії і відділення.

Багато в чому депозитну політику банку визначає грошово-кредитна і фіскальна політика держави. Національний банк України здійснює державну політику, використовуючи різні загальні та селективні методи грошово-кредитного регулювання економіки: зміну офіційної облікової процентної ставки; проведення операції на відкритому ринку з валютою та цінними паперами; встановлення економічних норм та нормативів діяльності банківських установ тощо.

При розробці депозитної політики для більш точної характеристики ресурсної бази банку необхідно оцінювати стабільність депозитів, характер коливань обсягу депозитів. Під час такого оцінювання визначається стабільна частина депозитів, тобто обсяг коштів, несхильних або малосхильних до впливу коливань кон'юнктури ринку

Слід додати, що депозитна політика у більшості банківських установ не розробляється, оскільки це, по-перше, нормативно не визначено, а по-друге, відсутня методологічна база для її складання. безперечно, необхідна.

1.3 Порядок відкриття та ведення банківськими установами вкладних рахунків у національній та іноземній валюті

Для забезпечення виконання однієї зі своїх найважливіших функцій – розрахунково-платіжної – банківські установи здійснюють різноманітні посередницькі операції, пов’язані з обслуговуванням руху грошових коштів клієнтів.

Основною передумовою проведенні цих операцій є необхідність відкриття банківськими установами рахунків клієнтам у національній та іноземній валютах. [3]

Банківські установи відкривають та обслуговують у національній валюті рахунки таких типів:

— поточні;

— депозитні (вкладні);

— поточні бюджетні рахунки.

Клієнти мають право вільного вибору банківської установи для відкриття власного рахунка (за умови згоди на це самої банківської установи).

Депозитні рахунки підприємствам та їхнім підрозділам відкривають на визначений строк та на відповідній платній основі. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок (див. Дод. ). Не дозволяється здійснення безготівкових платежів та видача готівкових коштів з депозитного рахунка.

Для відкриття депозитних рахунків підприємства зобов’язані надати банківським установам такі документи:

— заяву на відкриття рахунка встановленого зразка за підписом керівника і головного бухгалтера (якщо в штаті посади головного бухгалтера немає, заяву підписує тільки керівник) (див. Дод. );

— картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально (див. Дод.. )

Вкладні (депозитні) рахунки відкриваються фізичним особам:

— резидентам – громадянам України;

— резидентам іноземцям, які отримали посвідку на проживання в Україні;

— нерезидентам – громадянам України, які постійно проживають за межами України;

—нерезидентам-іноземцям та особам без громадянства, які проживають в Україні згідно з відкритою візою строком до 1 року; які отримали спадщину в Україні або одержали кошти внаслідок здійснення іноземної інвестиції в Україну.

Вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб призначені для обліку кош- тів, внесених на визначений строк та за встановлену плату. Кошти на ці ра- хунки можуть бути внесені готівкою, перераховані з власного вкладного ра- хунка в іншій банківській установі чи власного поточного рахунка. Для фізичних осіб-нерезидентів встановлено порядок зарахування готівкових коштів тільки за наявності підтвердження джерел їх походження.

Для відкриття депозитного рахунку фізична особа подає до банку такі документи:

— заяву на відкриття рахунка (див. Дод.. );

— документ, що посвідчує особу;

— договір на відкриття рахунка між установою банку та громадянином (див. Дод. );

— картку зі зразком підпису, який вчиняється у присутності працівника банку, що відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником;

Після закінчення строку дії договору про відкриття вкладного рахунка кошти з цього рахунка можуть бути виплачені готівкою або перераховані на власний поточний рахунок фізичної особи.

Слід також зазначити, що фізична особа-резидент для відкриття вкладного (депозитного) рахунка зобов’язана мати власний ідентифікаційний номер платника податку, копію довідки про присвоєння якого потрібно подати до банківської установи.

Вкладні (депозитні) рахунки в іноземній валюті відкриваються фізичним особам на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та банківською установою на визначений у договорі строк. На вкладний валютний рахунок фізичної особи-резидента зараховуються:

— готівкова валюта;

— валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунка в іноземній валюті в іншій уповноваженій банківській установі.

З вкладного рахунка за розпорядженням фізичної особи-резидента проводяться операції (при закритті рахунка):

— виплата готівкою;

— виплата платіжними документами;

— перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валюті в іншій уповноваженій банківській установі.

На вкладний валютний рахунок фізичної особи-нерезидента зараховується:

— готівкова валюта, ввезена на територію України і зареєстрована митною службою при в’їзді в Україну;

— валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунка в іншій уповноваженій банківській установі.

Банківські установи, що мають ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з ведення рахунків та залучення депозитів фізичних осіб, можуть відкривати кодовані вкладні (депозитні) рахунки фізичним особам.

Кодований рахунокце рахунок, що відкривається в іноземній або національній валюті України фізичній особі ( резиденту чи нерезиденту) не як суб'єкту підприємницької діяльності, а операції за цим рахунком здійснюються із застосуванням електронного підпису-коду (набору цифр та (або) літер), встановленого самим власником рахунка при його відкритті.

Відкриття та ведення кодованих рахунків здійснюється спеціальним підрозділом банківської установи (уповноваженим працівником). Умови обслуговування таких рахунків і виконання операцій за ними визначаються внутрішнім нормативним актом банківської установи відповідно до її статуту.


РОЗДІЛ ІІ. Облік вкладних операцій в банківській установі

2.1 Загальні принципи обліку коштів клієнтів банківської установи

Депозит (вклад) – це гроші або інші кошти в готівковій або безготівковій формі, у національній або іноземній валюті, передані власником (юридичною або фізичною особою) або третьою особою за дорученням і за рахунок власника до банку для зберігання на встановлених договором умовах, з обов’язковим поверненням вкладнику.

Депозити, що застосовуються у практиці сучасних банків, відрізняються в залежності від строку, категорії депонента, умов внесення і вилучення коштів, сплати відсотків та інших характеристик (рис.2.1.).

За строками використання коштів депозити клієнтів банку поділяються на:

— депозити до запитання;

— депозити на визначений строк (строкові).

До депозитів до запитання відносяться залишки тимчасово вільних коштів клієнтів банку на поточних рахунках.

У складі строкових депозитів виділяють власне строкові депозити і ощадні депозити. Власне строкові депозити відкриваються усім клієнтам банку: суб’єктам господарювання, центральним і місцевим органам влади, бюджетним установам, банкам і приватним особам. Ощадні депозити відкриваються тільки фізичним особам.

Порядок обліку установами банків операцій за депозитами регламентується інструкцією з бухгалтерського обліку депозитних операцій банківських установ України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 20.08.1999 р. №418. [6]


Активи = Зобов’язання + Капітал (Доходи Витрати)
Депозити клієнтів банку Комісійні за розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку Процентні витрати за депозитами клієнтів банку

Рис.2.1. Вплив депозитних операцій на фундаментальну облікову модель

Розглянемо облік номіналу депозиту. Депозити враховуються на всю суму номіналу на депозитному рахунку до часу погашення. Залежно від методу виплати процентів за депозитами – за період або на період (авансом) змінюється сума, що надходить від депонента. У будь-якому разі номінальна сума депозиту і сума, що враховується на депозитному рахунку, збігаються.

Облік депозитів клієнтів банку ведеться за рахунками 2 класу “Плану рахунків бухгалтерського обліку банківських установ України”

2 Операції з клієнтами

25 Кошти бюджету та позабюджетних фондів України

26 Кошти клієнтів банку.

В аналітичному обліку ведуться особові рахунки по кожному депозиту.

Депозитні операції відображуються в обліку наступними проводками:

70 Залучення депозиту (за умови виплати процентів за період)

Дт Поточний рахунок

Кореспондентський рахунок

Каса

Депозитний рахунок

Кт Депозитний рахунок
70 Залучення депозиту (за умови виплати процентів авансом)
Дт Поточний рахунок

Кореспондентський рахунок

Каса

Депозитний рахунок

Дт Витрати майбутніх періодів – на суму сплачених авансом процентів